Протягом грудня 2016 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулися науково-практичні заходи, спрямовані на подальше законодавче забезпечення сталого розвитку суспільства, розбудови конкурентоспроможної економіки, наближення нашої держави до стандартів життя європейського співтовариства.

 

***


Зокрема, на початку місяця відбувся семінар-тренінг для управлінців «Інтернет і права людини», в якому взяли участь представники міністерств та відомств республіки. Відкриваючи захід, заступник директора інституту, д. ю. н. Артем Янчук зазначив, що засоби масової інформації та Інтернет відіграють дедалі важливішу роль у забезпеченні взаємозв’язку між владою і суспільством, а також у контексті європейських інтеграційних і глобалізаційних процесів. З огляду на зазначене, питання захисту прав людини у контексті використання Інтернету та свободи засобів масової інформації є одним із першорядних у процесі вдосконалення правового регулювання інформаційного простору та приведення законодавства України до європейських стандартів.


Під час роботи семінару-тренінгу ставилося завдання покращення обізнаності вітчизняних управлінців щодо регулювання користування Інтернетом з позиції правозахисту. Зокрема, йшлося про історію та екосистему Інтернету, глобальні питання управління Інтернетом, основи європейської телекомунікаційної політики та ініціативи Ради Європи зі зміцнення мережі управління Інтернетом.


Підкреслювалася важливість верховенства права і дотримання прав людини онлайн, захисту персональних даних та інтелектуальної власності в мережі Інтернет, а також подолання викликів у зв’язку із застосуванням Інтернету, забезпечення кібербезпеки тощо.
За результатами семінару-тренінгу понад 40 його учасників отримали сертифікати Інституту законодавства та Офісу Ради Європи в Україні.


***


Наприкінці грудня в Інституті законодавства за участі співробітників провідних наукових установ та навчальних закладів України відбувся круглий стіл на тему: «Сучасні проблеми експертного, науково-аналітичного забезпечення інноваційного розвитку економіки». На відкритті цього зібрання перший заступник директора інституту, член-кореспондент НАН України Євген Бершеда наголосив, що перехід України на інноваційну модель економічного розвитку потребує комплексних наукових досліджень її пріоритетних напрямів та дієвого законодавчого забезпечення з метою практичної реалізації стратегічних завдань.


Модератор круглого столу, науковий консультант Інституту законодавства, д. е. н. Валерій Сергієнко здійснив експертний огляд змін у законодавчому полі вітчизняної інноваційної сфери. Він зауважив, що держави — світові лідери у створенні інноваційних економік демонструють переваги інноваційного шляху розвитку у сфері зайнятості, захисті довкілля, високих соціальних стандартах, і досвід цих країн повинен знайти в Україні якомога ширше застосування. У доповіді, з якою виступив заступник директора Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України, д. е. н. В’ячеслав Соловйов, зазначалося, що сучасна модель вітчизняного ринку не відповідає очікуванням зарубіжних інвесторів та потребує масштабних трансформацій з урахуванням специфіки українського товаровиробника з метою залучення інвестиційних потоків в національну економіку.


Висловлені в доповіді положення розвинула завідувач центру наукових фінансово-економічних експертиз Академії фінансового управління, заслужений економіст України Світлана Сороко, яка наголосила, що в умовах зростаючої відкритості економік застосування знань стає вирішальним фактором економічної конкурентоспроможності. Відкритість інноваційної економіки стимулює зростання інвестицій у науку, яка стає важливою складовою ефективної економіки нового типу.


Підтримуючи дискусію, головний науковий співробітник Інституту законодавства, д. е. н., професор Віктор Мандебура зазначив, що державна інноваційна політика повинна спрямовуватися на забезпечення технологічних проривів у пріоритетних напрямах науково-технічного прогресу, масштабного інноваційного оновлення та структурної перебудови виробництва на регіональному, галузевому та державному рівнях, підтримці високотехнологічних галузевих виробництв, застосуванні програмно-цільового підходу в здійсненні процесів конверсії підприємств ВПК.


Інші актуальні проблеми інноваційного розвитку національної економіки порушувалися також в експертно-аналітичних виступах завідувача відділу системних досліджень ДЦНТПІН НАН України, д. е. н. Олександра Поповича, професора кафедри Університету менеджменту освіти НАПН України, к. е. н. В’ячеслава Гусєва, наукових співробітників Інституту законодавства д. е. н. Івана Дахна, д. е. н. Інни Гришової, к. е. н. Владислави Хижняк та інших.


Сформульовані за результатами круглого столу конкретні пропозиції будуть передані до профільного комітету Верховної Ради України, а матеріали цього зібрання увійдуть до науково-практичного збірника, який незабаром передбачено видати.