Спільний проект

Українці змінюють світ

 

Найнебезпечнішу хворобу XІX століття — епідемію холери та чуми — зупинив український вчений із Бердянська Володимир Хавкін. Імунолог винайшов ефективну вакцину проти страшного захворювання людства. «Чорна смерть» щодня забирала сотні життів. Найбільше епідемія лютувала в Китаї та Індії. Там вимирали цілі квартали.


«Чуму XІX століття» вдалося приборкати завдяки «Лімфі Хавкіна». Так у світі охрестили чудодійний винахід вченого-епідеміолога. Пошук вакцини тривав лише три місяці. Свої експерименти бактеріолог розпочав на морських свинках та кроликах. Поступово збільшуючи кількість мікробів у живому організмі, Хавкін визначив необхідну профілактичну дозу для людини. Першу вакцинацію він розпочав із себе. Уколи в живіт, зроблені вченим власноруч, переконали індусів у дієвості винайденого способу лікування. Експеримент виявився вдалий. В Індії почалися масові вакцинації, що тривали кілька років. До речі, вони, застосовуються там і нині. Щеплення зробили понад чотирьом мільйонам людей, що знизило смертність від чуми в 15 разів. Чудодійний препарат врятував сотні тисяч людських життів. А його творця визнав увесь світ. Видатний учений був призначений головним бактеріологом Індії та директором Бомбейської протичумної лабораторії. Пізніше вона була перетворена на Інститут Хавкіна. Вчений став почесним членом медичних спілок цілої низки країн. У 1897 році королева Вікторія нагородила його одним із найвищих орденів Британської імперії. За праці з вакцинації проти холери у 1909-му В. Хавкін отримав премію Паризької медичної академії. Згодом вакцину Хавкіна почали застосовувати і в Росії.

Власні кошти — а це майже 500 тисяч доларів — видатний українець заповів на створення фонду заохочення молодих наукових талантів, який діє й нині.


Після оприлюднення досліджень холери, чуми та адаптації мікроорганізмів в англійській медичній літературі навіть з’явився термін «хавкінізація». А преса назвала вченого «великим філантропом» і «благодійником людства». Індуси охрестили його «Махатма» — тобто «Велика душа». І лише на своїй батьківщині Володимир Аронович Хавкін так і залишився невизнаним.