У номері за 3 грудня «Голос України» надрукував добірку матеріалів, у якій розповідалося про скрутну ситуацію із забезпеченням у різних регіонах держави лікувальними засобами, у тому числі протигрипозними вакцинами.

Відкривалася вона повідомленням про те, що ще на початку жовтня керівництво редакції вирішило зробити щеплення своїм працівникам, тому профспілка зателефонувала до декількох столичних медичних закладів, проте у жодному вакцини не виявилося. Щоб вияснити ситуацію, газета звернулася рекомендованим листом до в. о. міністра охорони здоров’я України Уляни Надії Супрун із запитаннями, одне з яких безпосередньо стосувалося участі МОЗ у закупівлях ліків загалом і вакцини проти грипу зокрема. Та відповіді протягом місяця не дочекалася. Хоча згідно із законом України про доступ до публічної інформації «розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів із дня отримання запиту». Це й стало приводом для заголовка публікації — «Де ховається вакцина, не знає навіть МОЗ, або Хто відповідає за ліки в державі?»

Відповіді, до речі, немає і дотепер. Тим часом до редакції надходять листи, в яких читачі, серед яких є й журналісти, пишуть про поневіряння в пошуках давно обіцяної МОЗ протигрипозної вакцини, відсутність якої може мати тяжкі наслідки у зв’язку з наступом небезпечного вірусу. Сьогодні ми робимо другу спробу достукатися до міністерства, і друкуємо один із них.

 

Жодної дози навіть за гроші


Столицю знову окупував небезпечний вірус. За інформацією прес-служби КМДА, через захворюваність на грип і гострі респіраторні вірусні інфекції в період з 28 листопада по 4 грудня 2016 року госпіталізовано 123 особи.

Загальне число хворих — 24 440 людей, з них 17 000 — дітей. Переважає вірус грипу А/Гонконг/4801/2014 (Н3N2).


У цій ситуації абсолютно безвідповідальною та брехливою залишається позиція МОЗівських чиновників, а також керівників Департаменту охорони здоров’я Київської області. Досі у державних поліклініках не організовано вакцинацію від грипу. Адже дія вакцини, за словами медиків, проявляється тільки через місяць, а епідемія набирає обертів уже зараз! Учора телефонувала в десятки київських поліклінік, і в жодній із них, на жаль, немає потрібної вакцини. Зробила електронний письмовий запит до МОЗ України із проханням підказати адресу, де можна за свої кревні вакцинуватися від грипу? Одержала унікальну відповідь, мовляв, міністерство відповідає тільки за доставку до України якісної вакцини. Чому ж ця вакцина, минаючи аптеки та державні установи, повністю опинилася в комерційних структурах, які вводять її бажаючим тільки після платної консультації зі своїми медиками, нікого не хвилює. До слова, консультація обійдеться клієнтові в середньому майже в п’ятсот гривень, плюс у двісті п’ятдесят-триста сама вакцина. Але навіть у приватних клініках на сьогодні немає жодної дози Ваксигрипу. Кажуть, потрібно чекати до середини грудня. В аптечній мережі така вакцина взагалі відсутня.


Мала необережність поставити на гарячу лінію МОЗу: 0-800-801-333 запитання, чи повинні за рахунок місцевих бюджетів робити щеплення безплатно громадянам групи особливого ризику, медикам, інвалідам, людям з хворими легенями і астматикам. Здається, дівчина на телефоні мало не поперхнулася. Розповідала мне про бідну державу, а також про те, що вакцинація — справа добровільна. Як то кажуть, є гроші рятуйся, а немає — помирай! Гадаю, від подібного лікнепу пересічному люду вже нудно, як і від чиновницької брехні.


На початку 2016 року я перехворіла на свинячий грип. Більш як 20 днів провела в реанімації Київської обласної клінічної лікарні. Мій порятунок обійшовся рідним і друзям у чималеньку суму. Бачила, як помирають у лікарні й старі й малі від цієї страшної недуги. Не всім пощастило залишитися живими з ушкодженими легенями та на групі інвалідності. Тому питання вакцинації для мене сьогодні — справа честі й порятунку!


Телефоную в Департамент охорони здоров’я Київської області: (044) 484-15-69. Просять офіційно зареєструвати скаргу на урядовому сайті. Мовляв, ми потім розбиратимемося. Любі, кажу, епідемічний поріг уже перевищено. Коли ж вакцинуватися?! Адже МОЗівські чиновники себе убезпечили. Зробили собі за державний кошт вакцинацію в прямому ефірі. У мене зависли три запитання: де можна зробити в державній чи комерційній клініці щеплення від грипу й за якою ціною? Чому завезена в Україну вакцина так довго проходить лабораторні випробування? Розцінюю ситуацію з небажанням робити щеплення українцям від смертельної недуги як диверсію, спрямовану на винищення громадян. 


Наталя СОКУРЕНКО, журналіст.


P. S.: Від регіональних кореспондентів «Голосу України» почастішали повідомлення про переповнені через велику кількість хворих на грип чи ГРВІ лікарні, ускладнення недуги пневмонією, особливо у дітей, дефіцит місць у стаціонарах. Це має місце, зокрема, у Сумах та інших містах. На межі епідемії Острозький і Дубровицький райони на Рівненщині. А в самому Острозі, де ситуація вже за межами епідеміологічного порога, у школах на тиждень призупинено навчання. Що ж, це теж один із заходів уберегти дітей від небезпечного захворювання. Але чи достатнього його. Чи не вийде для суспільства боком затримка із забезпеченням вакциною й її недоступність для громадян?