Проблема утилізації побутових відходів останнім часом набула надзвичайної гостроти. Існуючі полігони переповнені й не задовольняють потреби суспільства в захороненні відходів, а традиційний метод складування сміття на звалищах стає дедалі малоефективним і небезпечним для навколишнього середовища.


У країні діє законодавство, яке має забезпечувати неухильне дотримання встановленого порядку поводження з відходами, однак практика свідчить про нехтування вимогами щодо їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації або захоронення. А чи не найбільшою бідою є небажання відповідних відомств, місцевих громад і окремих службових осіб вживати необхідні превентивні заходи щодо комплексної переробки твердих побутових відходів. Треба також зауважити, що вимоги до полігонів постійно зростають і це в рази підвищує вартість захоронення відходів і підкреслює економічну доцільність будівництва сучасних переробних підприємств. Все це вимагає більш суворішого підходу до дотримання відповідного законодавства.


Позафракційний народний депутат Володимир Парасюк вважає чинне законодавство занадто м’яким і не здатним усунути загрозу сміттєвого колапсу. Тому він зареєстрував у парламенті законопроект, котрий посилює відповідальність за деякі правопорушення у сфері поводження зі сміттям.


Зокрема, за недотримання правил збирання, перевезення, оброблення та утилізації відходів для громадян — штраф від 1,7 тисячі гривень до 2,55 тисячі, для підприємців — від 1,7 тисячі гривень до 3,4 тисячі. Для порівняння, сьогодні адміністративне стягнення за подібні проступки становить 850—1,7 тисячі гривень.


Якщо ж порушення правил поводження з відходами призведе до забруднення навколишнього середовища і завдасть шкоди здоров’ю людей, штраф для приватних осіб становитиме майже 3,4 тисячі гривень, а для підприємців може досягати 17 тисяч гривень.


Крім того, автор законопроекту пропонує передбачити в Кримінальному кодексі за неправильне поводження зі сміттям, яке спричинило значні збитки для екології або загибель людей, позбавлення волі на термін від п’яти до десяти років із забороною обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років. А за приховування інформації про сміттєву небезпеку для природи або населення — адміністративне стягнення майже 1,7 тисячі гривень або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або обмеженням волі на три роки.


За ті самі діяння, вчинені повторно або в місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації, пропонують саджати за грати на строк від двох до п’яти років.