Триста тисяч гектарів — саме таку площу в середньому відводять на Вінниччині протягом останніх років під посіви кукурудзи. Чому не завжди вдається впорати її до «білих мух»? Як так сталося, що нинішньої осені, наприклад, у пік збиральних робіт у багатьох господарствах комбайни залишили кукурудзяне поле?
За образним висловом агронома одного з сільськогосподарських підприємств, з «королевою» у них щоосені... любов і страждання. Співрозмовник просить не згадувати в газеті його прізвище і назву господарства, яке входить до складу одного з холдингів, що орендує чи не найбільше гектарів землі. «Начальство не схвалює спілкування з вашим братом-журналістом», — пояснює фахівець.
Він — з молодого покоління агрономів. Назву «королева полів», що міцно закріпилася за цією сільськогосподарською культурою, чув ще в університеті у Вінниці. «Наш професор Василь Мамалига часто повторював її». У другій половині жовтня, коли треба було подвоїти зусилля на кукурудзяному полі, агроном наполіг на тому, щоб припинити збирати врожай качанистої. Ось як пояснює своє рішення:
— Треба було рятувати соняшник, — каже він. — Погодні умови спонукали до таких дій. За прогнозом погоди, наближалися дощі. Якби вони намочили соняшник, довелося б попрощатися з урожаєм. У таких випадках «капелюхи» чорніють настільки, що потім їх уже ніщо не врятує. Боляче дивитися, як гниє.
— А кукурудза?
— Качани менше боїться дощової погоди, — продовжує агроном. — Зрозуміло, зерно тоді стає вологішим, його потрібно сушити, витрачати додаткові кошти, але це не означає втрату врожаю.
За словами співрозмовника, йому відомі випадки, коли кукурудза всю зиму простояла, як він каже, по коліна в снігу (без перебільшення, агроном схильний до образних висловів). Як потеплішало, фахівці обстежили рослини і дійшли висновку: зерно придатне до збирання. Вивели комбайни і почалися... весняні жнива.
Любов до «королеви» агроном пояснює тим, що ця культура дає гарні урожаї. Нинішньої осені у їхньому господарстві намолотили в середньому з гектара по 90 центнерів зерна. По-друге, щороку збільшується попит на зерно качанистої. «Страждають» з «королевою», бо вона завжди змушена чекати своєї черги. Кукурудза серед зернових традиційно закриває сезон осінніх робіт. Крім неї, у нинішньому році в полі ще залишилося трохи сої та сорго.
Керівник департаменту агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації Микола Неїлик уточнює: кукурудзу в останню чергу збирають у тих господарствах, де недостатньо комбайнів. Їх змушені орендувати, бо нові коштують дорого. Не всім під силу купувати. Дешевше взяти на тиждень-другий. Зрозуміло, власники позичають тоді, коли впорають своє поле. Втім, нова техніка все одно з’являється у господарствах. За інформацією співрозмовника, у нинішньому році закуплено 52 зернозбиральні комбайни. Загалом тепер їх нараховується у сільгосппідприємств і фермерів 3250 одиниць. На час жнив залучають ще майже двісті комбайнів.
Здебільшого позичають у південних областях, де раніше справляються з обмолотом зернових. Під час нинішніх жнив навантаження на комбайн становило 110 гектарів. Як стверджує директор департаменту агропромислового розвитку, це один з кращих показників у державі. Незважаючи на це, в області в останній декаді листопада, крім кукурудзи, збирають ще сою та сорго.
— Врожай качанистої нинішнього року, як кажуть, на славу, — наголошує Микола Неїлик. — Тому більше часу витрачають на обмолот качанів. Якби не сніг у листопаді, уже б завершили роботи. Плануємо вкластися до кінця нинішнього місяця.
Вінницька область.
ДОВІДКОВО
На 304 тисячах гектарів вирощували у 2016-му кукурудзу на Вінниччині. Станом на 23 листопада, середня врожайність становила 85 центнерів зерна з гектара (торік було майже 49 центнерів). У сільськогосподарських підприємствах Тростянецького та Хмільницького районів зібрали майже по сто центнерів на круг, у Калинівському і Гайсинському цей показник становить понад 90 центнерів з гектара. Залишається обмолотити качанисту на площі менше десяти тисяч гектарів. Загалом у засіки доставлено 2,5 мільйона тонн зерна кукурудзи.
Качаниста під снігом на вітчизняних полях — не рідкість.
Фото з архіву «Голосу України».
