Минулий тиждень виявився багатий на події як у внутрішньому, так і в міжнародному житті.

 

Перелік законопроектів, які Рада встигла схвалити, хоч і не вражає чисельністю, але справляє враження своєю значимістю. Найперше — це анонсований урядом закон, яким вводиться новий розмір мінімальної заробітної плати та страхових виплат, легалізація відносин у сфері зайнятості та оплати праці, а також закладаються принципи формування нової тарифної сітки. Важливими теж стали зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, проголосованих у першому читанні. Проте основним досягненням стало голосування (теж поки що в першому читанні) революційного законопроекту № 5368 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)». Підготований разом з експертним середовищем, він ліквідує поліцейські функції держави в податковій політиці й уводить прозору та більш демократичну систему співпраці бізнесу й фіскальних органів. Уже завдяки цим рішенням парламентський тиждень не минув марно, хоча очікування були значно вищі.


Ще до здобутків парламентської роботи можна зарахувати законопроект про підтримку вугільників, закони щодо забезпечення оборонної галузі, зміни до Митного кодексу щодо інформаційних телекомунікацій. Безумовно, важливо, що в Раді вистачило голосів на Звернення до демократичних держав світу щодо визнання Голодомору 1932—1933 років в Україні злочином геноциду українського народу. Це вже давно питання  не лише історичної справедливості, а й нашого захисту від російських фальсифікацій історії в гібридній війні. Такій само меті присвячено і прийнятий у цілому закон про обмеження доступу на український ринок друкованої продукції антиукраїнського змісту.


Схоже, що в Раді сформувалася значна група депутатів, які свідомо протидіють добровільному об’єднанню територіальних громад. Цього разу її «здобутком» стало відхилення дуже актуального проекту про можливість змін меж районів у процесі такого об’єднання. Усі ми спостерігаємо за боротьбою низки органів місцевого самоврядування проти хаотичної і нічної торгівлі алкоголем. Нині вони програють у судах. Депутати могли раз і назавжди зняти цю проблему, але не змогли. А про багатостраждальний закон про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів навіть говорити соромно. Хоча не дуже соромилися ті коментатори, які, засуджуючи «злочинні посягання влади», приписували проекту норми й наслідки, на які у ньому навіть натяку немає.


Ще одна болісна тема з парламентського життя — це депутатська недоторканність. Зобов’язання перед виборцями щодо змін у Конституції досі не виконано, але й у кожному конкретному випадку обговорення та голосування перетворюється на суцільний детектив. Якби мова йшла про згоду на затримання та арешт депутата, такі пристрасті були б доречні, але блокування самої можливості проведення слідчих дій та змагального судового процесу — це вже поза межею сприйняття. Цього разу у випадку з депутатом Вадимом Новинським рішення було прийнято з мінімальною перевагою голосів.


На тлі дуже знакових голосувань і дискусій у Верховній Раді повністю маргіналізувалася чергова провокація з так званими плівками корупціонера-втікача Онищенка. В історії України ще не було більш безглуздої інформаційної атаки. У заявах і звинуваченнях жодна теза не витримує критики, навіть юрист-початківець в Україні не міг би вигадати чогось подібного, а автори явно були непоінформовані щодо норм вітчизняного законодавства, політичних реалій в Україні й навіть біографії самого Онищенка. Такі ляпи регулярно допускають лише російські технологи, які вперто застосовують в Україні типові кремлівські схеми. Те, на яких каналах і з яких джерел прозвучали всі без винятку звинувачення, лише підтверджує версію про їх російське походження. Зрештою, НАБУ, яке й виносило звинувачення Онищенку в корупції та завданні мільярдних збитків державі, оголосило, що перевірить і ці гучні заяви втікача.


Не менш активно розвивалися події й поза Україною. В Австрії на президентських виборах проросійський кандидат зазнав поразки — хочеться вірити, що це вже нова тенденція. Ангела Меркель у Німеччині зміцнила свої позиції перед майбутніми виборами, що для нас хороша новина. Із мертвої точки зрушило питання лібералізації візового режиму для українців у ЄС: остання перешкода, якою був механізм можливого зупинення безвізового режиму, практично знята. Крім того, всі лідери Євросоюзу підтвердили незмінну підтримку України. Зате відкладається остаточне введення в дію Угоди про асоціацію через формальні зачіпки уряду Нідерландів. Україна знову стала заручником дій євроскептиків у Європі.


Схоже, що у світі дедалі менше залишається ілюзій про «миролюбність» кремлівських керівників. На минулому тижні Росія з Китаєм заблокували гуманітарну резолюцію Ради Безпеки ООН щодо ситуації в Алеппо, російська делегація так само ветувала абсолютну більшість резолюцій ОБСЄ. На цьому тлі НАТО та ЄС домовилися створити центр протидії гібридним загрозам. І наостанок: група впливових сенаторів звернулася до новообраного президента США із закликом про вироблення жорсткої позиції щодо Росії.


Що стосується поточного тижня, то він повинен бути спокійніший та менш насичений. Депутати працюватимуть у комітетах. Розуміння того, що жодних дострокових виборів уже напевно не відбудеться, знижує мотивацію партійних лідерів, а безглузді інформаційні атаки лише зміцнили позиції влади й довели свою нерезультативність. Крім того, світ наближається до Різдвяних і Новорічних свят, коли політичні пристрасті поступово стихають.


І традиційно на завершення добра новина: на легендарній горі Карачун над Слов’янськом відновлено телевізійну вежу, яка допоможе Україні протистояти агресору в інформаційній війні. На відкритті важливого об’єкта побував Президент України, який також відвідав передові позиції нашої оборони.


Тарас ЧОРНОВІЛ, політолог і незалежний експерт.