Яким був 2016 рік у частині законодавчого забезпечення сфери житлово-комунального господарства? Чи можуть парламент і його профільні комітети вплинути на рівень захмарних тарифів? Про це інтерв’ю з першим заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, народним депутатом України від Блоку Петра Порошенка Дмитром АНДРІЄВСЬКИМ.

— 2016 рік був надзвичайно важливим у проведенні справжніх реформ у житлово-комунальному господарстві за 25 років Незалежності. Парламенту вдалося прийняти низку законів, що сприятимуть енергозбереженню та ефективному використанню нерухомості. Маю на увазі насамперед ухвалений Закон про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках. Проголосований у першому читанні та доопрацьований до другого читання проект закону про житлово-комунальні послуги, де вирішується дуже багато питань: управління будинками, керуючими компаніями, які в т. ч. впливатимуть на рівень тарифів. Надзвичайно важливим також є Закон про енергоефективність будівель. Ми розуміємо, що енергонеефективне житлово-комунальне господарство — це шлях в нікуди, тож потрібно рухатися у напрямку енергозбереження. Такий закон також надає можливість отримувати додаткові кошти за рахунок грантів наших європейських партнерів. Уряд Німеччини уже заявив про те, що в разі прийняття цього закону навіть у першому читанні готовий надати майже 100 мільйонів євро для наповнення Фонду енергоефективності. У першому читанні також було проголосовано законопроект про комерційний облік комунальних послуг, який закладає законодавчу основу реформуванню житлово-комунальної сфери у напрямку енергозбереження.

Багато законів, що проходили через наш комітет, стосувалися будівельної галузі. Наприклад, пропонуємо значно знизити пайову участь забудовників у розвитку інфраструктури населеного пункту, щоб зменшити податкове навантаження на будівництво. Завдяки зусиллям і депутатів із нашого комітету вдалося значно поліпшити положення України у рейтингу «Doіng-busіness» — за всіма показниками ми перебуваємо у першій двадцятці. Але за вартістю дозвільних процедур — нижче 170-го місця. Тому якщо вдасться провести згадані закони через парламент, це сприятиме покращенню місця України у загальному рейтингу. Навіть просування на один пункт у цьому рейтингу дає в економіку країни приблизно 600 мільйонів доларів інвестицій.

Комітет також постійно оперативно реагував на стан справ у житлово-комунальному господарстві. Як приклад, хочу навести закон про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, який надав можливість значно поліпшити фінансовий стан підприємств галузі. Комітетом напрацьована ще низка законів, які перебувають на реєстрації у Верховній Раді. І на початку наступного року парламент за них, сподіваюся, проголосує.

— Які можна відзначити плюси та мінуси в Держбюджеті-2017 у сфері житлово-комунального господарства?

— На жаль, не в повному обсязі були враховані пропозиції комітету у Державному бюджеті щодо наповнення фондів, зокрема, підтримки житлового будівництва. Сподіваюся, що, аналізуючи виконання бюджетів, буде закладено додаткові показники, і фонди будуть профінансовані у повному обсязі. З одного боку, це надасть можливість підтримати будівничу галузь, з другого, — вирішити надзвичайно болючу проблему забезпечення молоді та пільговиків житлом. Комітет також пропонував закласти більш значну суму на Фонд енергоефективності. Але у нас є потенціал: після прийняття змін до законодавства можемо отримати додаткові гроші за рахунок грантів європейських партнерів.

— Нині найболючіше питання для людей — це захмарні тарифи на житлово-комунальні послуги. Чи може парламентський комітет і Верховна Рада хоч якось вплинути на них, знизити їх?

