У Кременчуці відзначили 15-річчя вітчизняного пасажирського вагонобудування. Урочистості з цієї нагоди відбулися на підприємстві, яке, власне, його й започаткувало, -- Крюківському вагонобудівному заводі.
Нагадаємо, що основною продукцією цього промислового гіганта були й залишаються вагони вантажні. Та саме тут півтора десятиліття тому виготовили наш перший пасажирський вагон із промовистою назвою "Україна". Датований 2001 роком акт приймання цієї "хатинки на колесах", підписаний тодішнім очільником Укрзалізниці Георгієм Кірпою та незмінним керівником підприємства Володимиром Приходьком, поволі стає історичною реліквією. Адже з неї все починалося. Потім були й сформований із таких красенів "Столичний експрес", і їхні вдосконалені зразки та перший вітчизняний дизель-поїзд, і новітні швидкісні двосистемні електропотяги, названі "Тарпанами"...
Напружена праця управлінців, конструкторів, інженерів і робітників над новими для них розробками дозволила заводчанам опанувати найсучасніші технології. Сьогодні вони мріють про те, щоб їхні знання та вміння знаходили набагато ширше застосування на практиці. Останнім часом крига нібито почала скресати. Як повідомили власкору "Голосу України" у прес-службі підприємства, тут продовжують виконувати замовлення Укрзалізниці на виготовлення 21 пасажирського вагона. Вже не тільки в задумах конструкторів та їхніх кресленнях є перспективні новинки.
Тож зовсім не випадково згадані святкові урочистості влаштували просто в корпусі пасажирського вагонобудування, біля трьох нових "хатинок на колесах". Перша з них є своєрідним "люксом" міжнародного класу, друга -- рестораном, третя -- призначена для перевезення великогабаритних вантажів. Поруч із ними стояли їх сьогоднішні творці та ветерани виробництва, котрих також запросили на свято (на знімку). Серед багатьох привітань на їхню адресу були й пісенно-музичні. Кращі представники майже півтисячного колективу виробників пасажирських вагонів одержали заслужені відзнаки. З побажаннями не зупинятися на досягнутому й підкорювати нові вершини.
Василь НЕЇЖМАК.
Фото автора.
Полтавська область.
