У день, коли Україна відзначала річницю Революції Гідності, в Луганську під поривом вітру впав восьмиметровый «пам’ятний знак Зірка Перемоги». Його в травні нинішнього року встановили путінські байкери з угруповання «Нічні вовки» на естакаді на під’їзді до місцевого залізничного вокзалу. Цей «монумент» являв собою товсту восьмиметрову трубу, на кінці якої стирчала зірка, що світилася, стилізована під кремлівську. Хоча суто зовні, як писали нам луганчани, що залишилися в окупації, «пам’ятний знак» дуже нагадував надгробні стели, які ставили на могилах у часи СРСР.
«Голос України» вже писав про те, що трохи більш як два тижні тому невідомі спробували підірвати «монумент». Однак тоді «Зірка Перемоги» вистояла, лише в основі утворилася велика діра в трубі, яку одразу заварили комунальники.
«Але косметичний ремонт не врятував цей «монумент», — пише нам до редакції В’ячеслав С. — Дуже схожий на «око Саурона» (втілення зла в романі-фентезі Джона Толкіна «Володар перснів». — Прим. авт.), він із самого початку мав би бути знищений. На мій погляд, він персоніфікував ті темні сили, які прийшли в наше місто. Але рано чи пізно добро все одно переможе. І те, що ця «надгробна зірка», поставлена над всім нашим містом, упала саме в день початку Майдану — доволі символічно...».
«Це просто свято якесь! — радіє у своєму листі до редакції Олексій К. — Місцевий мотоцикліст на прізвисько «Прокурор» був змушений зі смутком визнати, що їх «зірка» під час падіння розбилася й відновленню не підлягає. Якщо цю потворність не вийшло прибрати вибухом, організованим підпільниками, то справу довершив український вітер. А те, що саме він віє тут, а не якийсь там «російський дух», я впевнений на всі сто...»
«Навіть сама природа проти окупантів і окупації Луганська, — написала Катерина Д. — Сильним поривом вітру вивернуло так, що не залишилося й сліду від «пам’ятного знака». Тільки яма, куди був укопаний стовп.
«Місцева влада» намагаючись виправдатися, якось невпевнено каже про те, що просто «місце було невдале». Ну-ну... Вони куди завгодно можуть встромити відремонтовану зірку, але річ у тім, що для них самих наша луганська земля — «невдале місце...».
«Команда Плотницького тепер обіцяє відновити «зірку» і знайти для неї нове місце, — пише Валерія Т. — У мене складається таке враження, що Венедиктич (ватажок «ЛНР» Ігор Венедиктович Плотницький. — Прим. авт.) «мітить» територію навколо себе. Він просто, як Хома Брут (головний герой твору Миколи Гоголя «Вій». — Прим. авт.), намагається відгородитися від «неонацистів і хунти». Практично щомісяця встановлюють якісь нові монументи, закладальні камені, меморіали... На це гроші знаходять. Думаю, віднайдуть і на ремонт «зірки». А точніше, вчергове спишуть круглу суму на «реконструкцію та реставрацію», поставлять цей шедевр байкерського «мистецтва», що протримається до першого пориву вітру. Зате скільки буде полум’яних промов під час відкриття відновленого «ока Саурона», щось на зразок: «Нашу молоду республіку нікому не залякати і не зломити!». Хоча якщо все так далі й буде, то вас, громадянине Плотницький і К., як і «зірку», не зламає, а просто здує український вітер...»
