Верховна Рада взялася за скасування недоторканності

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець зауважив, що всі громадяни України мають бути рівні, незалежно від того, яку посаду вони обіймають. «Закон має бути один для всіх», — наголосив він. Він повідомив, що невдовзі буде підготовлено законопроект про імпічмент Президента. «У цьому є стратегічна мета реформ. Народні депутати, судді, Президент розуміють, що вони такі само рівні, а саме, незахищені перед усім свавіллям, яке існує в нашій державі. Саме це спонукатиме творити такі закони, приймати такі рішення, щоб усі громадяни відчували себе захищеними у повній мірі», — сказав Л. Ємець.

Під час виступів від фракцій представник «Батьківщини» Ігор Луценко наголосив на необхідності зняття недоторканності, у тому числі й із Президента. Олег Ляшко (Радикальна партія) зауважив, що наступним кроком після зняття недоторканності має стати ухвалення закону про імпічмент Президента. Таку ідею підтримали й інші фракції.

Натомість Нестор Шуфрич (Опозиційний блок) заявив, що за п’ять скликань вже втомився голосувати за зняття недоторканності. І додав, що Президенту некоректно подавати законопроект про зняття депутатської та суддівської недоторканості і водночас забути за себе.

Проте лунала й критика щодо законопроекту, зокрема, через норму, яка передбачає притягнення суддів до відповідальності шляхом надання дозволу на це Вищої ради юстиції.

«Не варто забувати, що триває судова реформа. Один із законопроектів у рамках цієї реформи передбачає скасування Вищої ради юстиції. Тому коли ми розглядаємо питання притягнення до відповідальності судді за дозволом Вищої ради юстиції, маємо розуміти, що невдовзі такого органу може не бути», — зауважив Руслан Сидорович (фракція «Самопоміч»).

У рамках години запитань до уряду в парламентській ложі був присутній весь Кабінет Міністрів на чолі з прем’єром Арсенієм Яценюком.

Першим вийшов на трибуну міністр оборони Степан Полторак. Він повідомив, що відповідно до державного кошторису на 2015 рік Міністерству оборони передбачено виділення коштів у сумі 44,6 млрд. гривень, з них під державними гарантіями — 4,4 млрд. гривень. Міністр розповів, за якими напрямами витрачатимуть ці кошти. Перший — розробка озброєння та придбання нової техніки. На це піде 14 млрд. 24 млн. гривень, а також модернізацію — 5,2 млрд. гривень. Другий напрям — підготовка військ. На неї, за словами міністра, передбачено майже 2 млрд. гривень. Третій — утримання Збройних Сил. На це передбачено витратити 28 млрд. гривень. Міністр відзначив, що порівняно з 2014 роком видатки на утримання армії збільшено в 1,3 разу в зв’язку зі збільшенням чисельності війська.

Крім того, міністр повідомив, що у зоні АТО діє достатня кількість польових шпиталів, до того ж є резерв, який буде розгорнутий за потреби. Він зазначив, що українські військові забезпечені харчуванням і медичною допомогою в повній мірі. Водночас С. Полторак наголосив: Міністерство оборони готове до всебічної співпраці з народними депутатами, але подекуди їхні запитання стосуються державної таємниці, тож відповіді на них не можуть бути озвучені на камери, адже «в Москві слухають».

Міністр фінансів Наталія Яресько нагадала, що на українську економіку, яка потребує реформ, лягає тягар військових витрат. «З одного боку, ми зобов’язані зберегти соціальні гарантії українцям, профінансувати військові витрати, але, водночас, провести повну перебудову фінансової системи країни, щоб, врешті, запустити механізми економічного зростання», — зауважила міністр.

Кажучи про децентралізацію місцевих бюджетів, Н. Яресько зазначила: чомусь всі побачили, що частину доходів місцевих бюджетів забрали, але мало хто помітив те, що вони натомість отримали. «Мушу розчарувати: бюджетна децентралізація — це не додаткові державні субвенції з повним збереженням звичних фінансових схем. Це нова система міжбюджетних відносин, більша фінансова самостійність і, відповідно, більша відповідальність. Це не лише принципово нові джерела бюджетних надходжень, а й інструменти, що дають змогу ефективним громадам впливати на економічне зростання та розширювати базу доходів», — сказала вона.

