Порівняно з попередніми роками, у цьому скликанні Верховної Ради представлено найбільше жіноцтва. Однак цього все-таки недостатньо для того, щоб вести мову про гендерну рівність у нашій країні. На цьому наголосила заступник міністра соціальної політики Наталія Федорович під час міжнародної конференції «Представництво жінок у політиці в країнах Східного партнерства — регіональне дослідження та обмін інформацією», яка відбулася вчора в парламенті.
Голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Ірина Суслова, відкриваючи зібрання, наголосила: «Стало доброю традицією саме тут, у стінах парламенту, спільно з колегами з ПАРЄ, представниками структур Ради Європи, Європейського Союзу, громадськими активістами, міжнародними та національними експертами обговорювати питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у політиці».
Демократизація України, євроінтеграційні процеси зумовлюють необхідність планування ефективної політики рівного доступу до посад і прийняття політичних рішень. Однак, підкреслила народний депутат, незважаючи на незначний поступ нашої країни у забезпеченні гендерної рівності, українки все ще не мають достатніх можливостей. Нині у Верховній Раді майже 12 відсотків жінок. Натомість середній показник у національних парламентах країн Європи, членів ОБСЄ, станом на перше листопада 2016 року становив 26 відсотків, а у світі загалом — 22,9 відсотка.
За словами Наталії Федорович, однією з ключових причин того, що українок недостатньо у представницьких органах — стереотипні уявлення про їх роль у суспільстві. Нині навіть самі жінки не готові голосувати за жінок.
Таке сприйняття є першопричиною того, що прекрасні представниці людства в нашій країні становлять здебільшого середній управлінський персонал, або займають нижчі посади. Маємо проблеми також і з недостатньою кількістю жінок в економічній сфері, зокрема, у керівництві великими підприємствами, великим і середнім бізнесом. У суспільстві панують також хибні уявлення про роль жінок у щоденному житті — проблема рівного розподілу домашньої праці залишається надзвичайно актуальною. Відтак, урядовці закликають парламентаріїв посилено працювати над законопроектами, які дадуть змогу жінкам зайняти більш активну соціальну позицію.
Згідно з індексом глобального гендерного розвитку Україна посідає лише 107-ме місце. Тож гостро стоїть необхідність розробки механізмів, у тому числі й законодавчих, які б забезпечили розширення участі жінок у політиці задля використання їхніх знань і досвіду та покращення якості управління. Один із найбільш дієвих таких заходів — запровадження гендерних квот. Враховуючи міжнародні резолюції, рекомендації Кабінету Міністрів, ПАРЄ, наша країна закріпила квоти для збільшення представництва жінок у виборчому процесі. У 2013 році внесено зміни до Закону про політичні партії, які передбачали 30-відсоткову добровільну гендерну межу в списку кандидатів. У 2015 році цей показник на законодавчому рівні поширили на рівень місцевих виборів. «Взявши до уваги уроки парламентських та місцевих виборів, ми у підкомітеті з питань гендерної рівності і дискримінації підготували законопроект, в якому передбачено 40-відсоткові квоти і юридичні санкції за недотримання гендерного представництва у вигляді нереєстрації списків кандидатів», — сказала І. Суслова. За її словами, саме на такій нормі наполягають експерти і практики, оскільки відсутність санкцій стало головною причиною неспрацювання квот. Документ у парламенті з технічних причин поки що не зареєстровано, але народні депутати обіцяють опікуватися цим питанням.
Жодне суспільство не може бути відкритим без гендерної рівності. На цьому наголосив посол Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі. «Одна із цілей ЄС, в рамках програми Східного партнерства, започаткованої у 2009 році шістьма країнами, є просування принципів відкритого і демократичного суспільства, — наголосив він. — Для нас рівність перебуває у центрі всіх зусиль, які стосуються забезпечення захисту прав і свобод людини та домінування принципу верховенства права». За словами посла, такий підхід простежується у двосторонніх відносинах ЄС з кожною країною-партнером, у тому числі й Україною.
Ірина Суслова, голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Франсуа Фрідеріх, керівник Управління зі сприяння у виборчих процесах та перепису населення Генерального директорату Ради Європи, і Ана Русу, менеджер програм Управління зі сприяння у виборчих процесах та перепису населення Генерального директорату Ради Європи.
Під час Міжнародної конференції, присвяченої питанням гендерної рівності та участі жінок у політичному житті, у Верховній Раді України відкрилася фотовиставка «За рамками» про складне життя жінок у світі.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
