Голова Державної прикордонної служби Віктор Назаренко: «Не лише охороняємо, а й обороняємо рубежі держави»

"Кордон -- це живий організм, зі своїми проблемами та особливостями", -- кілька разів повторює за час інтерв'ю "Голосу України" голова Державної прикордонної служби України Віктор Назаренко. Характер завдань, які виконує служба, за останні два роки російської агресії змінився разюче: оборона держави стає одним із пріоритетів. З другого боку, тіснішою та ефективнішою стала співпраця із західними колегами та партнерами.  Про особливості прикордонної служби в цей період, про підсумки 2016 року та про те, як зробити перетин кордону комфортним, а сам кордон -- безпечним, у розмові з очільником служби.

 

 

"Стіна" з Росією -- уперше в багатовіковій історії

 

-- Вікторе Олександровичу, "Голос України" постійно висвітлює хід виконання проекту "Стіна" на північно-східному кордоні України. Як зазначали журналісти газети, котрі особисто побували на місці, останнім часом процес будівництва фортифікаційних споруд уповільнився. Якщо так -- із чим це пов'язано?

 

-- "Стіна" -- це швидше медійна назва проекту. Йдеться про інтелектуальну модель охорони державного кордону України, де різні технічні засоби поєднуються і доповнюють один одного. Це дозволяє як контролювати лінію державного кордону в режимі онлайн, так і оперативно реагувати у випадку порушення. Що стосується інженерно-технічного облаштування, то ми його здійснюємо відповідно до плану, затвердженого урядом у травні 2015 року.

 

Проект фінансується із державного бюджету. Зараз тривають планові заходи з його виконання на території Харківської і Луганської областей. Наприклад, у Харківській області виконано вже понад 50 відсотків робіт. У Луганській області  роботи тільки розпочали. А ділянку відділу "Дергачі", на Харківщині, використали як полігон для випробування технічних новацій, котрі зараз спільно із науковцями впроваджуємо на нашому кордоні.

 

На сьогодні облаштовано 264,6 км протитанкових ровів, 111,8 км рокадних доріг, 40,6 км контрольно-слідової смуги, 75,7 км загороджувального паркана. Придбали й уже використовуємо чотири бойові модулі.  Обладнали комплексну систему захисту і контролю державного кордону в більшій частині Харківської області. Після запровадження системи візуально-технічного спостереження на тих ділянках, які облаштували -- зокрема, на відділі "Дергачі" та сусідніх, кількість порушень мінімізована.

 

Проект ми вважаємо дуже важливим. Уперше в багатовіковій історії наша держава будує реальний кордон із Росією. Це справді та споруда, яка дозволить підвищити ефективність, а ризики й загрози набагато зменшити. На жаль, фінансування достатньо обмежене і не дозволяє в повному обсязі виконувати проект. У 2015-му із бюджету при проекті майже один мільярд гривень були виділені лише 400 мільйонів. Цього року при проекті 1,200 мільярда гривень нам виділено лише 200 мільйонів, на сьогодні профінансовано 175 мільйонів. Також залишається неврегульованим питання щодо відведення земельних ділянок -- так званих земель оборони уздовж лінії державного кордону.

 

Від антикваріату до літальних апаратів

 

-- Які ділянки державного кордону є найбільш проблемними?

 

-- Наш кордон живе дуже напруженим життям: на кожній ділянці справді існують характерні, притаманні тільки цій території види порушень. Візьмімо східну ділянку: Харківська і Сумська область. Для них характерні незаконна міграція, переміщення товарів народного споживання  (автозапчастин, продуктів харчування тощо). В межах Біловодського району Луганської області -- переміщення паливно-мастильних матеріалів, великої рогатої худоби тощо.

 

Що стосується північної ділянки -- це кордон із Білоруссю,  то найбільш характерним є переміщення до нашої країни сигарет білоруського виробництва, а з нашої держави -- м'ясної продукції.

 

Західна ділянка -- це незаконна міграція, незаконне переміщення товарів, зокрема, контрабанда сигарет та бурштину. Водночас спільний аналіз, який ми проводимо з нашими іноземними колегами, в тому числі з міжнародною організацією FRONTEX, свідчить, що за останні два роки міграційні потоки в нашій державі суттєво знизилися. І, за оцінкою іноземних експертів, український кордон не є загрозливим із точки зору незаконної міграції. А відсоток нелегалів з України є незначним від кількості тих, що затримуються в країнах ЄС.

 

Для південної ділянки найбільш характерне незаконне переміщення товарів (в першу чергу цигарок і спирту). Насамперед це стосується придністровського сегмента українсько-молдовського кордону. І стабільно напруженою залишається ситуація як на лінії розмежування, так і на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом.

 

-- Як змінився протягом року потік громадян та транспортних засобів, котрі в'їжджають до України та виїжджають за її межі? Які попередні підсумки роботи прикордонників у 2016 році?