Міністр нагадала, що джерела наповнення місцевих бюджетів було розширено за рахунок передачі з держбюджету 100% плати за надання адмінпослуг, 100% державного мита, 10% податку на прибуток підприємств, збору від роздрібного продажу підакцизних товарів зі ставкою 5% від вартості реалізованого товару. А також податку на нерухомість, автомобілів. «Такі джерела можуть забезпечити місцевим бюджетам додатково до 25 млрд. гривень. А загалом, враховуючи сальдо міжбюджетних трансфертів, ми передбачаємо, що вони зможуть додатково отримати до 45 млрд. гривень», — наголосила вона.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, відповідаючи на запитання щодо якості вугілля з ПАР, запевнив, що останні його партії належної якості: «У мене є всі сертифікати. Калорійність вугілля становить 5 тис. 520 ккал, що на 10% перевищує калорійність попередніх поставок».

Йшлося на засіданні й про компанію «Укрнафта». За словами прем’єра А. Яценюка, проголосований парламентом закон, на жаль, не поширюється на компанію «Укрнафта», тому він закликав внести до нього відповідні зміни. Прем’єр також доручив В. Демчишину скликати загальні збори акціонерів «Укрнафти». У тому числі, з порядком денним про зміну менеджменту компанії.

Заслухала Верховна Рада й звіт голови Національного банку Валерії Гонтаревої (на знімку). Цієї доповіді депутати вимагали вже давно, запрошували очільницю НБУ й на засідання профільного комітету. Проте всі запрошення досі залишалися без відповіді. Та щойно вона почала виступати, як радикал Олег Ляшко закидав її несправжніми грошима.

За словами голови НБУ, останні 10 років — це історія нагромадження величезних макроекономічних дисбалансів. Тобто невідповідності між обсягами виробництва та споживання в масштабах держави, які покривалися нарощуванням боргів. Крім того, вона наголосила, що банківська система не працювала останні шість років. «Зрозуміло, що безкінечно це тривати не могло. Каталізатором нинішньої кризи стали спочатку анексія Криму, а потім кривава війна на Донбасі. Звідси і депресія, і погіршення стану державних фінансів. Як результат — напруга на кредитно-грошовому ринку, зниження довіри до банківської системи та національної валюти», — зауважила В. Гонтарева.

Загалом доповідала голова НБУ довго, проте головний її посил — курс долара ніколи не буде фіксований. «Принаймні за мого керівництва», — зауважила вона. Водночас чиновниця не вважає курс долара на «чорному ринку» (приблизно 19—20 гривень за долар) ринковим. Вона визнала: на валюту є високий попит, який не задовольняє пропозиція. Та висловила сподівання, що тільки-но Україна отримає фінансову допомогу «від міжнародних фінансових організацій, ринок знайде рівноважний курс».

Відповідаючи на запитання, де простому українцю купити валюту, В. Гонтарева відповіла: «Валюту купувати не треба. Бо кожен, хто хоче купити валюту, створює паніку. Якщо ви їдете за кордон, можете використовувати вашу платіжну картку і сплачувати нею все, що заманеться».

На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради Володимир Гройсман нагадав депутатам, що 16 січня є чорним днем в історії парламентаризму та української держави. «Рік тому в цій сесійній залі були прийняті закони, які знищували нашу державність, демократію і свободу, призвели до загибелі мирних громадян», — сказав він.

З огляду на це В. Гройсман наголосив, що всім необхідно усвідомити: «На парламент нинішнього скликання покладено величезну відповідальність за проведення реформ, утвердження демократії, за те, щоб Україна врешті стала успішною державою». А успішною, за словами Голови Верховної Ради, вона буде лише тоді, коли кожен громадянин почуватиметься вільним, захищеним, а Україна буде по-справжньому демократичною європейською державою.

Водночас глава парламенту повідомив: щойно відбулася зустріч Президента, Прем’єр-міністра, лідерів парламентських фракцій, секретаря РНБО. Під час неї глава держави виступив з ініціативою щодо внесення у Верховну Раду законопроекту про зняття депутатської та суддівської недоторканності.

В. Гройсман повідомив, що доручив апарату Верховної Ради підготувати цей закон до розгляду в сесійній залі, щоб він сьогодні був проголосований і направлений до Конституційного Суду. Має нарешті розпочатися процедура «зняття необмеженої, необґрунтованої, ганебної недоторканності депутатів, а також суддів», зауважив він.

«Переконаний, що саме сьогодні український парламент має проявити волю і підтримати ініціативу Президента», — заявив В. Гройсман. Водночас він висловив сподівання, що законопроект, внесений Президентом, буде підтриманий всіма депутатами, що стане підтвердженням не декларативних, а реальних кроків щодо скасування недоторканності.