У столиці за участі народних депутатів України поточного та минулих скликань, представників міністерств та відомств, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, керівників держпідприємств та галузевих профспілок, а також науковців і громадських організацій відбувся Всеукраїнський Чорнобильський форум, організований Чорнобильською асоціацією народних депутатів України.
Захід, у роботі якого взяло участь більш ніж 70 осіб, енергійно та конструктивно провів співголова ЧАНДУ, народний депутат України від фракції БПП Володимир Арешонков. Питання, що їх винесли на розгляд, стосувалися, зокрема, соціальних проблем ліквідаторів аварії і людей, що постраждали внаслідок чорнобильського лиха, а також функціонування та реабілітації територій, вражених радіацією тощо. Пропозиції, напрацьовані учасниками форуму, організатори хочуть сформувати в нову комплексну програму та вимагатимуть врахування їх під час розгляду та затвердження державного кошторису на наступний рік та нових законодавчих проектів і держпрограм.
співголова правління Чорнобильської асоціації народних депутатів України,
народний депутат Володимир Арешонков (праворуч),
народний депутат Павло Дзюблик
-- На рівні держави, на жаль, немає єдиного координаційного центру з "чорнобильських" питань. Щось вирішується через Міністерство соціальної політики, щось -- через Міністерство охорони здоров'я. Зона же відчуження сконцентрована в інших руках. Тому було б правильним, аби був призначений віце-прем'єр, який і координував всі ці питання, -- зауважив Павло Дзюблик, голова підкомітету Комітету екології, природокористування та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Так уже склалося, що в державі переважно повертаються до теми Чорнобиля лише напередодні трагічної дати, проте наш комітет переймається цим постійно. Ми подавали пропозиції до бюджету і частина їх була врахована, звісно, що через брак фінансів -- не всі. Ми внесли комплексний законопроект про статус учасників і захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Але є й інші законопроекти, які звужують певні права наших громадян. Зокрема, такий внесено Кабінетом Міністрів. У законопроекті пропонується суттєво звузити вражені радіацією території. При цьому із запропонованого документа не зовсім зрозуміло, як за зміни статусу території буде вирішено питання людей. Тому не можна взяти і все скасувати, потрібні серйозні наукові дослідження і лише на підставі їх робити такі кардинальні кроки. Інакше вже зараз відчуваємо, як зростає хвилювання й обурення людей, як й без того пережили велике випробування атомом.
На форумі також зазначалось, що за розрахунками, на лікування "чорнобильців" необхідно 118 мільйонів, проте передбачено лише 60 млн. До того ж кошти відтепер йтимуть на місця у вигляді субвенцій і як вони будуть розподілені там, а відповідно й використанні -- це питання залишається відкритим. Можливо, було б добре, щоб одразу було передбачено механізм: як це проконтролювати.
Проблема полягає ще і в тому, кажуть учасники форуму, що не працює Національна комісія з радіаційного захисту, яку затверджує Верховна Рада України, а саме вона мала б переглядати на відповідність законопроекти.
Тим часом директор Національного центру радіаційної медицини Дмитро Базика зазначив, що нині, за їхніми дослідженнями, 94 відсотки територій є такими, де проживання може бути безпечним. Проте такі дані не повинні розхолоджувати, адже дози вже отримано і завдання тепер, зазначив фахівець, діагностувати і лікувати цих людей. За його словами, пік лейкемії минув, але йде катастрофічне зростання раку молочної залози, серйозне занепокоєння викликає й зростання серцево-судинних захворювань та велика смертність населення порівняно з іншими країнами. Одне слово, потрібні нові форми і методи надання медичної допомоги.
А поки що спостерігаємо таку ситуацію, коли з нагоди 30-річчя аварії на ЧАЕС маємо постанови Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради, проте вони, як зазначив керівник "Союзу Чорнобиль України" Володимир Яценко, практично не виконані. Приміром, у бюджеті на 2017 рік значно зменшено фінансування соціального захисту інвалідів. Варто також нагадати, що на два роки була вилучена програма забезпечення житлом.
Що ж стосується громадських ініціатив, то багато хто із виступаючих наголосив, що пропозиції і законодавчі акти, в написанні яких брали участь чорнобильські громадські організації, до парламенту зазвичай не потрапляють. Ще гірша ситуація з виконанням уже чинних законів, постанов і державних актів. А тому 8 грудня чорнобильці збираються вийти на акцію протесту, щоб привернути увагу до себе і до тих нагальних проблем, з якими стикаються повсякчас.
-- Ми перебуваємо в процесі формування й прийняття бюджету і ми хочемо, аби напрацювання і пропозиції нинішнього форуму були враховані в головному кошторисі країни, -- зазначив Володимир Арешонков.
Він також наголосив, що після зібрання має відбутися зустріч з керівниками держави і звернення, яке було сформоване під час форуму, його учасники передадуть Голові Верховної Ради, Президентові та Прем'єр-міністру і сподіваються на гідне реагування у питанні проблем чорнобильців.
Об'єднання чорнобильців-народних депутатів України I--VIII скликань Верховної Ради України в Асоціацію повинно стати саме тим фактором, коли можна буде визначити єдиний координаційний центр, а отже, і напрацьовувати спільну позицію з багатьох питань.
А один з ініціаторів створення нової впливової парламентської організації Анатолій Беляєв, генерал-лейтенант СБУ, співголова МГО "Контррозвідники Чорнобиля" пообіцяв наповнити її діяльність конструктивними пропозиціями та ідеями.
Марина КРИВДА.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
