У Луцьку відкрито пам’ятник християнському милосердю волинян, які врятували в 1946—1947 роках від голодної смерті тисячі біженців зі сходу, півдня і центру України, а також з Брянської і Курської областей Росії.
За Голодомором 1932—1933 років і багатомільйонними втратами України в роки Другої світової війни страшні події 1946—1947 років якось ніби сховалися у тінь. Але тінь ця виявилася страшною, бо поглинула життя понад мільйона наших співвітчизників. Про це йшлося на Всеукраїнській науковій конференції «Голодомор в Україні 1946—1947 років: причини, перебіг, наслідки. Західна Україна в контексті Голодомору». Захід відбувся у Волинському краєзнавчому музеї.
Сценарій того повоєнного Голодомору, як відзначали учасники конференції, був дещо схожим із організованим сталінським режимом Голодомором 1932—1933 років. Проте селяни зі сходу, півдня і центральних областей України мали можливість виїжджати по продукти у західні, ще не охоплені масовою колективізацією області. Західняки, хоч і самі жили не надто сито, але не відмовляли в скибці хліба і вареній картоплині голодним. Лише Волинську область, з її мільйонним населенням, у ті часи відвідало у пошуках порятунку від голодної смерті майже два з половиною мільйона осіб.
На конференції своїми дослідженнями присутніх приголомшив головний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, голова ради Асоціації дослідників голодоморів в Україні, професор, доктор історичних наук Василь Марочко. На думку вченого, Україна втратила під час Голодомору 1932—1933 років майже 9,5 мільйона громадян, у 1946—1947 роках від голоду померло ще понад мільйон. За матеріалами конференції видано наукову збірку.
Самі учасники заходу отримали змогу взяти участь у жалобних заходах, які традиційно відбуваються у Луцьку в останню суботу листопада. Розпочалися вони ходою від Театрального майдану за участю духовенства УПЦ Київського патріархату. Майже півтори тисячі лучан прийшли, щоб пом’янути померлих у роки голодоморів. У руках у багатьох були квіти, букети з пшеничних колосків, запалені лампадки. На відміну від попередніх років, хода зробила тривалу зупинку біля Хресто-Воздвиженської церкви. Тут після десятилітнього очікування нарешті було відкрито пам’ятник християнському милосердю волинян, які в 1946—1947 роках врятували від голоду тисячі українців зі сходу, півдня і центру України.
Ідея зведення цього монумента належить вихідцю із Запорізької області, на жаль, нині покійному Григорію Гуртовому. Досліджуючи історію нашого краю, зберігши тисячі пам’яток старовини і створивши прекрасний народний історичний музей у містечку Торчин, він отримав звання почесного громадянина Волинської області.
Завершилося відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів поминальною молитвою і запалюванням свічок на площі перед замком Любарта.
Волинська область.
Фото автора.