 

-- З початку 2016 року через державний кордон, лінію розмежування та адмінмежу з АР Крим встановленим порядком оформлено понад 84 млн. осіб. Це на 11 відсотків більше, ніж минулого року.  Ми оформили 19,5 млн. транспортних засобів -- на 3 відсотки більше, ніж торік. Це означає, що, незважаючи на складність ситуації на сході, наша держава залишається привабливою для транзиту, в'їзду й виїзду людей, а також має дуже великі транзитні перспективи.

 

Відмовили цього року в пропуску понад 16 тисячам іноземців. Із них 3 тисячі були потенційними незаконними мігрантами. Ми виконали майже 21 тисячу доручень уповноважених державних органів, склали 67700 адмінпротоколів, на 25 мільйонів гривень наклали штрафів. Виявили 2600 кримінальних правопорушень і безпосередньо на кордоні затримали понад

2,6 тисячі незаконних мігрантів.

 

Щодо інших результатів. Затримали 5,5 мільйона пачок цигарок разом із засобами перевезення. Цього року затримали 22 літальні апарати, із них сім літаків і один вертоліт. Практично всі літальні апарати були чи з цигарками, чи при спробі завантаження. Це дуже складна оперативна робота.

 

Затримали понад 700 кг бурштину, а також 1200 автомобілів під час спроби незаконного ввезення чи вивезення на чи з території України. Виявили і передали за компетенцією 770 одиниць зброї, майже 41 тисячу боєприпасів, 16 кг вибухівки, понад 160 кг наркотичних речовин. Це тільки на кордоні.

 

Крім цього, провели цілу низку міжнародних операцій із протидії переправлення наркотичної речовини. Наприклад, за нашою інформацією, в Амстердамі в тому місці в кораблі, де ми вказали, було виявлено 150 кг героїну. Маємо багато інших дуже вдалих міжнародних операцій: не лише по наркотичних речовинах, а і з протидії нелегальній міграції, торгівлі людьми. Наприклад, повернення 17 картин, украдених із музею Верони. Загалом лише цього року затримали 28 400 одиниць антикваріату -- як самостійно, так і спільно з нашими колегами з Державної фіскальної служби, СБУ та Національної поліції.

 

-- Яку роль відіграють підрозділи прикордонної служби в зоні АТО? Наскільки змінився характер служби у зв'язку із бойовими діями на сході України та після анексії Криму?

 

-- До початку російської агресії наше відомство розвивалося як правоохоронний орган, із чисто поліцейськими функціями. Анексія Криму та війна на сході України змусили нас кардинально поміняти підходи та звернути увагу на так званий військовий напрям. На сьогодні прикордонники не лише охороняють, а й обороняють державний кордон. Головні наші завдання -- забезпечення пропуску через лінію розмежування, через адмінмежу із Кримом осіб, транспорту. В районі проведення АТО -- на визначених дорожніх коридорах у п'яти контрольних пунктах в'їзду-виїзду, на адмінмежі з АРК -- у трьох контрольних постах в'їзду-виїзду.

 

У зв'язку із закриттям морських портів і пунктів пропуску на тимчасово окупованій території Криму на нашу службу покладено контроль за виконанням українськими та іноземними суднами порядку заходу до закритих портів Криму. Проводимо цілу низку заходів -- зокрема, є останнє затримання на Дунаї одного з таких суден.

 

Загалом обстановка на сході країни та адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом залишається складною. За два роки війни, на жаль, загинули 67 прикордонників, 415 зазнали поранень. П'ятеро вважаються зниклими безвісти.

 

Цього року в серпні на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом Росія здійснила чергову провокацію із так званими "українськими диверсантами". Ми знову опинилися на межі відкритого протистояння. Водночас цього разу агресору не вдалося реалізувати свій задум. Нам відомо, що росіяни збільшують свій військовий контингент на адмінмежі з Кримом. Ми спостерігаємо засоби ведення розвідки, в тому числі залучення нових форм розвідки. В інженерному плані укріплюються позиції російських військ, іде періодична ротація і створюються відповідні прикордонні структури. Мені випало служити в Криму, а зараз цю перлину Чорного моря росіяни перетворюють на закриту військову базу.

 

Обстріли й черги взаємопов'язані

 

-- Ситуація на КПВВ на лінії розмежування останніми тижнями стала більш напруженою. Люди скаржаться на черги, на те, що перетин лінії розмежування займає іноді два дні, ночувати доводиться в автомобілях на дорозі, що небезпечно. Із чим пов'язане збільшення черг у пунктах пропуску? Що робить служба і що планує зробити для полегшення процедури перетину?

