Південь Чернігівщини — нафтоносний. Але дороги тут не кращі, ніж в інших районах області, і соціальні заклади не вражають. Бо місцеві громади практично нічого не мають із нафтогазовидобування. Щоправда, в колодязях Талалаївського, Варвинського, частково Прилуцького районів зникла вода і господарі мусять дедалі глибше буритися в землю, дістаючи цілющу вологу.
Валентина Саверська-Лихошва, варвинський селищний голова, каже: «На початку шістдесятих років минулого століття Варва постала такою, як вона є нині. Тоді будувалися садочки, школи та дороги. Зумовлено це було тим, що в районі розпочали видобуток корисних копалин. Сьогодні видобуток триває, та, крім розбитих доріг, не отримуємо нічого».
На Чернігівщині діє 22 спецдозволи на використання надр для видобутку вуглеводнів. Ще 58 — недійсні або анульовані. Свого часу велика кількість дозволів була видана компаніям, які просто законсервували будь-які роботи на родовищі, щоб зростала необхідність купувати російський газ. А політики змагалися один поперед одного, хто більше запалить «голубих вогників», саджаючи села на газову голку, попри наявність лісу і торфу для опалення.
Із понад двома десятками родовищ газу та нафти Чернігівщина мала б узимку почуватися спокійно, а враховуючи кількість лісів та торфу у нашій місцевості — взагалі безпроблемною. Проте зима щоразу стає справжнім випробуванням.
Скажімо, в маленькому Варвинському районі дійсні дозволи як на видобування надр, так і на вивчення з розробкою мають ПАТ «Укрнафта», ТОВ «Східний геологічний союз», ТОВ «Арабський енергетичний альянс ЮЕЙ» та Українсько-канадське СП у формі ТОВ «Каштан Петролеум ЛТД». Вони, відповідно до закону та згідно з договорами, сплачують чималі кошти до державного бюджету, але місцева скарбниця покинута на милість.
Обласна влада придумувала різні обмеження та писала слізні клопотання до нафтогазовидобувальників, але, крім подачок, нічим це не завершувалося. Селищні та сільські голови ходять, бува, з простягнутою рукою, але достукатися до керівників видобувачів непросто — як правило, вони сидять у Києві чи за кордоном.
То де ж вихід із ситуації? Звичайно, можна сподіватися на фінансову децентралізацію, яка буде разом з об’єднанням громад.
Експерт громадської організації «НОВА Енергія» Олена Агапова пропонує надійніший варіант: «У трьох із кожних п’яти спецдозволів найближчим часом закінчуються терміни. Селищна рада не має права самостійно не продовжити час ліцензій. Однак спроможна збільшити час користування за певних умов. Умови мають бути чітко сформульовані й прописані в договорі. У разі їх невиконання ліцензію «заморозять».
Чи підуть на такі кроки керівники місцевих громад — покаже час. Але зміни потрібні однозначно.
Чернігівська область.
