ПЕРСПЕКТИВИ
Дуже висока частка (47 відсотків) тіньової економіки; корупція, яка не збавляє своїх обертів; величезне пенсійне навантаження на бюджет; обслуговування зовнішніх боргів; енергоємність валового внутрішнього продукту, яка в 3--5 разів вища порівняно з розвинутими країнами світу -- ці п'ять основних факторів, що найбільше гальмують розвиток економіки України. Про це йдеться у форсайті (прогнозі) соціально-економічного розвитку України до 2030 року, який було представлено в Києві в приміщенні КПІ. Дослідження виконано Світовим центром даних із геоінформатики і сталого розвитку Міжнародної ради з науки при Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут" та Інститутом прикладного системного аналізу МОН України та НАН України на замовлення фундація "Аграрна наддержава". Загалом у дослідженні взяли участь 50 вітчизняних і зарубіжних експертів, і висновки, які вони зробили, не зовсім втішні -- ми зараз на шляху до поглиблення кризи.
Як зазначив під час презентації ректор КПІ Михайло Згуровський, була виконана дуже велика робота, і результати, особливо останніх місяців, неабияк насторожують. Якщо одразу після Революції Гідності та обрання нового керівництва держави вектор громадської думки і влади майже збігався, то нині він фактично вже розвернувся в різні боки.
Згідно з форсайтом, експерти намалювали й кілька сценаріїв розвитку нашої країни. Найоптимістичніший із яких передбачає, що економіка стане самодостатньою і на часовому інтервалі з 2020-го по 2030 роки набуде ознак економіки сталого розвитку. Проте умовність такого сценарію, кажуть розробники прогнозу, дуже низька. А от найбільш ймовірним є сценарій консервування кризи, коли країна в "тліючому режимі" продовжуватиме хаотичні, безсистемні дії, збільшуючи зовнішні і внутрішні запозичення та втрачаючи довіру демократичного світу й перспективу на гідне майбутнє для наших громадян.
Тож для того щоб повернути на шлях бажаних сценаріїв, зазначалось під час презентації, потрібно здолати уже названі гальмуючі фактори, середній клас повинен об'єднатися і розірвати зв'язку між державними чиновниками і олігархами, ну і, звісно ж, політика не повинна втручатися в економіку. Що стосується останньої, то багато хто з експертів відзначили велику роль у піднесенні нашої економіки саме сільського господарства. Адже родючі землі, сприятливий клімат і працьовиті люди є тим ланцюжком, який повинен зв'язати нас із світом і долучити до розвинених держав.
Ще одна проблема, кажуть дослідники, в Україні ніхто не контролює виконання програм. Ми дуже часто чуємо про те, що готується той чи інший проект, і фактично не маємо інформації, чи було цей проект завершено або втілено у життя. Свою роль мають зіграти і засоби масової інформації. У нас на телеекранах і в ЗМІ йде суцільна війна, а потрібно розповідати й про позитивний досвід в економіці, науці, про розвиток кластерів тощо. Треба вміти пропагувати те, що продукуємо, а також уміти правильно торгувати. Потрібно, щоб наші вітчизняні бренди ставали міжнародними. Лише за такої умови Україна може розвернути свій вектор у правильному напрямі.
"Сьогодні Україна повинна докорінно переглянути своє місце у геополітичному та економічному просторах, власну модель соціально-економічного розвитку та гуманітарну політику держави. Шоковий стан, у якому опинилося українське суспільство, дає унікальний шанс на складні, але невідкладні перетворення до єдино можливої європейської моделі розвитку" -- наголосив засновник фундації "Аграрна наддержава" Андрій Гордійчук.
Одне слово, час для зволікань закінчився, і влада має якнайшвидше мінімізувати гальмівні фактори -- корупцію і тіньову економіку -- та разом із громадськістю розпочати реалізовувати конструктивний план розвитку.
Марина КРИВДА.
