"Перспективи сталого сільського розвитку в Україні". Так називалася конференція, яка пройшла у Києві. Форум організовано Національним екологічним центром України у партнерстві з Зеленим рухом Латвії. А особливу увагу приділено екологічному компоненту життя і роботи в глибинці.
Виконавчий директор Національного екологічного центру України Юрій Урбанський, відкриваючи захід, зазначив: "Як Україна дотепер потерпає від наслідків Чорнобильської катастрофи, так і сільські регіони потерпають від великих індустріальних агровиробників. У гонитві за надприбутками ці великі аграрні монстри перевертають з ніг на голову всю ідею сільгоспвиробництва".
Член-кореспондент НАН України Олена Бородіна озвучила невтішну статистику: "У 2000 році зайнятих у сільськогосподарському виробництві було більше трьох мільйонів, а зараз це п'ятсот тисяч чоловік найманих працівників -- у корпоративному секторі та сільгосппідприємствах.
Якщо у 2000 році доходи від особистих господарств сягали 48%, то в 2015 році -- лише 20%. При цьому значно зріс той дохід, який приходить від пенсій, стипендій, допомоги, субсидій. Тобто збільшується навантаження на бюджет. Замість того щоб допомагати цьому сектору нарощувати своє виробництво, комерціалізуватися, і самим на себе заробляти кошти...
Нам необхідно сформувати єдину зрозумілу для всіх політику сільського розвитку, і цю політику оголосити національним пріоритетом, чітко виписавши, що це таке. І тут важливо об'єднати зусилля і органам державної влади, науковцям, представникам громадянського суспільства. У нас зараз ситуація сформована таким чином, що ми маємо законодавчу систему заточену на великий бізнес, і намагаємось в це законодавство втиснути якісь ідеї, пов'язані з мікропідприємництвом, з розвитком сімейних фермерських господарств. Одним із напрямків має стати підвищення життя в сільських громадах за рахунок розвитку неаграрних видів діяльності".
Протягом конференції обговорювалися різні варіанти сталого розвитку сільських територій. Загалом бачення того, які є можливі шляхи його досягнення в Україні, було спільне -- необхідно використовувати досвід країн Європейського Союзу, не повторювати помилок. Представники із різних регіонів України поділились існуючими сталими практиками та ініціативами у сільських місцевостях щодо кооперації, кредитних спілок, агро- та рекреаційних кластерів, малого фермерства, сільського туризму. Саме вони можуть допомогти диверсифікувати економічну та соціальну активність у селі, що є таким необхідним для збереження життєспроможності сільських територій.
Підготувала Галина КВІТКА.
