Ситуація парадоксальна. Влітку шахтарі Червонограда виходили на акцію протесту, бо нікуди було дівати вугілля. Склади стояли переповненими. Зарплату вчасно не видавали. З осені спостерігаємо іншу крайність. Хронічно бракує вугілля, і шахтарі знову протестують.
Дороге вугілля
Це вже заяложена фраза: червоноградські шахти можуть удвічі наростити видобуток вугілля. З нею всі погоджуються, але що далі? Шахти збиткові, бо працюють на старому обладнанні, якому по 20—30 років. Собівартість вугілля вища в рази за закупівельну ціну — 1380 гривень за тонну. Деколи доходить до п’яти тисяч гривень. Державна підтримка йде на зарплату та електроенергію. Старі лави вичерпуються. «Львіввугілля» просить хоча б 10 мільйонів гривень на розроблення нових лав. Зачароване коло, з якого всі намагаються знайти вихід.
Тим часом компанія «Західенерго» просить надіслати більше вугілля на свої ТЕС. Обіцяють вчасно розраховуватись за продукцію, бо теплова генерація України нині працює з більшим навантаженням. За підрахунками експертів, у другому півріччі тепловим електростанціям знадобиться на 1,8 млн. тонн вугілля більше, ніж за аналогічний період 2015-го. Причина в тому, що значна частина атомних енергоблоків виведена на планові ремонтні роботи. І на вугілля великий попит.
Знову протести
Нині шахтарі знову виходять на акції протесту. Цього разу вимагають державної підтримки на розвиток вугільної промисловості, щоб збільшити виробництво продукції. Уже традиційно червоноградські гірники йдуть під стіни Львівської ОДА.
— Ми проаналізували діяльність кожної червоноградської шахти, — каже начальник департаменту паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Львівської ОДА Михайло Мельник. — І кожна з них має право на життя і повинна працювати. Проблема у тому, що десятки років не вкладали коштів у модернізацію. А іншого шляху нарощувати видобуток вугілля немає. Проаналізувавши поклади, структуру виробництва, ми бачимо, що шахти після модернізації можуть вийти на беззбитковість. Нині більшість із них дотаційні.
— Запасів вугілля достатньо?
— Ми повинні видобувати вугілля стільки, скільки потребує ринок України. Черновоградські шахти можуть повністю забезпечити Добротвірську ТЕС. Вугілля ще відвантажували в Бурштин і Калуш
.
— У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості вважають, що можна вдвічі наростити видобуток вугілля у Червонограді.
— Це цілком реально.
— Що для цього потрібно зробити?
— Насамперед вкладати кошти в модернізацію шахт. Обладнання багато років не змінювали, його ремонт потребує великих капіталовкладень. Про яку економіку тоді можна говорити? Без збільшення видобутку собівартість не зменшити.
Потрібен мільярд гривень
— Які кошти потрібно вкласти?
— Ми бачимо кілька напрямів розвитку. Песимістичний, реалістичний і оптимістичний.
— Якщо оптимістичний?
— У модернізацію наших шахт треба вкласти понад мільярд гривень, щоб вони вийшли на рівень беззбитковості.
— Найчастіше на акції протестів виходять працівники «Львівської вугільної компанії», більше відомої як Червоноградська збагачувальна фабрика.
— Зарплату там нині виплачують. Місяць у місяць робітники отримують кошти. Сьогодні йдеться про повернення цієї фабрики у державну власність. Там є державна частка. Фабрика здатна переробляти вугілля навіть при збільшенні видобутку вдвічі. Але там також бракує вугілля для збагачення.
— Які конкретні кроки робить Міністерство енергетики та вугільної промисловості, щоб удвічі збільшити видобуток вугілля?
— Міністерство розробило концепцію розвитку, яку ми нещодавно обговорювали, і ми подали до неї свої пропозиції. Вважаємо, що шахти мають працювати на нормальному обладнанні. По кожній шахті розроблена програма розвитку, яка погоджена в міністерстві. Але коштів на модернізацію червоноградських шахт на наступний рік не закладено, лише на державну підтримку.
Від проїдання до розвитку
Під завершення розмови директор департаменту паливно-енергетичного розвитку та енергозбереження Львівської ОДА Михайло Мельник нагадує про ще один перспективний напрям червоноградського регіону — коксівне вугілля, яке використовується у металургії. Це Любельське і Тяглівське родовища. В Любельську шахту інвестори вклали понад 50 мільйонів доларів. Тому червоноградський регіон не варто списувати з рахунків.
Яка ціна питання, щоб вдихнути нове життя в червоноградські шахти, перепитуємо ще раз. У Львівській ОДА впевнені — це мільярд гривень на розвиток шахт, саме на розвиток, на нове обладнання, на нові лави, а не проїдання, як досі фінансували вугільну галузь.
Львівська область.
ДОВІДКОВО
Запаси вугілля в Україні із заляганням до глибини 1500 метрів становлять понад 100 млрд. тонн. Із них 92,4% зосереджено в Донецькому вугільному басейні, а у Львівсько-Волинському — 2,5%. При нарощуванні видобутку червоноградські шахти зможуть забезпечити ТЕС, які розташовані у західному регіоні.
