Це не перебільшення. Адже не знайти такої сфери нашого життя, котра так чи інакше не була би пов’язана з енергетикою, починаючи від роботи потужних промислових підприємств, транспорту, будівництва, аграрного бізнесу і закінчуючи банальною лампочкою в нашій оселі. Попри всі політичні та економічні катаклізми вона демонструє вражаючу стабільність. Бо навіть кількагодинна вимушена темрява вже сприймається як надзвичайна подія, котру намагаються якомога швидше залагодити.
Стабільність роботи цієї масштабної системи підтримують сотні колективів і десятки тисяч працівників, котрі трудяться і у сфері енергогенерації, і у сфері доставки енергії до споживача.
Навіть найменша ланка не може бути виключена із цього ланцюга.
ПАТ «Хмельницькобленерго» — одна із таких. Багато років поспіль за всіма виробничими показниками підприємство залишається одним із кращих у галузі. Це зробило його одним із найпривабливіших об’єктів приватизації. Але найбільшою цінністю в компанії вважають зовсім інше.
Свого часу, коли чимало підприємств обленерго опинились на межі банкрутства і вже самостійно, без додаткових інвестиційних вливань, не могли впоратися із важкою ситуацією, хмельницькі енергетики пішли своїм шляхом, розробивши довготривалу стратегію розвитку. Сформульована вона була дуже просто: найбільша цінність компанії — споживач. Тоді багато хто поставився до цього доволі скептично: як можна думати про споживача, коли саме підприємство ледве зводить кінці з кінцями. І тільки тепер стала зрозуміла далекоглядність авторів цієї стратегії.
— Сьогодні наше товариство впритул наблизилось до процесу приватизації, тож не дивно, що його роботою цікавились десятки потенційних покупців, серед яких і представники потужних та знаних у світі компаній, — розповів керівник ПАТ «Хмельницькобленерго» Олег Козачук (на знімку). — Так от, багатьох вразило саме те, що початково була зроблена ставка саме на споживача. Адже тепер ця теза є чи не найголовнішим трендом світового успішного бізнесу. Найбільш запеклі бої відбуваються не так за капітали, як саме за споживача.
У «Хмельницькобленерго» давно знають, як це зробити: робота всіх підрозділів має бути налагоджена так, щоб послуга надавалась на найвищому рівні. Тож, підбиваючи підсумки року, на підприємстві зазначають: найважливіші показники виконані.
Товариству нарешті вдалось розрахуватись із боргами перед енергоринком, які довгим шлейфом тягнулись ще з перебудовних часів. Тож тепер щомісяця воно здійснює лише авансові платежі за енергію. Таким можуть похвалитись одиничні компанії у країні. Успішно впорались і з завданнями інвестиційної програми. Це відбувається вже другий рік поспіль.
Факт
Загальна сума коштів, спрямованих на будівництво, модернізацію, реконструкцію електромереж та обладнання, цьогоріч перевищила 58 мільйонів гривень. А загалом обсяг інвестиційних проектів наблизився до 78 мільйонів гривень. Серед найуспішніших, ставши добрим стартом року, було введення в експлуатацію унікальної за своїми технічними рішеннями трансформаторної підстанції «Прибузька», що в обласному центрі.
Згодом від неї було прокладено майже десять кілометрів ліній до двох нових розподільчих підстанцій, які тепер живлять два центральні мікрорайони міста. На території області компанії вдалося модернізувати та збудувати 42 кілометри електромереж, реконструювати майже десять трансформаторних підстанцій у різних населених пунктах.
Усе це допомогло тому, що один із найпроблемніших для української енергетики показників із втрати енергії у мережах в області вдалось знизити із 17 до 15 відсотків. На практиці це означає, що хмельницькі енергопостачальники зекономили 50 мільйонів кіловат електроенергії.
Загалом на підприємстві закладені гарні традиції того, щоб планувати роботу, зазираючи не на рік, а навіть на десятиліття наперед. Тому до всіх новацій в енергетичній сфері тут ставляться з пильною увагою. Підтвердженням цьому стала і науково-практична конференція, яка була присвячена роботі розподільчих мереж 0,4-35 кВ, яка пройшла на базі Ярмолинецького РЕМ. Представники Науково-проектного центру розвитку ОЕС України, Львівської політехніки, Харківського політехнічного інституту, «КПІ», Вінницького національного технічного університету, Національної металургійної академії, які взяли в ній участь, переконані, що це нововведення може стати революційним кроком у роботі енергопостачальної системи не тільки Хмельниччини, а й країни в цілому.
