Обмінялися обіцянками, або 600 мільйонів євро, які Україна поки що не отримає.
Новий меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері
енергетики.
Спроба шантажу провалилася.
Проте краще від того не стало.
Цьогорічна зустріч лідерів України та ЄС увійде в історію як найпроблемніша за двадцятилітню історію відносин із Брюсселем. Навіть у найгірші часи — хоча які часи вважати кращими? — саміт не переносили стільки разів поспіль. І от сталося.
Нас запевняли — ключова причина переносу: Україна, мовляв, не встигає виконати умови для отримання макрофінансової допомоги на суму 600 млн. євро. Восени — жодних перешкод, і гроші будуть.
Тим більше, на думку чиновників ЄС, Київ мав усі можливості, але просто зірвав виконання умов для отримання траншу. З одного боку, шкода, адже макрофінансова допомога від європейських фінансових інституції за посередництва Єврокомісії — це довготерміновий кредит, відсоткові ставки та терміни погашення якого значно вигідніші за кредит від МВФ. Але Київ, як вже було сказано, не впорався з усіма умовами ЄС.
Одна з них і, напевно, найголовніша — скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Нас переконують, що це треба було б зробити, по-перше, відповідно до умов Угоди про асоціацію з ЄС, котрі продиктовані вимогами СОТ; по-друге, через те, що мораторій не дає результатів. Віддамо належне, євролідери таки добилися від Президента Порошенка обіцянки відмінити заборону на експорт необробленої деревини. У відповідь Євросоюз пообіцяв надати нам останній транш фінансової допомоги у 600 мільйонів євро.
Проте експерти переконують, оскільки Україна — парламентсько-президентська республіка, які б обіцянки не давав у Брюсселі Президент, рішення щодо скасування мораторію може ухвалити лише Верховна Рада.
Тому, сподіватимемося, що здоровий глузд переможе, а обіцянки так і залишаться обіцянками. Тим більше 600 мільйонів євро не йдуть ні в яке порівняння з варварським вирубуванням українських лісів, закриттям вітчизняних деревообробних підприємств і меблевих фабрик, скороченням робочих місць та зменшенням податків, сплачених вітчизняною деревообробною галуззю!
Ще одна помітна подія саміту: Україна та ЄС підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері енергетики.
Як заявила віце-прем’єр із питань євроінтеграції Іванна Климпуш Цинцадзе: «Він покриває різні енергетичні сфери, такі, як атомна, вугільна, газова, і передбачає розробку плану конкретних дій з точки зору наших відносин із Європейським Союзом».
Метою оновленого меморандуму є повна інтеграція енергетичних ринків України та ЄС в інтересах споживачів та необхідність взаємного посилення безпеки енергопостачання та охорони довкілля в енергетичній галузі. І підтверджує стратегічну роль України як країни-транзитера.
— Спроба поставити Україну на коліна енергетичним шантажем провалилася, — підкреслив Президент Петро Порошенко під час прес-конференції на саміті Україна—ЄС. Глава держави зазначив, що 21 листопада завершився перший повний рік, коли Україна не мала жодного кубометра російського газу.
Нагадаємо, Нафтогаз купував природний газ у європейських постачальників у третьому кварталі нинішнього року за середньою ціною $187 за 1 тис. куб. м порівняно з $191 у першому кварталі і $224 — у четвертому кварталі минулого року. Також стало відомо, що Україна зароблятиме на зберіганні газу з ЄС. Підписані договори з трьома компаніями.
Підсумовував Віктор БОНДАР.
