2016-й був насичений резонансними подіями. «Голос України» виділив 12 основних віх, акцентів року у політичній та законотворчій сфері. А також розповість про новації, які приготували парламент та уряд українцям у прийдешньому році.
1. Посилення обороноздатності
Зміцнення та розвиток української армії, справедлива зарплата та соціальний захист військовослужбовців, передусім учасників АТО та членів їхніх родин, були пріоритетами законодавчого портфеля парламенту та знайшли своє відображення в Законі про Держбюджет-2017.
Наступного року видатки на оборону зростуть до 5,2% від ВВП і будуть спрямовані не тільки на забезпечення Збройних Сил, а й на фінансування державного оборонного замовлення, виготовлення нових зразків озброєння. Інші силові відомства також отримають істотні збільшені асигнування. Загальний кошторис безпекового сектору сягне 135 млрд. грн., з яких 64 млрд. грн. піде безпосередньо на Міноборони та армію.
21 грудня 2016 р. Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, голова депутатської фракції Радикальної партії Олег Ляшко, Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко (справа наліво) під час обговорення проекту Державного бюджету на 2017 рік.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
11 жовтня 2016 р. Спеціалізований броньований автомобіль КрАЗ-SPARTAN, обладнаний системою безпілотного керування, на Міжнародній спеціалізованій виставці «Зброя та безпека-2016».
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Стела з новою назвою на в’їзді у місто.
Фото Петра МЕЛЬНИКА.
Для порівняння — у 2016-му Міноборони реально отримало майже 50 млрд. грн. (хоча закладено було більше), із яких 28 млрд. грн. становила зарплата військовослужбовців. На зростання зарплат військовослужбовців передбачено майже 32 млрд. грн. Істотно збільшаться також зарплати працівників Нацполіції, прокуратури, Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших силових структур.
Упродовж 2016-го парламент ухвалив низку законів, спрямованих на посилення соціального захисту учасників АТО, зокрема, збільшення зарплати контрактникам у зоні АТО та спрощення їх звільнення після двох років військової служби, надання статусу учасника бойових дій бійцям добровольчих батальйонів, перерахунок грошового забезпечення членам родин тих військовослужбовців, котрі потрапили у полон чи стали заручниками, житлове забезпечення, лікування та психологічну реабілітацію учасників АТО.
Серед недоліків 2016-го в безпековій сфері можна відзначити проблеми з фінансуванням державного оборонного замовлення — багато воєнних заводів простоюють без замовлень та оборотних коштів. А також неспроможність парламенту прийняти закон про спецконфіскацію, яким планувалося додатково залучити до держбюджету понад 40 мільярдів доларів, украдених Януковичем, половина з яких мала піти на потреби оборони.
З цього року рядовий у зоні АТО отримуватиме щонайменше 10 тисяч гривень.
Президент України Петро Порошенко під час робочої поїздки до Донецької області повідомив, що дав доручення міністру оборони підвищити доплати, які отримують військовослужбовці, котрі перебувають на передовій на першій лінії зіткнення, — до 6 тисяч гривень. А військовослужбовцям на другій лінії — до 2,4 тис. грн.
2. Боротьба з корупцією, е-декларування
Увесь 2016-й минув під гаслом боротьби з корупцією, що є однією з умов надання Україні безвізового режиму з ЄС. Запрацювали створені ще торік нові антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) і Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Усю необхідну антикорупційну законодавчу базу парламентом уже фактично ухвалено. Жоден із майже 200 законопроектів, які впродовж року Комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції визнав корупціогенними, не став законом.
НАЗК уперше провело електронне декларування ТОП-чиновників. Під час заповнення е-декларацій неодноразово виникали технічні проблеми з онлайн-реєстром системи та захистом інформації. Йшлося навіть про можливе перенесення термінів завершення е-декларування. Однак зрештою всі терміни подання е-декларацій, передбачені законом, були дотримані.
Перший етап завершився 30 жовтня. Українці були шоковані розміром статків чиновників. Наступний етап — НАЗК спільно з НАБУ перевірятимуть правдивість поданих е-декларацій. Хоча закон не визначає чітко, коли має бути завершена ця перевірка.
