Майже один мільйон наших співвітчизників відвідало цього року Закарпаття, що й вивело регіон з поміж інших у лідери. Утім, на думку фахівців, Закарпаття, маючи хороший природний потенціал, за останні роки істотно втратило в порівнянні із західними областями із залученням інвестицій та роботою над туристичними брендом регіону. Тож чи готова область до справді якісного сервісу і що може запропонувати гостям із різним рівнем запитів? Про це можна було дізнатися із прес-туру, що його організували для журналістів управляюча компанія "Воєводино груп".

 

Приурочили ж подію до відкриття в обласному центрі досить концептуального готелю "Емігранд" (на знімку). Як зазначалося під час урочистостей, місце обрали не випадково. В районі багато спортивних об'єктів, а отже -- молоді. Часто відбуваються змагання, а зупинитися не було де. Ну а вже потенційні майбутні клієнти й визначили досить оригінальний стиль, у якому виконано оформлення готелю. Власне тут просто згадали про свого відомого земляка Енді Воргола. Він же Андрій Вархола, що народився в Піттсбурзі (США), проте мав українське коріння.

 

Мабуть, багато хто пам'ятає фотопортрети Мерелін Монро, розмальовані у фантастичні кольори: зухвалий червоний, неоново-синій, і навіть срібний та золотий, проте багато хто не знає автора, а це саме Енді Воргол. На Закарпатті ж свого земляка пам'ятають, а в такий спосіб вирішили ще й ушанувати і кожну кімнату в готелі оформили якимось із принтів робіт відомого художника. До слова, в Ужгороді серед 26 мініскульптур, що прикрашають місто, є скульптура Воргола, а також площа на його честь.

 

Утім, готель в обласному центрі це лише маленький штрих до розбудови туристичної галузі краю. Втекти ж від повсякденної метушні та провести вихідні, а то й цілу відпустку на Закарпатті можна чи не в кожному районі. Цьому сприяє і м'який клімат, і надзвичайно красива та цілюща природа, геотермали і мінеральні джерела та, звісно ж, гостинні люди.

 

Уже за 30 кілометрів від Ужгорода розкинулось урочище Воєводино. Тут розташувався парк Шенборна, який не випадково називають порталом між двома епохами Закарпаття: Австро-Угорщиною та сучасною Україною.

 

Парк відтворили в 2013 році, особливу увагу приділивши історичним деталям і символам. На вході вас зустріне брама і досить своєрідні макети охоронців -- солдатів інсбрукського піхотного полку та дебреценського гусарського полку (на знімку). А одразу за ними вимальовується силует мосту Чотирьох Євангелістів. Збудований він у бароковому стилі й прикрашений скульптурами Луки, Іоанна, Марка та Матвія. Техніка виконання скульптур чомусь нагадала мені роботи на Карловому мості в Празі (на знімках).

 

До речі, підтримуючи традиції Ужгорода з його крихітними скульптурами, у парку встановили мініатюрного кельтського друїда.

 

Ще одна деталь -- озеро Тур із невеликим острівцем по центру. На острів можна дістатися на дерев'яному аристократичному плоті. Вода підсвічується 24 ліхтарями, які є певним символом доби. І це, до слова, не єдиний приклад символізму, що збережений у парку. Гуляючи його доріжками, ви також знайдете сім унікальних ліхтарів, що символізують дні тижня, та 12 невеличких мостів, кожен із яких відповідає певному знаку зодіаку. Саме завдяки всім цим цікавинкам молодята облюбували цей парк для своїх фотосесій, а прості містяни приїздять за враженнями і чистим повітрям.

 

Проте парк привабливий не тільки для прогулянок, тут можна покататися на велосипедах, у ресторанчиках і кафе скуштувати смачні страви, влаштувати пікнік, а ще проїхатись розкішними алеями на справжній відреставрованій старовинній кареті.

