Україні потрібна нова стратегія зовнішньої політики. Ця теза стала лейтмотивом парламентських слухань «Актуальні питання зовнішньої політики», що відбулися в стінах Верховної Ради 7 грудня. Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко наголосила, що парламентські слухання з цієї теми востаннє відбувалися 13 років тому, а «застарілий закон із 2010 року з косметичними правками про засади зовнішньої політики давно потребує ревізії і нового проекту».

 

«Я дуже сподіваюся, що Президент України разом із МЗС і з парламентом якомога швидше запропонують новий закон чи стратегію, концепцію зовнішньої політики». Водночас Ганна Гопко зауважила, що хотіла б, щоб у цьому законі йшлося про зміцнення партнерства України з НАТО з прицілом на членство України в альянсі. Серед першочергових завдань, на її думку, — завершення реформи дипломатичної служби, перетворення її на «модерну, креативну», таку, що відповідає сучасним викликам і потребам. «Міністерство потребує професійного посилення, а дипломатичні представництва — послів у низці важливих країн... Де немає послів — там не чути голосу країни. Нам потрібно припинити практику призначення людей на дипломатичні посади в якості почесного заслання чи за протекцією», — наголосила Ганна Гопко.


І ці перетворення слід втілювати швидко. Абсолютно всі учасники слухань наголошували, що нині однією з головних загроз безпеці України та світовій спільноті є політика Росії. Заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд, зокрема, зауважила, що «сьогодні в повній мірі ні один із міжнародних інститутів, ні одна з міжнародних організацій не може повністю відповідати викликам, які має світ перед собою: ані ООН з усіма її інститутами, ані Рада Європи, ані ОБСЄ. Усі вразливі: чи то через вплив Росії, чи то через неготовність до змін».


«Ми маємо величезну загрозу. Наша загроза — це не 400 кілометрів лінії зіткнення, — наголосила заступник Голови Верховної Ради. — А це 6 тисяч кілометрів, які фактично для нас є сусідством або з Росією, або з її союзниками». «Усвідомлення цих загроз повинно спонукати нас до розвитку міжнародних відносин в бік передовсім військового, військово-промислового співробітництва, пошуку наших партнерів в безпековій співпраці», — вважає вона. Сьогодні головна «зброя» України — це правда про війну. «Перед російською загрозою опинився весь світ, не лише Україна. Але тільки Україна сьогодні має велику легітимність про це говорити».


На переконання Оксани Сироїд, проблеми, які пов’язані з європейською інтеграцією, спричинені великою мірою відсутністю справжньої «співпраці між Президентом і парламентом, а без спільних зусиль це зробити неможливо». «Парламент має стати набагато активнішим гравцем у формуванні зовнішньої політики, а уряд має бути відповідальним перед парламентом за те, як він цю політику артикулює і як він її виконує», — переконана депутат.


Про те, як протистояти Росії, її агресії, пропаганді на зовнішній арені, говорили представники майже всіх міністерств та відомств, що були присутні на слуханнях, а також депутати, експерти, політологи, представники церков, запрошені до дискусії. Про необхідність притягнути Російську Федерацію до міжнародно-правової відповідальності, попередження спроб легітимізувати незаконну анексію Криму зазначали заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль та народний депутат, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. До того ж пані Зеркаль, наголошувала, що досягти успіху від переговорів на зовнішній арені можливо тільки завдяки співпраці всіх гілок влади. Водночас заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Ігор Долгов заявив: «Хочу віддати належне законодавцю — парламенту України. Усі запити, всі прохання, всі звернення до уряду в парламенті від Збройних Сил і від Міністерства оборони, як правило, сприймаються і підтримуються. Тому, на нашу думку, взаємодія є».


Підсумовуючи слухання, Ганна Гопко, наголосила: «Жодної бацили популізму не має потрапити в наші з вами подальші кроки. Світ не чекає на аутсайдерів, світ безжальний до тих, хто чекає. Часу немає, Україна має формувати свій власний прагматичний порядок денний, просуваючи наші українські інтереси в «еру турбулентності», — заявила вона.


Також учасники слухань зійшлися на думці, що дипломатичний фронт має отримати належне фінансування для якісного реформування дипломатичних установ і розбудови консульської мережі, залучення нових професіоналів і використання модерних інструментів просування в світі економічних інтересів, забезпечення нашої енергетичної безпеки, популяризації культури та захисту прав українців за кордоном.

 

Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд, народний депутат України Олег Ляшко спілкуються з учасниками парламентських слухань.


Фото Олександра КЛИМЕНКА.