Шлях один,долають — по-різному
Високий економічний і технічний потенціал компанії, ефективність її менеджменту, чітку спрямованість на євроінтеграцію зуміли оцінити потенційні інвестори, котрі пильно приглядаються і аналізують діяльність «Хмельницькобленерго». При цьому не приховують свою зацікавленість у тому, щоб взяти участь у його приватизації.
Переважна більшість таких українських компаній уже давно пройшла цим шляхом приватизації, тому, здавалося б, хмельничанам не залишається нічого іншого, як повторити їх досвід. Та в колективі вирішили інакше. Вони знають: приватизація має стати не рятівним кругом від банкрутства, як це було в багатьох колективах, а стартовим майданчиком для побудови компанії якісно нового рівня. Причому це стосується не тільки її виробничо-технічних характеристик, а насамперед формування нової системи взаємовідносин і з бізнес-партнерами, і зі споживачами.
— Процес приватизації для нас затягнувся на кілька років, причому не з вини підприємства, а з низки багатьох зовнішніх обставин. Компанія давно готова до того, щоб нарешті зробити цей довгоочікуваний крок, — переконаний Олег Козачук. — Щоправда, є і скептики, котрі твердять, що така стратегічна галузь, як енергетика, може бути успішною і в руках держави. Як приклад наводять досвід низки скандинавських країн. Із цим важко не погодитись. Та потрібно усвідомити, що шлях до цих вершин лежить у тому числі і через приватизацію. Саме вона має привести ефективних власників. Не виключений варіант, що це може статися не з першої спроби. Можливо, зміниться кілька власників, поки не залишиться найуспішніший, який дасть поштовх для серйозного ривка вперед. Це має бути зовсім інший рівень технічних і виробничих можливостей, коли нарешті вдасться не просто оновляти старі зношені ділянки, а раз і назавжди позбутись ще радянського потенціалу. Та база відслужила своє. Тепер мусимо дивитись уперед. І паралельно сформувати так само абсолютно інші стосунки між усіма учасниками і вітчизняного, і європейського енергоринку, активною складовою якого повинні стати.
Тарифи, які вирішують усе
Бо, врешті-решт, якими б вагомими не були успіхи окремо взятої енергокомпанії, їх не можна відокремити від загальнодержавної енергетичної стратегії.
— Тарифи сьогодні на вустах у всіх. І дуже часто побутує думка, що, скажімо, такий постачальник, як наша компанія, зацікавлений лише в їх зростанні. Насправді цей механізм ціноутворення набагато складніший, і ми так само, як і споживачі, є його заручником. А що найцікавіше — теж прагнемо, як це не парадоксально прозвучить, зниження тарифів, — розповідає Олег Козачук.
За введення системи стимулюючого тарифоутворення компанія боролась цілий рік, але поки що так і не вдалося здолати стару загальноприйняту систему. Наразі доводиться працювати за таким правилом, коли щороку компанія захищає перед НКРЕКП свої тарифи із закладеними у них виробничими витратами. Вони залишаються незмінними, незалежно від фінансово-економічних результатів діяльності. Скажімо, якщо підприємство працювало ефективно і йому вдалось скоротити низку витрат, то логічно було б зекономлене використати на розвиток виробничої бази. Або піти на часткове зменшення тарифу для споживачів.
Але загальнодержавна практика досі залишається іншою: все зекономлене з підприємства просто вилучається, а нові витрати затверджуються на рівні досягнутих, тобто менших. То хто зацікавлений бути економним і раціональним? Логіка доходить до абсурду: що краще працюєш, то менше заробляєш, і що більше інвестуєш у виробництво, то більше втрачаєш, бо навіть повернути вкладене дуже проблематично.
