Центральна галузева дегустаційна комісія корпорації "Укрвинпром" провела на Закарпатті незалежне оцінювання якості тихих вин. Дегустували "Рислінг", "Трамінер", "Піно", "Бастардо", "Ізабелла" і групи мускатних вин, вироблених українськими та іноземними підприємствами. Особливістю дегустації є комісійна закупка всіх зразків у роздрібних торговельних мережах. Отож оцінювалася продукція, що потрапляє безпосередньо до вітчизняних споживачів.
На знімках:
Дубові бочки,
заповнені молодим українським вином
Виноградна лоза
постійно потребує догляду.
Генеральний директор корпорації "Закарпатсадвинпром"
і керівник підприємства "Ужгородський коньячний завод"
Володимир Гісем
Фото надано
Ужгородським прес-клубом реформ.
Те, що завозиться та популяризується, не завжди якісне
Центральна галузева дегустаційна комісія діє з 2007 року. Цього разу фахівці працювали на базі закарпатського підприємства "Чизай", що у Берегівському районі. Оцінювання проводили професіонали галузі з відповідною освітою та досвідом, котрі знають, яким параметрам має відповідати вино. Рекомендовані професіоналами галузі зразки 13 грудня оголосять у Національному університеті харчових технологій.
За словами Володимира Кучеренка, генерального директора корпорації "Укрвинпром", на сьогодні державна підтримка в галузі виноградарства і виноробства практично відсутня. На підтримку всього сільського господарства на наступний рік з бюджету планують виділити 5,5 млрд. грн., не відомо, чи отримає фінансування виноробна галузь. Для порівняння: в ЄС виділяється 5,3 млрд. євро тільки для рекламної підтримки. "За результатами засідання ми зрозуміли: те, що завозиться та популяризується, не завжди якісне. Але українські вина мають конкурувати на рівних умовах. Наша мета: аби українці споживали і знали, що в Україні є чудові вина, коньяки, шампанське, -- зазначив Володимир Кучеренко. -- Першочергово виноробна галузь очікує на зрозумілу політику та прогнозованість щодо визначення акцизних зборів. Оскільки виноградна лоза дає урожай на п'ятий рік, капіталовкладення у виноградарство і виноробство потребують системного підходу до розвитку галузі з боку держави".
Без державної підтримки розвитку не буде
Заступник голови Центральної галузевої дегустаційної комісії корпорації "Укрвинпром" Михайло Агафонов розповів, що з кадастровими даними в Україні всього 44 тис. га виноградників (без урахування території Криму): "Це критична межа, після якої може наступити крах, адже ми не зможемо забезпечити підприємства вітчизняною сировиною. Коли діяла програма підтримки садівництва та виноградарства (фінансувалась за рахунок виділення на неї півтора відсотка від продажу міцних алкогольних напоїв. -- Авт.), ми садили нові виноградники за сучасними технологіями на краплинному зрошенні. І це давало позитивні результати, вдалося зупинити падіння галузі і тримати площі на певному рівні. Як тільки припинилося фінансування -- все пішло на спад: ще триста гектарів посадили після скасування програми, наступного року -- ще сто гектарів, а на сьогодні практично не садимо жодного гектара виноградника. Постраждали перш за все розсадники, які відновили свої потужності".
ДОСЛІВНО
Михайло Агафонов, заступник голови Центральної галузевої дегустаційної комісії корпорації "Укрвинпром":
-- Доки не відродимо програму державної підтримки, про розвиток виноградарства і виноробства не може бути й мови. Ми повинні отримувати щорічно два мільярди гривень. Це -- оптимістичний мінімум. Натомість на наступний рік держава передбачає 5,5 млрд. грн. на все сільське господарство. Раніше уряд знаходив щорічно 12--15 млрд. на державні сільськогосподарські програми.
Інший експерт "Укрвинпрому" Володимир Фуркевич додав, що дегустаційна комісія провела за ці роки 20 виїзних засідань, побувавши на виноробних корпораціях і підприємствах. Було відібрано 1895 зразків тихих вин, ігристих, шампанських, коньяків, бренді. 18% з них -- закордонні зразки з 26 країн. Знято з дегустації 143 зразки. Зазвичай для дегустації відбирають зразки, виготовлені з трьох білих сортів винограду та трьох червоних.
"Цього року на дегустацію комісійно закупили 55 зразків столових вин, вироблених на 14 вітчизняних підприємствах, і 21 зразок імпортних вин з восьми країн. Вітчизняні зразки у більшості одержали не меншу оцінку, ніж добре відомі імпортні зразки з Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Португалії, США, інших країн".
"Ми або виживемо, або..."
Директор виноробного комплексу "Чизай" Анатолій Полосков розповів, що завдяки програмі підтримки виноградарства у 2006 році підприємству вдалося висадити в області на 280 га майже 1110 тисяч саджанців. "Якби не було цієї програми, підприємство не змогло б отримати власну сировину, з якої виготовляється вино, -- каже Анатолій Полосков. -- Змагання із закордонними колегами нерівна. Зокрема, більшість комплектуючих виноробної галузі прив'язані до валюти. Якщо в ЄС є велика підтримка, то у нас нічого не залишилося. Треба постійно боротися за нашого споживача. Ми або виживемо, або ні".
Генеральний директор корпорації "Закарпатсадвинпром" і керівник підприємства "Ужгородський коньячний завод" Володимир Гісем підкреслив: "Показником якості українського виновиробу має бути якісна промислова продукція, а не домашнє вино. Зараз, наприклад, популярна тема кальвадосів. Колись завод у селі Руське Поле Тячівського району на Закарпатті виробляв щороку 600 тисяч декалітрів кальвадосу. Нині дійшли до того, що проти всієї виноробної галузі здійснюється велика економічна диверсія: замість нашої вітчизняної плодоягідної продукції постачають китайську та японську. Чому? Бо нашої нема...".
Голова правління ПрАТ "Одеський коньячний завод" Едуард Городецький додав, що один з локомотивів галузі виноградарства і виноробства -- це коньячна галузь. Адже аби виготовити літр коньячного спирту, треба десять літрів вина. Він також зауважив, що необхідно законодавчо затвердити норму, яка б гарантувала відповідну частку українського спирту в ординарних коньяках. Наразі окремі підприємства зловживають тим, що завозять імпортну сировину і виробляють "коньяк України", в якому відсутня українська сировина, чим вводять в оману споживачів.
Експерти також назвали ще одну причину, чому споживачі вибирають імпортне вино, при цьому часто нижчої якості, ніж українське -- немає виноробного бренду країни. Виробники, наприклад Чилі, Італії, Франції, інших країн, об'єднуються і пропагують вино своєї держави. Часто споживач навіть не знає фірми, але орієнтується на те, що це чилійське, французьке, іспанське вино. На завершення прозвучало: "Важливо, аби бренд "українське вино" знали у світі. Щоб знали: українське -- якісне вино".
Ірина БРЕЗА, Василь НИТКА.
Закарпатська область.
