Сьогодні в Мінську анонсовано зустріч міністрів закордонних справ «нормандської четвірки». Її було заплановано лідерами Німеччини, Франції, Росії, України в середині жовтня в Берліні. Тоді глави держав визнали Мінські домовленості безальтернативними й домовилися про розроблення «дорожньої карти» для їх реалізації. Також було досягнуто консенсусу у питанні розведення сил і засобів від лінії розмежування ще на чотирьох ділянках (крім біля н. п. Золоте, Петрівське й Станиця Луганська). Зокрема, й у Дебальцевому Донецької області. Нагадаємо, згідно з Мінськими домовленостями, цей пункт — український, хоча він перебуває під контролем окупаційних військ.
Напередодні прес-секретар МЗС Франції Олександр Джорджіні повідомив, що міністри закордонних справ зустрінуться у форматі «нормандської четвірки», щоб обговорити плани з реалізації угоди про припинення вогню на Донбасі.
«Зустріч у Мінську дасть змогу нам обговорити те, що було зроблено й що не було після жовтневої зустрічі в Берліні», — сказав він, передає Reuters.
Утім, очікувати якихось кардинальних рішень від цього раунду переговорів не варто, вважають спостерігачі. Головна причина розбіжностей — «дорожня карта». По суті, у підходах у її розробці й Україна, і Росія залишається кожна на своїх позиціях, озвучених їхніми представниками у рамках Тристоронньої контактної групи в Мінську. Москва наполягає на першочерговому виконанні політичної частини домовленостей, Київ — безпековій. А саме: спочатку має бути встановлений цілковитий режим тиші, виведені російські війська та відновлений контроль над держкордоном, а потім можлива підготовка до проведення виборів на даній території. Як компромісний варіант пропонувалося наділити повноваженнями контролю над ситуацією в регіоні місію ОБСЄ, попередньо озброївши її. При цьому йшлося про «легку» зброю, призначену більше для гарантування особистої безпеки спостерігачів.
Кремль лобіює свою версію Мінська (вибори на підконтрольній території, амністія бойовикам, закріплення особливого статусу ОРДЛО на постійній основі), обвинувачуючи Україну в зриві угод.
Дискусія на тему «ранком гроші, ввечері стільці» зайшла в глухий кут. І глави МЗС сьогодні зберуться, щоб зробити її продовження можливим. Надій на те, що їм удасться вивести переговори з мирного врегулювання ситуації на Донбасі на новий рівень без погодженої «дорожньої карти», дуже мало. Визнають це й в українському МЗС. Глава відомства Павло Клімкін днями заявив, що на зустрічі зі своїми колегами у Мінську має намір обговорити гуманітарні питання, зокрема звільнення заручників. Це ще один глухий кут, у який зайшла Тристороння контактна група.
На думку експерта Центру Разумкова Олексія Мельника, ситуацію ускладнює статус учасників переговорів. Мовляв, Росія повинна зайняти місце сторони конфлікту. А поки вона відіграє роль миротворця й посередника, ніяких перспектив розв’язання конфлікту немає.
Уже традиційно напередодні важливих політичних зустрічей, на яких обговорюється тема воєнного конфлікту на сході України, на фронті спостерігається загострення ситуації. Кремль дає команду своїм гарматам підсилити враження від своєї «миротворчої» сили. Так, за минулу добу (дані штабу АТО на 27.11) російсько-окупаційні війська 37 разів обстріляли позиції ЗСУ, застосовуючи при цьому важку артилерію.
За даними штабу, на маріупольському напрямку з 122-мм артилерії, мінометів різних калібрів, гранатометів і стрілецької зброї окупанти обстрілювали Талаківку, Новотроїцьке, Широкине, Степове, Мар’їнку, Гнутове й Павлополь. Поблизу останнього, а також Новотроїцького й Широкиного вогонь вів снайпер. На донецькому напрямку по Авдіївці та Луганському стріляли із гранатометів і великокаліберних кулеметів. А на луганському з мінометів, гранатометів і інших видів озброєння бойовики обстріляли Жовте, Кримське, Новоолександрівку й Новозванівку. У районі розведення військ у Станиці Луганській вогонь вівся із гранатометів.
Крім цього, чергову спробу відліку семи діб тиші з метою розведення сил і засобів у районі Станиці Луганської знову було зірвано збройними формуваннями ОРЛО ввечері 27 листопада. «Останнім часом розведення сил і засобів на даній ділянці отримало широкий суспільно-політичний резонанс, було предметом обговорень на зустрічах у Мінську та Берліні. Незважаючи на готовність української сторони завершити виконання Рамкового рішення Тристоронньої контактної групи, розведення сил і засобів у районі Станиці Луганської не відбувається через постійні обстріли (після підписання Рамкового рішення 21 вересня 2016 р. їх зафіксоване вже 59)» — сказано в повідомленні СЦКК.