 

-- Основними завданнями нашої служби на КПВВ в зоні АТО є два: безпека громадян і безпека держави. Ми намагаємося створити максимально комфортні умови для громадян, які перетинають лінію розмежування. Але варто розуміти, що вирішення всіх проблем людей, які мешкають на тимчасово не підконтрольній території, можливе лише після повноцінного відновлення територіальної цілісності нашої держави.

 

Сьогодні в межах Донецької й Луганської областей функціонують п'ять автомобільних КПВВ, визначені шість дорожніх коридорів. Як один зі шляхів зменшення навантаження на КПВВ і відповідно -- зменшення черг ми бачимо збільшення кількості пунктів. Розгорнутий і готовий до роботи КПВВ "Золоте". Ми неодноразово намагалися його відкрити, але з того боку зустрічаємо шалений опір.

 

Щодо інтенсивності пропускних операцій -- вона дуже велика, її можна порівнювати з роботою міжнародних пунктів пропуску західної ділянки кордону. На сьогодні, коли навантаження, порівняно з літом, зменшилося практично вдвічі, щодня на КПВВ "Мар'їнка", "Майорське", "Новотроїцьке" оформлюються до шести тисяч осіб і до однієї тисячі транспортних засобів. А на таких КПВВ, як "Гнутове" і "Станиця Луганська", -- до 4,5 тисячі осіб, у "Гнутовому" -- ще й до однієї тисячі транспортних засобів.

 

З початку року, незважаючи на численні провокації з боку російських найманців, ми зуміли забезпечити ритмічне оформлення осіб і транспортних засобів. Через КПВВ нами оформлено 8 млн. осіб і 1,5 млн. транспортних засобів. Ми виконали 4 тисячі доручень правоохоронних органів, затримали понад 300 осіб, із них 45 виявлені як причетні до незаконних збройних формувань. Вилучені 45 одиниць зброї, 33 тисячі боєприпасів, 124 гранати, майже 10 кг вибухівки. А також нами припинено незаконне переміщення товарів у 1038 випадках на загальну суму понад 88 млн. грн. Вилучено валюти на загальну суму близько 45 млн. грн. -- у доларах, євро, російських рублях і гривнях.

 

За пропозиціями нашої служби внесено зміни до тимчасового порядку контролю перетину осіб через лінію зіткнення. Це полегшило її перетинання особами з особливими потребами, особами похилого віку, вагітними жінками, батьками з малолітніми дітьми до трьох  років та іншими особами за наявності підтверджуючих документів. Основні причини виникнення черг та більшості інших незручностей, які з цим пов'язані, -- періодичні інтенсивні обстріли з боку незаконних збройних формувань та недостатня для такого високого трафіку кількість КПВВ в зоні АТО.

 

-- Де могли би бути відкриті додаткові пункти в'їзду-виїзду?

 

-- Відповідальність за відкриття КПВВ у загальній системі АТО несуть місцеві адміністрації. Вони визначають, облаштовують, а ми несемо там службу. Українська держава готова відкривати нові КПВВ, але з того боку ми зустрічаємо нерозуміння ситуації та небажання полегшити громадянам перетин лінії розмежування.

 

-- У який спосіб ще можна позбутися багатогодинних черг на лінії розмежування?

 

-- Якби не обстрілювали КПВВ, режим їх роботи був би цілодобовий. А так вони можуть працювати тільки вдень. Під час обстрілу закриваються. З боку незаконних збройних формувань створюються штучні перешкоди, щоб люди себе відчували менш комфортно. На КПВВ наших військовослужбовців достатньо. Але з протилежного боку створюють перешкоди, які й позначаються на людях. 

 

-- Судячи з повідомлень про контрабанду, виявлену на КПВВ на Донбасі, переважають дрібні порушники: кілька коробок, пакетів із товаром. Чи виявлялися факти нелегального переміщення через лінію розмежування великих партій товарів?

 

-- Сьогодні ми працюємо лише в КПВВ і за наявності оперативної інформації проводимо певні дії в окремих районах. Щодо КПВВ -- цього року нами зафіксована понад 1 тисяча випадків незаконного переміщення товарів на загальну суму 88 мільйонів гривень. Основні товари, які незаконно переміщуються на непідконтрольну територію з України, -- це продукти харчування, побутова техніка, товари широкого вжитку. Через КПВВ, де працюють наші військовослужбовці з працівниками інших контрольних структур, товари, як правило, намагаються провозити невеликими партіями. Вантажного руху немає, йдуть невеликі машини.

 

Водночас факти, коли намагалися провозити більші обсяги, є. Наприклад, 13 січня цього року -- 8 тонн борошна, 22 січня -- 8 тисяч  яєць, 17 червня -- 6 тонн риби,  22 червня -- 5 тонн м'яса і молокопродуктів, 6 листопада -- 8 т м'яса та 4 т риби. У зворотному напрямку намагаються ввозити цигарки та молокопродукти. Інші приклади: 16 лютого -- 122 т насіння соняшника, 17 лютого -- понад 73 т насіння соняшника, 20 т ячменю. 18 лютого -- 22,5 т соняшнику, 21 т пшениці.

