У Києві презентували книгу «Біловезька угода 8 грудня 1991 року. Точка неповернення».
Літопис вміщує фотомиттєвості, що передували знаменним історичним подіям, а також архівні матеріали. Видання побачило світ завдяки коштам меценатів. Його мають намір передати у бібліотеки та університети, поширювати, в тому числі, й за кордоном для того, щоб кожен охочий міг пригадати, як саме наша країна здобувала свою Незалежність.
«Час жорстокий і багато чого стирає, — зауважив міністр культури Євген Нищук, відкриваючи захід, на якому були присутні історики, державні діячі, а також представники родин Небесної Сотні. — Але є речі, які ми маємо знати. Речі, які були важливими в нашому поступі, в нашому становленні. Подія, про яку йдеться — одна з таких».
Безпосередній підписант Біловезької угоди, перший Президент України Леонід Кравчук поділився із присутніми своїми спогадами про дні, коли розпадався Радянський Союз. Україна довго йшла до цієї точки, в якій стався остаточний розвал імперії — через голодомори і страждання, через велику напругу... і прийшла «підготовленою». Народ проголосував за незалежність на референдумі, але йшов до цього століттями. «Не Кравчук, а народ підписав цю угоду, — наголосив перший глава нашої держави. — Саме так ми повинні тлумачити цю подію і тоді стає зрозумілим, яку роль відіграла вона в нашій історії». За його словами, угоду уклали три держави, які переслідували різні цілі. Росія з самого початку претендувала на місце в глобальному світі. Україна ставила завдання будувати незалежну суверенну державу в Європі.
Попри велике піднесення під час проголошення Незалежності, пригадує Леонід Кравчук, до нього підходили навіть щирі патріоти й казали, що це питання не на часі й голосування треба відкласти. «Скрізь і завжди є різні настрої, — наголосив він. — Цього не можна уникнути. Але є один настрій, який не можна змінювати — воля народу, суверенітет і територіальна цілісність. Це святі речі. Вони не обговорюються. Той, хто береться їх обговорювати, той ворог власного народу. Це закон вічності, світ здригнеться, якщо його порушити».
Нині важко пояснити, як сталося так, що Незалежність України була проголошена фактично комуністами, зауважив у своєму виступі учасник тих подій народний депутат багатьох скликань Дмитро Павличко. «Був такий час, що все висіло на волосині, — пригадує він. — Діяти треба було швидко і чітко. Народна рада тиснула на комуністів. Нас було тільки 120, а в парламенті 450 депутатів і більшість із них — перші секретарі обкомів і райкомів».
За словами Д. Павличка, у тому, що ми здобули тоді свій суверенітет, велика заслуга дисидентів. Вони пробудили розум радянських українців, які розвалили імперію.
Історично так складалося, що стандартний шлях до незалежності всі держави проходили через війну та кровопролиття, підкреслив керівник Головного департаменту гуманітарної політики адміністрації Президента Юрій Рубан. Величезна заслуга нашого тодішнього політикуму в тому, що вони в своєму підході запропонували певну інновацію. «Ці люди зрозуміли, що політика — це не просто реалізація законів історії, і це теж свого роду було прощання з Радянським Союзом», — стверджує він.
«Точка неповернення — це факт історичної правди», — зауважив Перший віце-прем’єр-міністр, голова всеукраїнського товариства «Меморіал» імені В. Стуса Степан Кубів (на знімку). Події, які відбулися в Біловежжі, підтвердили, що зламати дух вільнодумства неможливо, каже він. Те, що гідність закладено цементно у фундамент нашої держави, українці довели під час Революції Гідності. «Ця книга — це не лише частина історії падіння імперії зла, — зауважив урядовець. — Тут розміщено світлини, які зафіксували пробудження поневолених народів, але вільних душею і розумом».
Автори видання не збираються зупинятися на досягнутому. Понад сто науковців уже нині працюють над серйозним восьмитомним виданням історії нашої країни. Очікується, воно побачить світ навесні.
Леонід Кравчук, перший Президент України, Євген Нищук, міністр культури України, Юрій Рубан, керівник Головного департаменту гуманітарної політики адміністрації Президента України.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