З 2017-го відповідно до Закону «Про запобігання корупції» розпочнеться друга хвиля е-декларування: окрім чиновників вищого рангу всі свої доходи, статки та витрати повинні будуть вказати директори державних та комунальних підприємств, шкіл та ректори вишів, керівники та їхні заступники структурних підрозділів державних та комунальних підприємств та організацій, відомчі ревізори і контролери тощо. А тим, хто вже заповнював е-декларації у 2016-му за 2015 рік, доведеться їх знову подати, але вже за 2016-й.
Завдання на наступний рік — створення антикорупційних судів та публічного реєстру посадових осіб найвищого рангу.
За підсумками 2016-го в НАБУ прозвітували про 44 кримінальні провадження, які передано до суду. За результатами перевірки е-декларацій наразі зареєстровано шість проваджень. Детективам НАБУ вдалося запобігти розкраданню бюджетних коштів на держпідприємствах на суму понад 580 млн. грн., відшкодувати збитки на більш як 100 млн. грн. Станом на 1 грудня 2016 року в роботі детективів НАБУ — 256 активних проваджень, 121 особі повідомлено про підозру. Складено обвинувальні акти стосовно 63 осіб. Проте суд виніс усього 9 обвинувальних вироків щодо корупціонерів.
3. Невідворотна децентралізація
Проведення реформи децентралізації в країні вже третій рік поспіль призвело до істотного збільшення місцевих бюджетів та можливостей місцевих громад — місцеві бюджети об’єднаних територіальних громад зросли у 5—6 разів. Водночас зростає і відповідальність за використання коштів.
Загалом реформа передбачає три рівні: фінансова децентралізація, об’єднання громад і ухвалення необхідних змін до чинного законодавства. 2016 року запрацювали 159 об’єднаних громад, деякі з них отримали додаткові ресурси, вже показали певні результати: активізувалось будівництво, ремонт, вирішення проблем, що накопичувалися роками, але на які вічно бракувало грошей.
Утім, на законодавчому рівні було певне гальмування реформи децентралізації: через політичні суперечності, зокрема, не ухвалено закони, які б дозволили об’єднуватися громадам, розташованим у різних районах. Об’єднаним громадам обіцяли, що їм збільшать ресурс для реалізації різних інфраструктурних проектів, на власні повноваження, але натомість ухваленими змінами до Бюджетного кодексу переклали на утримання об’єднаних громад освітні та медичні заклади, оплату комунальних послуг для шкіл, ФАПів, пільги за проїзд. Водночас усі 159 об’єднаних громад, яким у 2016 році було виділено 1 млрд. грн. державної субвенції на розвиток інфраструктури, отримали 100% цих коштів.
За офіційними даними, нині в Україні створено 367 об’єднаних територіальних громад, до яких увійшло майже 3 тисячі місцевих рад різних населених пунктів. У 2016-му місцеву владу обирали в 209 громадах.
4. Вчасне ухвалення Держбюджету-2017
Уперше за багато років уряд вчасно, у визначені Бюджетним кодексом строки, до 15 вересня подав до Верховної Ради проект закону про Держбюджет-2017, а депутати ухвалили його не в останні передноворічні дні, а 20 грудня. Щоправда, знову вночі.
Головною новацією стане підвищення з 1 січня 2017-го мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, зростання зарплат у бюджетній сфері — передусім вчителів, лікарів. Посадові оклади вчителів виростуть на два тарифні розряди, тобто на 50%. Зарплата вчителя вищої категорії становитиме від 5266 до 5841 грн. Зарплати лікарів зростуть на 30%, інших бюджетників — до 30%. У бюджеті 2017 року також збільшено видатки на дорожнє будівництво, фінансування субсидій малозахищеним громадянам. Хоча ухвалений парламентом бюджет важко назвати «соціальним» — у ньому істотно урізано виплати та пільги багатьом соціально вразливим верствам населення.
У державному кошторисі на 2017 рік закладено зростання ВВП на 1,8%. Інфляція — 8,5%, курс національної валюти — на рівні 27,2 грн. за долар.
5. Податкова реформа
Згідно з чинним Податковим кодексом, з 1 січня 2017 року всі аграрії мають перейти на загальну систему оподаткування. Водночас у Держбюджеті-2017 майже вдвічі збільшено дотації сільгоспвиробникам — до 4 млрд. грн. Ще 500 млн. грн. передбачено на підтримку сектору сільськогосподарського машинобудування, 300 млн. грн. — на компенсацію по кредитах фермерам, 700 млн. грн. — на фонд гарантування державою сільськогосподарських кредитів, 500 млн. грн. — на дотацію виробникам молока в приватному секторі.
