Майже рік тому, до Дня Збройних Сил України, «Голос України» публікував замальовку про полковника Логвинова. Обидва його сини-офіцери і він сам пройшли АТО. Поховання загиблих запоріжців і 118 невідомих воїнів, тіла яких привезли до Запоріжжя з району Іловайського котла, — усе було на плечах Логвинова. А ще — призов, дезертири, ветерани АТО, сім’ї загиблих і покалічених, спілкування з пресою та тисячі різних справ...
За дуже непростої в нинішні часи посади — заступник обласного військового комісара по роботі з особовим складом — Михайло Логвинов (родом з Кам’янсько-Дніпровського району) мав неабиякий авторитет. Його поважали, довіряли та, напевне, і любили багато запоріжців — називали «наш дядя Міша»... Для військкоматівця під час війни — це визнання людяності, професійності і, вибачте за пафосність, — самопожертви. Важка хвороба зжерла 58-річного чоловіка буквально за місяць.
Світла пам’ять справжньому полковнику...
Запоріжжя.
