Аж ніяк не всі промислові підприємства Дніпропетровщини готові системно працювати із впровадження енергоефективних заходів. Як то кажуть, не до жиру, аби живу... Прикладом такої виживаності є Дніпропетровський завод металоконструкцій (колишній завод імені Бабушкіна), який до кризи випускав 2,5 тисячі тонн металоконструкцій на місяць, а нині вважає успіхом виробництво 400 тонн. Саме спад виробництва, а не системний підхід до економії енергоресурсів, обумовлює і скорочення споживання традиційних видів палива, зокрема природного газу. Так, якщо в листопаді 2014 року підприємство спожило 20 тисяч кубометрів блакитного палива, то в листопаді нинішнього — 7,5 тисячі кубів. Утім, як каже технічний директор заводу металоконструкцій Олег Близнюк, саме складна фінансово-економічна ситуація, хоч як це парадоксально на перший погляд, змушує керівництво підприємства усвідомлювати необхідність системного підходу до економії енергоресурсів як першочергового кроку до оптимізації видаткової частини бюджету підприємства. Першим кроком на цьому шляху стало створення автономного опалення в цехах. Котельня перебувала на задвірках заводу, і тепло, яке вона виробляла, губилося на шляху до споживачів через дальність і жахливий стан тепломереж.

 

Не забирай у природи непоновлюване!


Розуміння необхідності впровадження комплексу енергоефективних заходів і привело Олега Близнюка на один доволі показовий захід — виїзне засідання Дніпропетровської торгово-промислової палати (ТПП), яка з певного часу активно допомагає підприємствам у розвитку «зеленої економіки». Це серйозне і глибоке поняття, як каже завідувач кафедри екології та охорони довкілля Придніпровської академії будівництва та архітектури Григорій Шматков: «Понад сотню років важка промисловість регіону важким тягарем лежала на природному середовищі, завдаючи йому серйозної шкоди. «Зелена економіка» покликана мінімізувати наслідки цього негативного впливу на екологію й розвивати екологічні та енергозбережні технології. Один із головних її девізів — не забирай у природи непоновлюване!..».


Саме Григорій Шматков очолив у Дніпропетровській торгово-промисловій палаті створений там кілька років тому комітет провайдерів «зелених» послуг, що об’єднав відомих екологів, фахівців з енергоменеджменту та енергоаудиту. Активізації роботи цієї громадської організації дуже сприяла організація в Дніпропетровській торгово-промисловій палаті офісу Німецького агентства сприяння міжнародному розвитку — GІZ. «Європейський досвід розвитку «зеленої економіки», який опанували наші провайдери, і прагнення «пересадити його на наш ґрунт» уже дає свої сходи. Прикладом того, наприклад, є Павлоградський хімічний завод, де ми допомогли реалізувати кілька проектів, зокрема, з використання альтернативних джерел енергії, впровадження автоматичного регулювання спалювання газу, в результаті чого споживання блакитного палива на хімзаводі скоротилося в кілька разів», — зазначає Григорій Шматков. Але, незважаючи на значний економічний і екологічний ефект (що менше спалюється газу, то менше викидів в атмосферу), багато підприємств воліють як раніше заощаджувати на заходах з енергоефективности, не бажаючи «вкладатися в перспективу й живучи сьогоднішнім днем». «Перелік таких підприємств великий. Це хімічні й металургійні заводи, які відхиляють наші пропозиції з енергоаудиту й розробки комплексної системи енергоменеджменту, хоча наш комітет має у своєму розпорядженні найсучасніше обладнання, подароване німецькими партнерами, а наші експерти — досвід, підтверджений міжнародними сертифікатами. Саме такі підприємства стають об’єктом претензій громадських захисників природи і професійних екологів через забруднення навколишнього середовища. І, як правило, виплачують за це величезні штрафи», — каже завідувач кафедри.


Простір  для діяльності експертів


На його думку, навіть таке зразкове — з огляду на сучасні технології — підприємство, як Інтерпайп Сталь, надає простір для діяльності експертів, готових вказати на «слабкі місця» з точки зору «зеленої економіки». Такими, на думку членів комітету провайдерів, є процес очищення від органіки газових викидів під час плавки стали, а також стан допоміжних об’єктів. Хоча зрозуміло, що порівняно з іншими промисловими підприємствами Інтерпайп Сталь, побудований в 2012 році, стосовно енергоефективності має вигляд, як спорядження космонавта порівняно з костюмом первісної людини. Адже більшість промислових підприємств регіону було побудовано в глибокий радянський, а то й дорадянський час...


Завод Інтерпайп Сталь із його досвідом впровадження комплексної системи енергоменеджменту і став майданчиком для виїзного засідання членів комітету провайдерів «зелених» послуг торгово-промислової палати, в якому взяли участь представники підприємств регіону, що цікавляться «зеленою економікою». Побачене й почуте доволі вразило гостей найсучаснішого сталеплавильного виробництва, аналогів якого, зрозуміло, немає в Україні.


«Скорочувати споживання енергоресурсів ми почали вже через півроку після запуску заводу, ще в 2013-му. Насамперед узялися за організаційні заходи, коли за рахунок раціонального планування й ефективного управління можна досягти економії без додаткових інвестицій. Виходили з того, що чим більше обладнання споживає енергоресурсів, тим більший потенціал зі зниження операційних витрат несе спрямована на нього ідея, — розповідає Володимир Галімбієвський, головний енергетик Інтерпайп Сталі. — Один із таких заходів — планування роботи заводу в період низької ціни на електроенергію й зупинка в години пік. Суть проста: графік роботи виробництва накладається на графік вартості електроенергії залежно від часу доби. Електросталеплавильний комплекс виробляє максимальний обсяг продукції в ті години, коли електроенергія найдешевша. Ефект від впровадження — 300 тисяч доларів США в 2015 році, 2,1 мільйона — в 2016-му».


Ще одним проектом стало планування роботи парогенератора, що споживає природний газ. «За проектом насос, який створює вакуум в установці вакуумування стали, працював безупинно, і частину часу витрачав пару (відповідно газ) вхолосту. Було проведено невелику модернізацію, внесено зміни в настроювання агрегату. Тепер насос вимикається, якщо перерва між циклами роботи становить понад одну годину. Економія — 150 тисяч доларів США на рік», — поділився головний енергетик підприємства.


Нині Інтерпайп Сталь називають еталоном дружніх відносин із навколишнім середовищем. Мало які підприємства Дніпропетровського регіону заслуговують на таку почесну характеристику — хіба що Павлоградський хімічний завод, на території якого створено навіть зоопарк, мешканці якого почуваються як у себе вдома, в дикій природі.

 

Григорій Шматков розповідає про можливості «зеленої економіки».

 

Олег Близнюк (праворуч) у складі групи гостей ознайомлюється з енергоефективним виробництвом Інтерпайп Сталі.



Фото автора.