Державний апарат не повинен «кошмарити» бізнес. Саме так звернувся до урядовців та всіх державних чиновників Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на вчорашньому засіданні уряду, на якому було вирішено скасувати понад 360 регулятивних нормативних актів у сфері регуляторної політики задля спрощення умов із ведення бізнесу.
«Надзвичайно важливо, щоб в Україні з’являлися нові робочі місця і люди отримували нормальну зарплату, створити такі умови, щоб ніхто не заважав бізнесу розвиватися». — сказав прем’єр. Водночас він наголосив, що ВВП створює підприємництво, реальний сектор, якому держава не повинна заважати, не вивершувати штучні бар’єри, а створювати конкурентні умови для розвитку бізнесу. «Треба діяти дуже швидко і комплексно», — підкреслив прем’єр, закликавши уряд прийняти рішення, які дадуть змогу просунутися в рейтингу легкості ведення бізнесу на десятки позицій. Адже багато регулятивних норм у законодавстві діє ще з часів СРСР, хоча тоді ще й бізнесу як такого не було. «Нині рівень зростання ВВП в Україні становить 1,8 відсотка, а хочемо 5—7—8 відсотків, — зазначив В. Гройсман. — А це можливо тільки тоді, коли буде дерегуляція, реальні інвестиції». Прем’єр закликав уряд діяти «досить рішуче і швидко», не вводити нових регуляцій, і навіть жорстко попередив урядовців: «Ми будемо знищувати регуляції, а тих, хто проти, будемо виводити за межі нашого уряду».
Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нєфьодов представив пакет рішень, які напрацював уряд спільно з Офісом реформ та радниками задля спрощення умов з ведення бізнесу. Це і довгострокові рішення, і ті, які вже можна запровадити просто зараз. Зокрема, уряд розробив законопроект, який дасть змогу Україні стрибнути на більш як 40 позицій у рейтингу легкості ведення бізнесу (Doіng Busіness).
Уряд хоче провести громадське обговорення цього законопроекту та зустрічі з бізнесом і за декілька тижнів подати його до Верховної Ради.
Серед новацій, які ухвалив уряд задля спрощення ведення бізнесу, — скасування печаток, спрощення процедури реєстрації, скасування низки дозволів та обов’язкових відрахувань у будівельній сфері (внаслідок чого вартість будівництва і квадратного метра житла може зменшитися втричі); зміни до законодавства щодо грошової оцінки землі; запровадження інституту довірчої власності на захист інтересів позичальників; переведення контрактів в електронний формат; зміна строків і спрощення процедури банкрутства тощо.
«Наша можливість — увійти у 2018 році у ТОП-30 за легкістю ведення бізнесу і стати реально конкурентоспроможним майданчиком для залучення інвестицій», — заявив М. Нефьодов.
Міністр соціальної політики Андрій Рева запропонував постановою уряду змінити порядок ставання на квартирний облік для учасників АТО, інвалідів війни, котрі є вимушеними переселенцями. Як пояснив міністр, вони мають житло на тимчасово окупованій території, але повернутися туди не можуть. А нинішній порядок передбачає постановку на квартирний облік лише за місцем реєстрації та тривалий час, тож за таким порядком жоден переселенець не зможе отримати нове житло. Міністр навів шокуючий приклад — інвалід другої групи, учасник АТО, проживав під мостом у Києві, бо його не могли навіть поставити на облік. А. Рева запропонував включати учасників АТО, інвалідів першої та другої груп, котрі є внутрішньо переміщеними особами, до єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків і брати на квартоблік у тих населених пунктах, де вони фактично проживають нині. «А після того ми даємо їм кошти і вони купують собі житло», — сказав Андрій Рева. Міністр нагадав, що уряд своєю попередньою постановою № 719 дозволив учасникам АТО та інвалідам війни першої та другої груп, членам родин загиблих самостійно вирішувати, яке житло і в якому населеному пункті їм придбати. Але є проблема із внутрішньо переміщеними особами, інвалідами АТО.