Серед приємних сюрпризів податкової реформи — зниження акцизу на ввезення старих машин з-за кордону, скасування з 1 січня 2017 року 1,5% збору до Пенсійного фонду при купівлі іноземної валюти. Сподіваються, що це дасть змогу вивести з чорного ринку не менше мільярда доларів.
Відповідно до ухвалених змін до Податкового кодексу України з нового року розпочне працювати бюджетне відшкодування ПДВ навіть без додаткових документальних перевірок платників. Автоматично, на підставі заяв, які розглядатимуться у хронологічному порядку. Сподіваються, що так вдасться додатково наповнити бюджет на 20 млрд. грн.
Зі зростанням «мінімалки» до 3200 грн. зростуть і відрахування Єдиного соціального внеску (ЄСВ) до Пенсійного фонду для підприємців-спрощенців, які з нового року дорівнюватимуть 22% від «мінімалки» — 704 грн. на місяць, незалежно від отримання прибутку. Отож для більшості підприємців розмір цього збору зросте вдвічі, бо раніше він становив 352 грн. Окрім того, фізичні особи-підприємці, за винятком тих, які перебувають на єдиному податку 1-ї групи, з 2017 року будуть зобов’язані платити ЄСВ у тому числі за ті місяці, в яких вони не отримали доходу. Тому так звані нульовки — підприємці, які нині не ведуть бізнес, уже вишикувалися у чергу до податківців, щоб закрити свої неживі ФОПи. Єдиний податок для платників 1-ї групи становитиме 10% від мінімальної заробітної плати (320 грн.), 2-ї групи — 20% (640 грн.).
Для підприємців 2-ї і 3-ї груп, які використовують найману працю, мінімальний страховий внесок за одного працівника з 1 січня дорівнюватиме також 704 грн. А мінімальне податкове навантаження на одного працівника з трудовою книжкою становитиме 1 184 гривні на місяць. Для ФОП 3-ї групи розмір податку визначається залежно від отриманого доходу (5% від виручки). Виросте також розмір штрафів за порушення трудового законодавства.
У 2017-му збережеться 15% оподаткування пенсій працюючих пенсіонерів, 18% податку на пасивні доходи — з банківських депозитів, 1,5% військовий збір. Зростуть акцизи на тютюнові вироби та горілку — на 20%, на пиво і вино — на 10—15%. Пачка цигарок подорожчає приблизно на 3,5 гривні.
6. Судова реформа
30 вересня набули чинності зміни до Конституції щодо правосуддя і нова редакція Закону «Про судоустрій і статус суддів», проголосовані Верховною Радою 2 червня. Зокрема, скасовується 5-річний термін призначення суддів, і вони призначаються виключно безстроково. При цьому судді фактично втрачають недоторканність і можуть бути затримані правоохоронцями за підозрою у скоєнні тяжких або особливо тяжких злочинів. Проте скасовується можливість притягнення судді до відповідальності за винесення умисно неправосудного рішення або за порушення присяги.
Конституційні зміни передбачають реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя (ВРП), яку мають обрати до 30 квітня 2019 року. Президент і Верховна Рада втрачають права створювати суди і звільняти суддів, але у глави держави залишається право їх призначати. Суддя Конституційного Суду зможе бути звільнений тільки за рішенням не менше 2/3 складу КС.
Підвищено з 25 до 30 років мінімальний вік для заняття посади судді та запроваджено систему конкурсного відбору суддів.
Прокуратура втратила функцію нагляду — за нею зберігається тільки подання публічного обвинувачення в суді та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.
З 1 січня 2020-го в Україні захищати громадян у суді можуть тільки адвокати. А з 30 червня 2019 року набуде чинності норма про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду у Гаазі (Нідерланди).
Новим Законом «Про судоустрій і статус суддів» передбачається ліквідація вищих спеціалізованих судів і створення нової структури Верховного Суду як єдиного суду касаційної інстанції. Конкурсний відбір до оновленого Верховного Суду триватиме до 30 березня 2017 року. Законом також передбачене створення Вищого антикорупційного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, апеляційних судів у нових апеляційних округах (до 30 вересня 2017-го) та місцевих окружних судів. Однак строки створення Вищого антикорупційного суду та місцевих окружних судів законом не визначено.