 

Нами зафіксовані випадки не лише "продуктової", а й "алкогольної" контрабанди з території так званої "ДНР" -- спроби нелегального переміщення контрафактної алкогольної продукції. Ми затримували партії по 1,5--2 тонни. І дуже цікава тема -- нелегальне переміщення коштів, головним чином на непідконтрольну територію. Ми припинили 77 спроб такого незаконного переміщення коштів на загальну суму 927 тисяч доларів США, 1,6 тис. євро, 37,2 млн. російських рублів, понад 5 мільйонів гривень, а також 645 банківських карток різних банків. Тож таку роботу проводимо -- щоправда, іноді інформація про неї не потрапляє до преси, оскільки ми прагнемо відстежити весь контрабандний  ланцюжок. 

 

Громадський патруль -- на літаках і на конях

 

-- Розкажіть, будь ласка, про боротьбу з нелегальною міграцією. Наскільки великий масштаб цієї проблеми? Хто вони -- люди, які нелегально перетинають кордон України? Що очікує на них після затримання? Чи несуть відповідальність організатори такого "бізнесу"?

 

-- Сьогодні нелегальна міграція на нашому кордоні -- і це визнано майже всіма європейськими інституціями -- не вважається загрозливою і є контрольованою. Робота, яку ми провели за дорученням Президента України за останні два роки, дозволила створити відповідний рівень довіри з іноземними колегами. Ми розпочали не лише спільний прикордонний контроль, а й спільну охорону кордону. Цього року ми провели 15 масштабних прикордонних операцій, профілактичних заходів, і з них сім -- спільно з нашими колегами із FRONTEX та європейських країн.

 

Водночас варто підкреслити: зосереджуємо увагу не на тих людях, які є нелегальними мігрантами. Бо що це просто люди. Ось свіжий приклад: через Тису переправлялися нелегальні мігранти, і дві жінки потрапили під лід. Наш військовослужбовець, кинувши все, витягнув їх з води на угорський берег. Незаконна міграція -- це трагедія людей.

 

Більше докладаємо зусиль для виявлення організаторів незаконної міграції. Цього року дискредитували діяльність 31 каналу нелегальної міграції, встановили причетність до протиправної діяльності 77 осіб. До органів досудового розслідування направили 131 повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення. Стаття 132 КК України -- незаконне переправлення осіб через державний кордон -- саме стосується організаторів. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 9 років. Це достатньо серйозна відповідальність, і протягом цього року вже засуджені 10 осіб, винесено 8 обвинувальних вироків із числа організаторів і пособників. Тому що важливо не просто знайти і подати інформацію до органів досудового розслідування, а й довести до суду, щоб порушники отримали реальний строк за свою протиправну діяльність.

 

Сьогодні в рамках міжрегіональних операцій документуємо незаконну діяльність 12 транскордонних каналів нелегальної міграції  і працюємо в рамках 45 кримінальних проваджень.

 

Протягом року затримали 2,6 тисячі незаконних мігрантів, більшу частину яких становили  вихідці з країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії. Це бізнес на горі простих людей. Але в цьому бізнесі працюють і терористи, і спецслужби інших країн, тому протидії цьому явищу ми приділяємо особливу увагу.

 

-- Підрозділи Державної прикордонної служби по-різному налагоджують співпрацю із місцевим населенням. Який досвід ви вважаєте найбільш вдалим?

 

-- Після анексії  Криму мешканці Новоолексіївки Херсонської області із числа кримських татар виявили бажання долучитися до охорони державного кордону, надати допомогу в наведенні порядку, в тому числі на контрольних пунктах в'їзду-виїзду. Ми підтримали таку ідею і надали необхідну допомогу. Створили громадське формування, воно працює. І такі випадки не поодинокі. Є  приклади, коли наші патріотично налаштовані громадяни використовують приватні літаки для контролю за лінією державного кордону. Це дуже розвинуто на північній ділянці. Є випадки, коли на західній ділянці козаки на конях патрулюють державний кордон. Загалом в Україні діє 500 громадських організацій із охорони державного кордону, загальна чисельність таких формувань -- понад 6 тисяч осіб. Найбільша кількість таких організацій створена в Сумській, Чернігівській, Закарпатській, Чернівецькій, Одеській областях.

 

Є і результати діяльності наших добровільних помічників. За цей рік ними затримані 158 осіб. Без допомоги не лише місцевого населення, а й усіх громадян України охороняти державний кордон було би дуже складно. До того ж наша робота спрямована саме на людей: щоб з одного боку, на державному кордоні вони почувалися комфортно, з другого -- захищено.

 

Інтерв'ю провела Ліна КУЩ.

 

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.