Чому на Київщині загальмувала децентралізаційна реформа

Результативність реформування місцевого самоврядування, зокрема заходів щодо децентралізації, значною мірою залежить сьогодні від низки факторів. Не останній з них, а, можливо, навіть один з найважливіших — фінансове забезпечення територіальних громад у наступному році. Чи достатнім очікується його рівень у контексті розширення їх повноважень з огляду на проект Державного бюджету України, який уже пройшов перше читання у парламенті, і як передбачені показники можуть позначитися на розгорнутих реформах? Саме ці питання визначили зміст дискусії на засіданні регіональної Платформи на тему «Про бюджетне забезпечення самоврядування в 2017 році та про стан децентралізації в Київській області», що відбулося у Київському регіональному відділенні Асоціації міст України.

 

Дати громадам стати на ноги


Як зазначали учасники, міські, сільські й селищні голови, депутати різних рівнів, експерти, комплексний аналіз проекту держбюджету та пов’язаних із ним законопроектів дає привід стверджувати, що фінансове забезпечення територіальних громад у наступному році суттєво погіршиться. Бо при тому, що дохідна частина місцевих бюджетів не змінюється, на місцевий рівень передаються усі видатки (крім видатків на оплату праці педагогічних працівників) по закладах освіти та видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв для закладів охорони здоров’я. Не передбачено також субвенцію на пільгове перевезення окремих категорій громадян, що фактично позбавить їх державних гарантій на безплатний проїзд. При цьому варто згадати, що з нинішнього року на місцеві бюджети «спущено» і фінансове забезпечення ПТУ. Тож для покриття дефіциту коштів за зазначеними видатками органи місцевого самоврядування будуть змушені скорочувати фінансування важливих заходів та програм життєдіяльності громад. Передача означених видатків на місцевий рівень здійснена без жодних компенсаторів та передачі стабільних джерел надходжень для міст обласного значення і об’єднаних територіальних громад. Крім того, вилучаються норми щодо права органів місцевого самоврядування спрямовувати залишки коштів освітньої і медичної субвенції на здійснення заходів з оптимізації мережі та капітальні видатки відповідних закладів. Такі зміни у фінансовому забезпеченні територіальних громад нівелюють усі минулорічні досягнення бюджетної децентралізації, оскільки передбачають додаткове навантаження на місцеві бюджети держави в обсязі 32,2 млрд. грн. Якщо ми розпочали процес децентралізації, доки місцеві громади не стануть на ноги, не доцільно чіпляти на них більше й більше видатків, говорилося на засіданні. Це важливо, в тому числі, в контексті роз’яснювальної роботи, переконання громад у перевагах та необхідності об’єднання, для активізації ходу реформи.


Знайти компроміс і рухатись далі


Останній момент особливо актуальний для Київщини, де поки що утворено лише дві об’єднані територіальні громади. І це при тому, що системно й багато працює Офіс впровадження децентралізаційної реформи Київського регіонального відділення Асоціації міст України. Як приклад — участь у ініційованому асоціацією за підтримки USAІD децентралізаційному марафоні. В його рамках, зокрема, з липня по грудень здійснено 55 виїздів у райони і міста області, розповіла на засіданні регіональний консультант Офісу з питань комунікацій Тетяна Ревенко. Проведено семінари-наради в райдержадміністраціях за участі сільських голів, керівників підприємств, установ, організацій, депутатів усіх рівнів, громадських активістів, круглі столи, сільські сходи. Мета — підвищити обізнаність людей, роз’яснити питання стосовно процедури об’єднання територіальних громад, щодо розпоряджання землями, утримання житлово-комунальної сфери, порядку фінансування закладів освіти, щодо взаємовідносин з районними державними адміністраціями і райрадами. Звичайно ж, очікували відповідного результату. Та він забарився. Чому?


На засіданні називалося багато причин. Це, зокрема, негативний вплив деяких політичних сил і їх лідерів, великих землевласників, орендарів, супротив з боку низки районних державних адміністрацій і районних рад, а часом і перешкоджання ними цьому процесу, особливо в тому випадку, якщо ініціюється утворення на території району кількох громад, що порушує «гегемонію» райцентру і районної влади. Йшлося також про факти категоричного небажання сільських і селищних голів приєднувати свої населенні пункти до міст, а отже, і блокування ними заходів щодо об’єднання. Ще один негативний момент — нереальна оцінка деякими очільниками сіл і селищ спроможності громад, нерозуміння ними, що вона вимірюється межами не лише нинішніх повноважень, скажімо, турботою про благоустрій та утримання сільради, а й з урахуванням завтрашнього їх розширення, що має місце вже сьогодні з огляду на проект держбюджету. Далі — це відсутність мотивації у міст обласного значення, які вже сьогодні мають всі повноваження і ресурси ініціювати і здійснювати процеси об’єднання. Гальмуючий момент — неприйняття Верховною Радою України закону щодо добровільного приєднання, відсутність законів про вихід з об’єднаної територіальної громади, який має бути, неврегульованість питання щодо зміни меж районів, недостатність законодавчої і нормативно правової бази, яка дозволить завершити процес децентралізації.


Що стосується останнього, то, як зауважив народний депутат Хвича Мепарашвілі, дуже важливо максимально конкретизувати питання, від постановки і вирішення яких залежать очікувані зміни, прорив у реформуванні місцевого самоврядування. А, за словами координатора Офісу Володимира Удовиченка, в області, як і в Україні загалом, сьогодні немає населених пунктів, де за два роки хоча б чого в плані реформування не було зроблено. Суттєво зросли місцеві бюджети. Важливо пам’ятати, зазначив він, що в реалізації Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» є державна функція: перспективний план формування територій громад розробляє обласна державна адміністрація, узгоджує обласна рада, а затверджує Кабінет Міністрів України. Окрім того, весь процес об’єднання повинен відповідати методиці, яку теж затвердив Кабінет Міністрів України. Реформу можна загальмувати, відтермінувати, а зупинити — неможливо, наголосив Володимир Удовиченко. Вона обов’язково відбудеться, і, як та травинка, проб’є асфальт неефективного державного управління. Так, триває дискусія між органами державного управління і органами місцевого самоврядування. І треба якомога швидше знайти компроміс і рухатися далі.

Київ.