Профспілки закликають переглянути ухвалений цього тижня парламентом закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 5130 від 3.11.2016 р.) — вилучити норми щодо звуження гарантій оплати праці, стипендіального і пенсійного забезпечення. Документ розкритикували і народні депутати під час засідання Комітету з питань науки і освіти.
«Ідеологію стипендіального фонду має задавати не Мінфін, а МОН як профільне міністерство», — наголосив перший заступник голови Комітету Олександр Співаковський. «Мета освіти — створити умови для того, щоб людина будувала і реалізовувала індивідуальну освітню траєкторію для забезпечення власної капіталізації. Це означає, що стипендіальний фонд треба розглядати як фонд стимулювання, фонд розвитку майбутнього. Це — інвестиція у розвиток людського капіталу», — зазначив він.
Законопроект обговорювали за дві години до того, як його мали винести на голосування. Після тривалої дискусії комітет рекомендував парламенту документ відхилити, адже він містить норми, які «значно погіршують становище студентів, учнівської молоді, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, інших громадян України, що на порушення статті 22 Конституції звужує зміст та обсяг їх існуючих прав і свобод, призведуть до ручного управління стипендіальним забезпеченням здобувачів вищої освіти, загрожують скороченням кола осіб, які отримуватимуть стипендію...». Але в сесійній залі законопроект зібрав 227 голосів «за». Тож уже з наступного року стипендії платитимуть по-новому.
Згаданим законом було внесено зміни до статті 62 чинного Закону «Про вищу освіту»: скасовано положення про те, що академічні стипендії мають виплачувати не менш як двом третинам і не більш як 75 відсоткам студентів-бюджетників денної форми навчання, без урахування отримувачів соціальних. Тепер академічні стипендії надаватимуть особам, які «досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності згідно з критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів». Частка студентів (курсантів), які мають право на отримання академічних стипендій, встановлюватиметься вченою радою вишу у межах визначеного урядом загального відсотка студентів, які мають право на отримання академічних стипендій, та стипендіального фонду. На факультетах, де здобувають гостродефіцитні для країни спеціальності (в галузях знань «Освіта», «Математичні, природничі та технічні науки») може бути встановлено підвищену академічну стипендію. Із Закону «Про вищу освіту» вилучили також норму щодо розміру мінімальної академічної та соціальної стипендій, який у вишах мав бути не менший від прожиткового мінімуму. Принаймні в теорії.
Наступного року виплати студентам уряд обіцяє підвищити. Новий механізм їх нарахування ще не затверджено. «Незрозуміло, за яким алгоритмом будуть розподілятися академічні стипендії», констатував Олександр Співаковський і додав, що для нього це ще один аргумент проти запропонованого урядом законопроекту.
Із вересня наступного року соціальні стипендії платитиме не Міністерство освіти, а Мінсоцполітики. МОН підготувало проект Порядку призначення академічних стипендій і найближчим часом його оприлюднить, пообіцяв на засіданні комітету перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець (учора він і справді з’явився на сайті МОН.— Авт.). Зміни готували з урахуванням проекту держбюджету-2017, сподіваючись на те, що умовлять Мінфін перенести частину коштів (1,7 мільярда гривень) із бюджетної програми соціальних стипендій на програму академічних стипендій. Мінфін пообіцяв «піти назустріч», якщо Міністерство освіти погодиться на за-твердження максимальної частки отримувачів академічних стипендій на рівні 43 відсотків. Ще 7 відсотків зможуть претендувати на соціальні. Загалом наступного року стипендії отримуватимуть половина студентів-бюджетників денної форми навчання. Цікаво, що спочатку уряд планував більше коштів витратити саме на стипендії для пільговиків.
Аналітик CEDOS Єгор Стадний вважає, що соціальні стипендії мають забезпечувати рівний доступ до вищої освіти. «У нашому випадку мова йде про студентів, які вступили на бюджет, проте не можуть оплатити супутні витрати — на проживання під час навчання та харчування, — каже він. — Країни ЄС, як багаті, так і бідні, роблять акцент саме на виплаті соціальних стипендій».
Народний депутат Володимир Литвин зауважив, що в Україні, на відміну від Заходу, бідний студент не може взяти кредит на навчання. Якщо нашому спудею не вистачає на життя, він іде працювати, часу на книжки й бібліотеки залишається менше, академічних успіхів — теж. Водночас чимало студентів, особливо майбутніх програмістів, уже з третього курсу працюють практично з повним навантаженням, каже Олександр Співаковський.
Народний депутат Олексій Скрипник не бачить нічого поганого у тому, щоб студенти «ставали дорослими» і шукали підробіток. Вважає, що стипендія передусім має заохочувати до сумлінного навчання, а не виконувати роль «подушки»: «Стипендія завжди давалася за знання, за найкращі знання, не за посередні». Під час дискусії він підтримав урядовий законопроект і порадив дати вишам більше свободи у визначенні кола отримувачів стипендій.
А от спудеї новацій не оцінили. «Не можна віддавати процедуру нарахування стипендій на розсуд університетів, бо це призведе до непередбачуваних речей, які можуть бути пов’язані з корупцією. Це має ухвалити Кабмін при погодженні з відповідними профспілковими організаціями, органами студентського самоврядування» переконував Президент Української асоціації студентського самоврядування Микита Андрєєв. Замість скасованої норми щодо мінімальної кількості отримувачів стипендій, за його словами, варто запровадити таку: видатки на стипендіальне забезпечення на кожний наступний рік визначаються в обсязі видатків на минулий рік, помножених на індекс інфляції.
Народні депутати констатували, що згаданий документ вносить зміни й до низки інших законопроектів, зокрема, Кодексу законів про працю та Закону «Про оплату праці», які можуть нівелювати різницю між винагородою за просту і кваліфіковану працю. Це стало ще одним ключовим аргументом проти урядових ініціатив.