Відтепер суддя повинен окрім декларації про доходи подавати декларацію сімейних зв’язків і декларацію добропорядності. Неподання таких декларацій може стати основою для притягнення судді до кримінальної відповідальності та звільнення.
Ще одним кроком судової реформи є створення Громадської ради доброчесності, що збирає інформацію стосовно судді й надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів, котра передає дисциплінарні провадження стосовно суддів до Вищої ради правосуддя.
З 1 січня 2017 року зарплата суддів Верховного Суду зросте у 6 разів — із 13 до 75 мінімальних заробітних плат (близько 110 тисяч гривень).
7. Відповідальність недоторканних
Загалом за часи незалежності Верховна Рада України голосувала за позбавлення депутатської недоторканності 13 разів. У 2016 році депутатам довелося двічі обмежити імунітет своїх колег: 5 липня Верховна Рада 250 голосами надала згоду на подання Генпрокурора щодо затримання і притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата із депутатської групи «Воля народу» Олександра Онищенка, котрий на той час уже перебував за межами України. Онищенка звинувачують в організації злочинного угруповання та злочинних схем із державним підприємством «Укргазвидобування», що завдали державі збитків на майже 3 млрд. гривень. Потім Онищенко заявив, що володіє «компроматом» на вище керівництво держави, а також звинуватив депутатів у купівлі мандатів. 1 грудня СБУ повідомила, що депутат Онищенко отримав російське громадянство.
А 8 грудня Верховна Рада задовольнила подання Генпрокурора Юрія Луценка (на знімку) про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата з фракції Опозиційний блок Вадима Новинського, яке підтримали 228 обранців. Новинський, за даними ГПУ, був співучасником у викраденні особистого помічника покійного предстоятеля УПЦ Володимира, архієпископа Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра Драбинка. Досудове розслідування проти Новинського проводиться одразу за трьома статтями Кримінального кодексу, за якими йому загрожує до 10 років позбавлення волі.
Втечі за кордон депутатів, котрих підозрюють у тяжких злочинах (досі перебуває у розшуку і ховається від правосуддя за кордоном депутат від Опозиційного блоку Сергій Клюєв, позбавлений недоторканності ще в 2015 році), спонукали до розробки законопроектів для спрощення скасування недоторканності. Зокрема, у парламенті зареєстровано декілька законопроектів про зміни до Регламенту Верховної Ради, де пропонується обмежити право народного депутата на виїзд за кордон, якщо на нього є подання Генпрокурора. Щоправда, скасування недоторканності народного депутата — це конституційна норма. І змінити її одним законом не можна. Хоча в передвиборчих програмах майже всі політичні сили обіцяли повністю скасувати депутатську недоторканність, однак досі цього не сталося.
8. Наближення безвізу
Однією з провідних тем 2016 року став вихід на фінішну пряму для запровадження безвізового режиму з Євросоюзом. Україна виконала всі свої зобов’язання перед ЄС, в т. ч. і в законодавчому плані, однак безвізу ми не дочекалися через буремні політичні події в Україні та світі. Загальмували процес і бюрократизація в самому ЄС, референдум у Великій Британії, проблеми європейських держав із біженцями з Сирії та інших країн Близького Сходу, незавершений військовий конфлікт на Донбасі. Українські політики сподівалися отримати конкретну дату запровадження безвізу на саміті Україна—ЄС у Брюсселі 21—24 листопада, проте її названо не було. Тепер говорять про весну-2017, після того, як у лютому Європарламент має ухвалити процедуру припинення безвізу як реагування на міграційні ризики, після чого його затвердить Рада ЄС. Також знадобиться ще додатковий час для впровадження технічних механізмів безвізу. 2016 року набула чинності Угода про зону вільної торгівлі з ЄС.
9. Лікуватимемося і навчатимемося по-новому
З 1 січня держава розпочала регулювати ціни на деякі ліки — зокрема, на препарати проти серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу і бронхіальної астми. Кабмін повинен встановити граничні ціни (верхню межу) на ці препарати — не вище, аніж у сусідніх країнах (Польщі, Латвії, Словаччині, Угорщині, Чехії).
