Уже давно відомо, що основною зброєю в окупантів і колабораціоністів на Донбасі є інформація. Причому винятково своя. Доступ до альтернативної тут прирівнюється до «зради Батьківщини».
— Усі газети купувати сенсу немає, — пише луганчанин Олексій Б. — Достатньо придбати одну. Все одно скрізь новини «молодої республіки», як під копірку. Тоді навіщо зайвий раз витрачати гроші, яких і так не вистачає.
Одразу з моменту окупації всі приватні телекомпанії, радіостанції і газети були «націоналізовані». Залишилися тільки комунальні. Але буквально через пару місяців усі районки та міські газети, які були підпорядковані місцевим радам, за образом і подобою Росії зробили «державними унітарними підприємствами». Гроші тепер ідуть із «держбюджету», звідси й темники, які в наказному порядку необхідно розміщати у своїх виданнях.
— Тому ми більше дізнаємося новин про те, що діється у нас, не з місцевих ЗМІ, а з українських, — пише мешканець Луганська Олександр Т. — «Правдиві журналісти ЛНР» не повідомляють про те, що крісло під Плотницьким давно вже хитається. Надто вже багато кого він не влаштовує — починаючи від місцевих кримінальних авторитетів і закінчуючи російськими кураторами, які його в це саме крісло й посадили. А останнім є за що гніватися: гроші дають, і вони успішно «освоюються», а от завдання, які приходять із Москви, влада «молодої республіки» виконувати не поспішає. Цього року з Білокам’яної надійшло близько трьох сотень доручень, з яких виконано менше сотні. І то дріб’язкові... Натомість Білокам’яній це невиконання обійшлося майже в мільярд бюджетних рублів, який успішно розчинився в кишенях колаборантів.
— Ой не просто так постав із небуття перший «народний глава ЛНР» Валерій Болотов, — пише луганчанин Ігор Р. — І одразу — з критикою на Венедиктича (Ігор Плотницький. — Авт.). Намагаючись якось виправдатися (насамперед перед інспекторами та кураторами з кремлівської адміністрації), Плотницький організував соціологічне дослідження серед луганчан, які, звісно, підтвердили «динамічно зростаючу довіру до глави ЛНР». Хоча якщо в Кремлі вирішать його усунути, то соціологи вже не врятують...