 

Загалом Воєводино -- це вже бренд, -- каже Катерина Маршал, директор з розвитку управляючої компанії "Воєводино груп". -- З моменту відкриття комплексу ми оцінили всі сильні сторони цієї місцини і зрозуміли, що тут має бути організовано здоровий відпочинок для цілої родини. І поступово звичайна база відпочинку перетворилася на цілий комплекс.

 

Адже у повсякденному житті ми дуже мало спілкуємось: робота, кухня, перевірили уроки у дітей і власне все. Тут же є всі можливості, щоби провести з користю час всією родиною: зайнятися спортом чи покататися на велосипедах, відвідати майстер-класи чи половити рибу або просто поспілкуватися, гуляючи вікопомним буковим лісом.

 

Ми потрапили у "Воєводино", коли тут накрапав дощ, проте це зовсім не зменшило враження від побаченого. Одне слово, саме такі місцини і роблять Закарпаття таким, куди хочеться ще і ще раз повертатись.

 

Марина СНОВСЬКА.

Фото автора.

 

Закарпатська область.

 

КОМЕНТАР

 

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль:

 

Нині Закарпаття переживає неабиякий наплив туристів, приміром, на Новий рік тут уже за кілька місяців не можливо було щось замовити. Тож несприятлива економічна ситуація в країні посприяла нам. Якщо раніше наші співвітчизники їхали за кордон, то тепер звідти їдуть до нас -- почався зворотній процес. А тому маємо подбати про комфорт наших гостей. Найперше почали з шляхопроводів. Коли зробили гарну дорогу на Синевір, одразу потік туристів збільшився вдесятеро. Тепер прокладаємо лісні дороги, щоб можна було легко дістатися з одного району в інший, не долаючи великий об'їзний шлях. Там облаштовуємо місця для стоянок авто і, звісно, для перепочинку їхніх власників.

 

У планах також розширення заказника для реабілітації ведмедів, який працює біля озера Синевір. Нині вже є 38 вироків суду про вилучення тварин від недбайливих господарів, а місць бракує, тож треба розширяти заказник. Ще одна наша перспектива -- відновлення Музею сплаву і лісу. Уже пройдено майже всі перипетії з його повернення у державну власність.

 

А загалом туристичний об'єкт -- це фактично життя для цілого села. Нинішній турист, коли він приїздить у сільську місцевість, він уже не хоче їсти із супермаркету. Тепер затребувані домашні страви. Тож хтось вирощує худобу на м'ясо, хтось виготовляє сир чи пече хліб, хтось збирає чорницю, хтось здає в оренду помешкання і все село забезпечене роботою. Цим маємо вирішити ще одну проблему -- відтік людей. Адже не секрет, що дуже багато закарпатців виїздять на заробітки за кордон, а в такий спосіб ми хочемо їх повертати. Тому ми дуже вдячні зокрема і Сергієві Мошаку, який свого часу облаштував і зробив неабиякою цікавинкою для наших туристів Воєводино, а тепер ще й маємо завдяки йому цей сучасний готель.

 

***

 

Зима

 

В Закарпаття масово з'їжджаються лижники і сноубордисти. Завдяки кліматичними особливостям на Драгобраті сніг лежить усю зиму, а загалом в області працює 72 витяги. До зимових розваг слід додати фестивалі колядок і щедрівок, які відбуваються тут із неабиякими місцевим колоритом.

 

Весна

 

Період цвітіння і в Закарпаття поспішають подивитися на Долину нарцисів і шафрану, цвітіння сакури тощо. В цей час зазвичай триває великодній піст, тож туристам пропонують трохи менше розваг, а більше поїздок історичними місцями.

 

Літо

 

Гостинно приймають зелені садиби, дуже затребувані походи в гори, іпотерапія, спа- процедури, а віднедавна додався ще й агротуризм. Це коли людина платить гроші, щоб попрацювати в полі чи на плантації.

 

Осінь

 

Золота пора це справжній рай для любителів найрізноманітніших фестивалів і гастрономії. Ну і, звісно ж, ніхто не відміняв закарпатську природу, історію, мінеральну воду і геотермальні джерела. 

 

Голос України