У 2017 році фінансування програми з протидії епідемії ВІЛ зросте на 132%. Це означає, що понад 100 тисяч ВІЛ-інфікованих українців отримають АРВ-терапію (ліки хоч і не вбивають вірус ВІЛ, але уповільнюють його розвиток і поширення хвороби, завдяки чому ВІЛ-інфіковані люди можуть жити нормальним життям).
На відшкодування за рахунок держави вартості ліків у Держбюджеті-2017 передбачено 500 млн. грн., ще 632 млн. грн. закладено на відшкодування вартості інсуліну хворим на цукровий діабет.
До кінця лютого — початку березня 2017-го має бути доопрацьовано до другого читання проект закону «Про освіту», ухвалений у 2016-му в першому читанні. До спільної робочої групи увійшли 86 представників уряду та парламенту. Серед найдискусійніших новацій законопроекту — структура та терміни середньої освіти, запровадження 12-річного навчання в школі, сертифікація вчителів, механізми фінансування та управління освіти на різних рівнях, науково-методичне забезпечення. Уже нині до профільного парламентського комітету з питань науки та освіти надійшло понад 1000 пропозицій до законопроекту.
4 грудня на засіданні Кабінету Міністрів було презентовано нову концепцію реформування середньої освіти «Нова українська школа» до 2029 року.
З 1 січня 2017 року суттєво скоротиться число одержувачів стипендій серед студентів вишів, але при цьому розмір стипендії зросте майже вдвічі. Якщо нині мінімальна стипендія — 840 грн., то з нового року звичайна академічна стипендія становитиме 1600 грн. (як прожитковий мінімум). Однак тепер на допомогу від держави зможуть розраховувати щонайбільше 40% студентів (за рейтинговою системою), а не дві третини, як раніше. А до 2019-го кількість стипендіатів може зменшитися до 15%. У рамках освітньої реформи стипендії розділяться на два види: соціальні (для соціально незахищених студентів — учасників АТО, сиріт, інших пільговиків, малозабезпечених і т. п.) та академічні (за успіхи в навчанні). Соціальну стипендію отримуватимуть 7% студентів.
10. Схуднення соціалки та нова пенсійна система
Із 1 січня, згідно з ухваленими парламентом змінами до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», розпочала діяти накопичувальна система виплати пенсій. Відтак кожен українець, молодший 35 років, відраховуватиме частину своєї зарплати на майбутню пенсію. Ці кошти акумулюватимуться на особистому рахунку застрахованої особи, яким можна буде скористатися лише після виходу на пенсію. Упродовж наступних п’яти років — із 2017-го до 2022-го — поступово зростатиме відсоток відрахувань на особистий пенсійний рахунок: з 2% до 7%. При цьому відрахування до солідарної пенсійної системи та виплата пенсій за солідарною системою зберігаються.
Мінімальна пенсія зростатиме наступного року в два етапи: в травні до 1312 грн., а в грудні до 1373 грн. Мінімальна зарплата з 1 січня становитиме 3200 грн. Прожитковий мінімум до кінця 2017-го зросте до 1700 грн.
Цього року планується збільшити субсидії на оплату комунальних послуг із минулорічних 40 млрд. до 51 млрд. грн. Щоправда, їх видаватимуть не лише на сплату рахунків, а й на енергоефективність — заміну котлів, вікон, утеплення будинків, встановлення лічильників.
Чимало сюрпризів приніс і так званий пакет щастя — законопроект № 5130 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», котрий скоротив або взагалі зрізав низку соціальних виплат та пільг, зокрема, в частині індексації пенсій, допомоги матерям-одиначкам, безплатного проїзду в громадському транспорті.
За стандартами ООН, мінімальні видатки на одну особу мають становити п’ять доларів (135 гривень) на день, або 150 доларів (4050 гривень) на місяць. Якщо менше — людина перебуває за межею бідності.
11. Декомунізація
Після завершення «ленінопаду» — знесення пам’ятників Леніну — нової сили набув процес декомунізації — перейменувань міст, сіл, селищ, вулиць і площ, які носили назви, пов’язані зі старим радянським минулим. Іноді цей процес доходив до крайнощів. Деякі населені пункти доводилося перейменовувати декілька разів.