— Як депутат-мажоритарник, обраний у місті Києві, щотижня по понеділках проводжу депутатські прийоми. Надзвичайно багато болючих питань. До мене звертаються здебільшого незахищені верстви населення — пенсіонери, інваліди, котрі потребують матеріальної підтримки, лікування. Однак жодного питання щодо житлово-комунальних тарифів мені не ставлять. Бо працює система субсидій, і люди своєчасно на моєму окрузі оформили субсидії. Щосереди у моїй приймальні приймає юрист. І навіть спеціально запитую — чи є проблеми з субсидіями, зі сплатою житлово-комунальних тарифів на 222-му виборчому окрузі у Києві? Але мені кажуть — немає. Хоча є питання щодо якості надання послуг, але зі сплатою — більш-менш нормально.

Торік на пропозицію в т. ч. і нашого комітету, депутати заклали до програми субсидій достатньо грошей — понад 40 мільярдів гривень, і минулого пленарного тижня парламент проголосував закон, який збільшує на майже сім мільярдів гривень суму субсидій. Бо дійсно — багато людей користуються субсидіями, грошей не вистачає, і кошти були знайдені додатково та закладені на нинішній рік. На наступний рік теж у повному обсязі будуть враховані житлово-комунальні субсидії, у т. ч. як субвенція до місцевих бюджетів. Хоча, справді, по тарифах питання є, і на комітеті ми це питання порушуємо. Уже є пропозиції про зниження тарифів на електроенергію для промисловості, переглядатимемо тарифи ближче до кінця опалювального сезону. Потрібно подивитися, яка ситуація, наскільки обґрунтованими є тарифи, скільки грошей залишається невикористаних.

Рішення про встановлення тарифів приймає Національна комісія з регулювання ринку електроенергії та комунальних послуг. Ми, як комітет, надаємо лише пропозиції. Ми проаналізуємо, який був фінансовий стан за нинішнього опалювального сезону, подивимося на інвестиційні складові. Але остаточне рішення приймає саме НКРЕКП. Водночас хочу відзначити: низькі тарифи не мають жодного відношення до соціальної справедливості. Бо якщо низькі тарифи, то дотацію з держбюджету отримають і мільйонер, який мешкає у величезній квартирі, і бабуся, яка живе в квартирі 25—30 квадратних метрів. І тоді дотація мільйонеру — сотні тисяч гривень на місяць.

— Але окрім мільйонерів та бабусь є ще й люди із зарплатою 4—5 тисяч гривень, які змушені віддавати на «комуналку» майже весь свій дохід.

— Повторю: низькі тарифи не мають жодного відношення до соціальної справедливості, бо тоді дотуються всі. Програма субсидій надала можливість повністю забрати дотації НАК «Нафтогаз Україна», які становили на 2014 рік 117 мільярдів гривень. За рахунок бюджету, для того, щоб у всіх мешканців були рівні, маленькі тарифи, 117 мільярдів гривень із наших з вами грошей фінансували «Нафтогаз». І далі з’являлися статки онищенків, фірташів та інших газових олігархів, які заробляли на газі. У цьому році така дотація становитиме до 50 мільярдів гривень. Отож пряма економія — понад 60 мільярдів гривень. Тобто держава підтримала тих людей, яким важко сплачувати нові тарифи, а решта мають сплачувати реальні тарифи. Зазначу, що обсяг платежів в Україні за житлово-комунальні послуги в середньому становить 16% від доходу домогосподарств. Тоді як у Європі середній показник — 24%. Тому казати, що у нас захмарні тарифи, не можна. Дійсно, є питання прозорості їх формування, обліку, бо людина має розуміти — за яку якість і за яку кількість вона сплачує. Цими питаннями потрібно займатися — встановлення лічильників, заходи з енергозбереження. Бо енергонеефективна економіка — проблема номер один. Ми витрачаємо набагато більше енергії на одиницю продукції, аніж всі країни Європи, враховуючи Росію. Так не може залишатися надалі. Над цим законодавчо працює комітет.

Інтерв’ю взяла Юліана ШЕВЧУК.

Факт

Уряд Німеччини заявив, що готовий надати майже 100 мільйонів євро для наповнення Фонду енергоефективності.