Готується законопроект


У Комітеті з питань охорони здоров’я перебуває на опрацюванні проект закону про стоматологічну діяльність. Поданий народними депутатами від різних фракцій, цей документ, очікується, допоможе підвищити рівень надання медичної допомоги населенню.


За кількістю відвідування стоматологія посідає друге місце серед всіх медичних спеціальностей, наголошується в пояснювальній записці. Більше українці відвідують тільки терапевтів. Від часткової втрати зубів страждає майже 70 відсотків наших співвітчизників. Водночас, збереження стоматологічного здоров’я не лише медична, а й соціальна проблема, адже значною мірою воно залежить від налагодженої профілактичної роботи: обов’язкових профоглядів, планової санації, запровадження системи гігієнічного навчання та виховання.


Нині в Україні немає узгодженої політики в сфері охорони здоров’я. Відсутнє, зокрема, лікарське самоврядування, яке в усьому світі є основою діяльності галузі. Стоматологію називають найбільш незалежною та згуртованою гілкою в медичній царині. Відтак, реформування цієї сфери може стати пілотним проектом, за зразком якого змінюватимуть підходи до діяльності інших професій, зазначають автори законопроекту. 

 

У Європі стоматологи, ветеринари та фармацевти визначаються як вільнозайняті професії. Оскільки наша країна прагне долучитися до європейського простору, відповідні зміни пропонують почати запроваджувати й у нас.

Натомість, поки що маємо в своїй країні відсутність єдиного стоматологічного простору, реєстру лікарів-стоматологів та матеріально-технічного ресурсу, непрозоре фінансування й відсутність гарантій військовослужбовцям.

Без лікарського самоврядування не може бути належного захисту пацієнтів та лікарів, вважають фахівці. Розділяють таку думку й парламентарії.


«У яку б стоматологічну клініку не звернувся нині пацієнт — державну, комунальну чи приватну, — написала у Фейсбуці одна з авторів законопроекту, представниця фракції «Самопоміч» Ірина Сисоєнко, — все одно він повинен оплатити отриману медичну послугу зі своєї кишені». Водночас, за її словами, бюджет стоматології — це понад 20 джерел фінансування за повної неефективності використання. Як наслідок, у комунальних стоматологічних закладах Харкова, Києва, Львова на один прийом пацієнта виділяється 0,68—0,83 гривні. Цих грошей не вистачить навіть для якісної стерилізації інструментів. Народний депутат звертає увагу на те, що в державному масштабі зовсім не працює профілактична служба і називає державу «неефективним менеджером в медицині».


«Законопроект, поданий нами в парламент, — стверджує І. Сисоєнко, — визначає стоматологію окремою медичною галуззю, створює засади до діяльності лікарів стоматологів як самозайнятих осіб, і умови для запровадження механізму фінансування за принципом «гроші йдуть за пацієнтом», запроваджує персональну відповідальність лікаря».


«Маємо нарешті усвідомити, що будь-які зміни до законодавства, проведення реформ повинно проходити через призму оцінки доступності та якості послуг для пацієнта, — наголосила І. Сисоєнко в контексті перспективи ухвалення проекту закону про стоматологічну діяльність. — Все інше не має жодного значення».


Проект документа, який передбачає революційні зміни в галузі, зареєстровано у Верховній Раді наприкінці травня цього року. Поки що далі профільного комітету він не пішов.
 

Як це працює

Організації самоврядування розробляють для членів професійної громади стандарти діяльності, які приймаються у формі кодексів чи правил професійної етики. Носії професії мають не лише виконувати приписи законів і підзаконних актів, встановлених державою, але й дотримуватися укладених правил. За цим наглядає професійна самоврядна організація. Підвищений рівень матеріальної відповідальності представників професійної спільноти досягається завдяки створенню фондів відшкодування виплат на випадок, коли несумлінний працівник завдав шкоди клієнту.