У Криму другий рік триває слідство, що переросло у судове засідання у так званій справі 26 лютого, яку вже встигли охрестити «Судилищем абсурду».
26 лютого 2014-го біля стін Верховної Ради Автономної Республіки Крим проходили мітинги на підтримку українського, і альтернативні — за російський статус півострова. Тоді ця тема після подій у Києві, втечі Януковича була досить актуальною для Криму. Місцева еліта й призначенці з Донецька реально побачили, що влада йде від них.
Проукраїнські сили, представлені Меджлісом кримськотатарського народу, виступали за територіальну цілісність країни й вимагали зміни влади в Автономній Республіці, скинення «донецького клану». У свою чергу представники Російської громади, партії «Російська єдність», ряду інших маргінальних політичних сил говорили про нібито «загрозу для державності Криму».
Обидві політичні сили зійшлися вранці 26 лютого на площі перед будівлею кримського парламенту. Невідомо дотепер чому, але правопорядок на більш як тритисячному мітингу забезпечували приблизно 50—70 співробітників міліції, без будь-яких засобів захисту, в одних формених куртках.
Взаємні обвинувачення, підштовхування, перекидання пляшками з водою призвели до того, що почалася масова бійка, яку не зміг стримати ріденький ланцюг людей у формі. У тисняві загинули дві особи. Винними виявилися чомусь прихильники Меджлісу, а проросійські маргінали опинилися в ролі потерпілих.
Кримінальну справу порушили вже після анексії Криму, яка відбулася, по суті, наступного дня після зіткнень біля кримського парламенту, коли були захоплені адміністративні будівлі, а замість українського на них вивісили російський триколор.
Майже два роки під арештом у сімферопольському СІЗО перебуває заступник голови Меджлісу кримських татар Ахтем Чийгоз і два активісти Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі. Ще двоє перебувають на підписці про невиїзд.
Ніхто із них провини не визнає, проте обвинувачення було висунуто: Чийгозу — в «організації», а іншим — в «участі в масових заворушеннях». Причому, що обурює і обвинувачуваних, і їхніх адвокатів, — судять їх за російськими законами.
Судові засідання відкрили собою другу фазу процесу абсурду. До цього першу скрипку грала прокурор-«няша» Наталя Поклонська, яка виступила з обвинувальним висновком у суді. Але невдовзі вона і її лінія обвинувачення зазнала повного фіаско. Навіть той суд, що нині є в Криму, побачив «білі нитки», якими шита кримінальна справа. І спрямував її на дорозслідування, залишивши, проте, під вартою обвинувачуваних.
Друга фаза судових засідань почалася з того, що розгляд справи розділили. Тепер засідання стосовно Ахтема Чийгоза проводять у Київському, а стосовно інших, які проходять у «справі 26 лютого», — у Центральному районному суді Сімферополя.
Адвокат Чийгоза Микола Полозов каже, що жоден зі свідків і потерпілих не впізнають в обвинувачуваних активних учасників «масових заворушень», а це свідчить про те, що справа явно сфабрикована.
«Перший допитаний — Дмитро Колесников, на момент мітингу — співробітник МВС України, нині — російський поліцейський. У складі резерву перебував усередині будівлі Верховної Ради Криму. Ахтема Чийгоза він не знає, про його дії повідомити не зміг», — розповів адвокат.
За словами Полозова, другим допитаним був Юрій Дорожкін, член «народного ополчення», який також зазначив, що не знає Ахтема Чийгоза.
Стосовно Миколи Полозова російські силовики також уживають акції тиску. Порушення стосовно нього кримінальної справи й проведення якихось «слідчих дій» домагаються російські Слідчий комітет і ФСБ, що адвокат пов’язує саме зі «справою 26 лютого».
Розгляд справи в кримських «судах» триває, за їхнім перебігом стежитиме «Голос України».
Сімферополь—Київ.
На знімку: верховний суд Криму.
Фото автора.