У 2016-му нові назви отримали два обласні центри. Дніпропетровськ став Дніпром, а Кіровоград — Кропивницьким. Хоча не всі це сприйняли гладко. Найбільше суперечок викликало перейменування райцентру Комсомольськ на Полтавщині на Горішні Плавні. Місцева міськрада навіть подала позов до Вищого адміністративного суду України, запропонувавши свій декомунізований варіант — Святомиколаївськ. Однак суд відхилив це клопотання. Загалом за 2013—2016 роки в Україні «впали» 552 пам’ятники Леніну. А з часу здобуття незалежності демонтовано понад 1200 монументів «червоному» вождю.
12. Українізація ефіру та книжкового ринку
8 листопада 2016 року набрав чинності закон про зміни до Закону «Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах), так званий закон про квоти на українські пісні. Згідно з ним, половина радіопрограм та чверть пісень в ефірі лунатиме українською. За невиконання цих вимог телерадіоорганізаціям загрожує штраф у розмірі 5% від загальної суми ліцензійного збору. Згідно з прикінцевими положеннями, протягом першого року з моменту набуття чинності закону квота на українські пісні становитиме 25%, протягом другого — 30% і з третього — 35%. У Нацраді з питань телебачення та радіомовлення обіцяють проводити моніторинг виконання закону.
Мовний контроль на радіо є і в інших країнах. До прикладу, в Польщі, Франції та Канаді діють такі самі пісенні квоти, як в Україні.
1 січня 2017 року набрав чинності закон про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги). Медіагрупи отримали право вимагати плату за мовлення їх каналів. Вочевидь, це призведе до збільшення витрат споживачів на телебачення.
Важливим також є ухвалений закон щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту... Законом передбачено створення експертної ради при Міністерстві культури України, до якої увійдуть визнані експерти і автори, які аналізуватимуть всі тиражі друкованої продукції, котрі заходять з держави-агресора. Адже досі на українських ринках та у магазинах продається багато книжок, в яких прославляється Російська імперія, держава-агресор та її ідеологія.
Лідерами за кількістю самостійно зареєстрованих у 2016 році законопроектів стали народні депутати Євгеній Мураєв — 59, Юрій Бублик — 21, Сергій Міщенко — 18, Антон Яценко — 13.
За даними дослідження Комітету виборців України, за час роботи Верховної Ради VІІІ скликання було зареєстровано 4600 законопроектів. Це майже 37 законопроектів на один день пленарного засідання, або 12 хвилин на розгляд одного проекту (із обговоренням та голосуванням). Із них тільки 160 (проти 350 в 2015 році) стали законами.
Де-факто стара «Європейська коаліція» працює: депутати з фракцій «Батьківщини», «Самопомочі» та Радикальної партії Олега Ляшка, попри заяви про перебування в опозиції, підтримали 3/4 прийнятих у 2016 році законів.
Невдачами 2016 року респонденти опитування «Слова і діла» вважають переговори з ЄС про надання Україні безвізового режиму, мінські перемовини щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, розслідування вбивств на Майдані, зростання тарифів на житлово-комунальні послуги, цін на основні продовольчі товари, долар по 27 гривень.
За підсумками моніторингу громадського руху «ЧЕСНО», у 2016 році тільки 13 парламентаріїв із 406 не пропустили жодного пленарного засідання. Двоє народних депутатів за 2016 рік не відвідали жодного пленарного засідання.
12 найрезонансніших суспільно-політичних подій року (моніторинг «Голосу України»):
1. Відставка уряду Яценюка і формування нового уряду Гройсмана.
2. Вихід зі складу парламентської коаліції фракцій «Батьківщина», «Самопоміч» та Радикальної партії.
3. Обрання Генпрокурором України Юрія Луценка. Реформа правоохоронних органів.
4. Оприлюднення е-декларацій високопосадовців.
5. Звільнення Надії Савченко з російського полону та виключення її зі складу парламентської делегації в ПАРЄ і фракції «Батьківщина».
6. Виконання Україною всіх зобов’язань за Планом асоціації та перенесення безвізового режиму між Україною та ЄС на 2017 рік.
7. Запровадження електронної системи державних закупівель «ProZorro».
8. Вбивство журналіста Павла Шеремета
9. Скандал довкола квартири депутата Сергія Лещенка.
10. Відставки «грузинських реформаторів» — Саакашвілі та його команди, заступника Генпрокурора Сакварелідзе, глави Нацполіції Деканоідзе, міністра охорони здоров’я Квіташвілі.
11. План «Шатун».
12. Націоналізація «ПриватБанку».