До загальних проблем у «Хмельницькобленерго» додаються ще й свої, специфічні. Адже понад 70 відсотків акцій підприємства належить державі. І це автоматично означає, що зароблені дивіденди у такій же пропорції просто вилучаються на користь цього акціонера. Хоча за логікою, мали би залишитись у компанії і бути спрямовані на її розвиток. Саме такі схеми і стримують процес приватизації, а головне — потенційних інвесторів, котрі готові розвивати бізнес на користь і собі, і споживачу.
Змінити ситуацію може запропонована система стимулюючого тарифоутворення, яка має працювати за кардинально іншими правилами: все заощаджене компанія може використати на власний розсуд. Ось тоді кожен і справді зуміє показати, на що здатен. І виробничі показники цікавитимуть не тільки фахівців галузі, а практично кожного споживача її послуг.
Новий ринок розкриє нові можливості
У ПАТ «Хмельницькобленерго» переконані: старі правила гри, що продовжують діяти на енергоринку країни, мають відійти у минуле. І для цього вже зроблені певні кроки. «Можливо, для пересічних споживачів залишилося малопомітним прийняття закону про НКРЕКП, однак саме він зробив діяльність цього регулятора на ринку, який становить до 300 мільярдів гривень на рік, прозорою, відкритою, здатною до вдосконалення. І це важливо для всіх, хто представляє свій товар на ньому і купує його, — вважає Олег Козачук. — Загалом це основа нової моделі ринку електроенергії, в яку має ввійти на рівні з усіма і «Хмельницькобленерго».
Певна апробація такої моделі вже відбулась на газовому ринку, коли були розділені компанії, що постачають енергоносії, і ті, що безпосередньо продають їх споживачам. Не все вдалось із першого разу. Але зроблені з цього висновки мають піти на користь енергетикам. Новий ринок допоможе сформувати конкурентне середовище, яке й дасть можливість реального вибору для кожного клієнта.
У компанії не мають ілюзій, що все одразу буде гладко і на конкретному підприємстві, і в цій галузі в цілому. Будь-яка перебудова розпочинається з ускладнення ситуації. Не виключено, що на перших порах певні зміни відбудуться, приміром, у кадровому складі підприємства. Але заспокоюють: цього не варто лякатись. Адже нова структура аж ніяк не передбачає зменшення обсягів роботи і надаваних послуг. Навпаки, у компанії з’явиться мотивація розширювати сферу діяльності, підніматись на новий якісний рівень, залучати нові технології, а отже — і працювати більше. Тож потреба у кваліфікованих і продуктивних кадрах тільки зростатиме.
Є й у суспільстві певні перестороги щодо того, що в час змін тарифи можуть знову трохи підскочити догори. Але фахівці впевнені, це лише на початках. Конкурентна боротьба за споживача змусить використовувати і такий метод, як зменшення вартості послуг. Зрештою всі ці новації мають привести до одного: українська енергетична система повинна вмонтуватись у загальноєвропейську. Без цього неможливе створення того єдиного економічного простору, до якого так прагне наша країна.
У новий рік ПАТ «Хмельницькобленерго» вступає із новими планами і надіями. Їх успішна реалізація залежить від багатьох чинників. Наперед відомо лише одне: колектив укотре готовий довести, що за будь-яких обставин він залишатиметься надійним партнером для кожного споживача.
Хмельницький.
Думка
— Наші промислові й аграрні споживачі, середній і малий бізнес давно заслужили на те, щоб отримати меншу вартість кіловата. Адже досі система ціноутворення працювала так, що саме вони значною мірою субсидіювали побутових споживачів, для яких тарифи були значно меншими від собівартості енергії. Хоча і останнє було лише ілюзією. Бо в кінцевому підсумку за енергію все одно платило населення, коли купувало будь-який вітчизняний товар. Так чи інакше виробник закладав у нього все ті ж високі тарифи, за якими платив сам. З другого боку, і ми зацікавлені в тому, щоб наші давні клієнти і надалі залишались із нами. І тому просто зобов’язані йти їм назустріч, — вважає очільник «Хмельницькобленерго» Олег Козачук.
На знімку: 25 відокремлених підрозділів, які діють у кожному районі області, обслуговують локальну систему транспортування та постачання електроенергії споживачам регіону, що покриває загальну площу 20,6 тисячі квадратних кілометрів і складається з ліній електропередач завдовжки майже 33 тисячі кілометрів.
Фото автора.
