Микола Мартиненко (на знімку) з Лозуватки П’ятихатського району належить до тих, хто прагне свято і робити, і організовувати власними силами. По-перше, хоча б тому, що він — людина надзвичайно творчої натури, по-друге, ще й працює та вчиться в царині культури. Тож кому, як не йому, котрий нині виступає ведучим різноманітних свят і вміє чимало див робити власними руками, бути добрим новорічним чарівником?
У день Святого Миколая він приїхав у райцентр, щоб відкрити головну ялинку П’ятихатщини. Про себе тоді пожартував так: після свята змив новорічний макіяж (себто зняв накладну білу бороду — обов’язковий атрибут Діда Мороза), скинув червоно-біле довге пальто, сховав до іншого разу чарівний посох і пішов до магазину по солодкі подарунки для племінників та похресників. Як наче це не він якихось півгодини тому був тим, без кого не приходить новий рік.
І це — поряд з основною роботою завідувача Вишнівського будинку культури, навчанням на режисера естради масових свят в інституті культури, роботою керівником танцювального колективу. І все він встигає, ще й намагається пробувати для себе щось нове, як-от створювати вироби із застосуванням бісероплетіння, чудові вітражі, обереги із зерна та сухоцвітів, а також вироби з кавових зерен. Два роки тому Микола вирішив спробувати працювати з кавовими зернами і нині ще більше цим захоплюється. Адже цей матеріал є цікавим для хлопця не так у виготовленні картин, як у створенні подарункових ялинок та ялинкових прикрас.
Чи впливає настрій на його творчість? Каже, що для нього поняття настрій як таке не існує взагалі. Адже прокинувся, як то кажуть, живий і здоровий, настав новий день — і все це вже добре. З ним узагалі легко спілкуватися, бо він за натурою — людина доброзичлива, легка на підйом. Цьому сприяє і знак його зодіаку — Близнюки. Тому і в творчості він не чекає натхнення, а сідає і працює.
Зрозуміло, щоб зробити кавову ялинку, потішного їжачка або обклеїти кавовими зернами скляну кульку на ялинку, треба поморочитися. І тут, зізнається Микола, працювати не легше, а навіть важче, ніж із бісером. Та натомість у чомусь і цікавіше! Як створить нову кавову річ, то вже й душа, й око радіють.
А ще юнак показує майстер-класи виробів із кавових зерен на Петриківці та на Дні Європи в обласному центрі. Там його роботи приймаються «на ура». Пробував, було, вдома відкрити гурток із рукоділля, але більше, ніж на пару місяців, його вихованці не затримуються, бо бракує в них терпіння для такої копіткої роботи.
Крім усього іншого, він є керівником танцювального колективу «Горицвіт», то мріє для своїх учасниць зробити гарні вінки на голову для концертних виступів. Отже, знову пробуватиме для себе щось нове і цікаве. Що тут скажеш? Творча людина ніколи не зупиняється, а перебуває в постійному русі, в пошуку себе. Тож він поки що не є справжнім чарівником, але вчиться бути ним. І це чудово!
Дніпропетровська область.
Фото автора.
