За останній тиждень в Україні кількість приватних підприємців скоротилася на 10 850. Про це повідомляє сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній Open Data Bot.
Черга, щоб закрити ФОП у Луцьку.
Фото зі сторінки Ігоря ЛЕВЧУКА (Volyn Tіmes) у Фейсбуці.
Причиною масового закриття ФОП (фізична особа- підприємець) стали зміни до закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Найбільша кількість закритих ФОП Open Data Bot зафіксувала у Київській області (1401). Далі йде Харків (1 368) та Дніпропетровськ (980), найменша активність спостерігається в Тернопільській (206) та Волинській (217) областях.
Теоретично закрити ФОП легко — потрібно звернутися до державного реєстратора із відповідною заявою. На практиці, як розповідають підприємці, все складніше. По-перше, пробитися до держреєстратора стало величезною проблемою. По-друге, потрібно ще закрити банківський рахунок і владнати відносини з податковою, а саме — довести, що не маєте жодних боргів.
Сум’яттям, викликаним масовим «попитом» на ліквідацію ФОП, вже скористалися юридичні фірми, які пропонують закрити підприємницьку діяльність за певну суму, що стартує від 500 гривень і може сягати навіть п’яти тисяч.
Тетяна ПАСОВА.
КОМЕНТАР ЮРИСТА
Держава залізла до кишені бізнесменів, які не встигли припинити свою діяльність
Такий ажіотаж на закриття підприємницької діяльності фізичних осіб спричинений законом, ухваленим 6 грудня 2016 року і опублікованим за чотири дні до Нового року. Пов’язано це з тим, що фізичні особи-підприємці (ФОП), які не отримують доходів з 1 січня, будуть зобов’язані щомісяця сплачувати єдиний страховий внесок (ЄСВ) (на 1 січня 704 грн.), навіть у випадках, коли ФОП не має доходу. Тобто це стосується так званих сплячих підприємців, які працюють час від часу і отримують несистематичний дохід. На жаль, законодавець не дав достатньо часу для розв’язання проблем з реєстрацією припинення ФОП. І це може спровокувати інший бум — судові позови підприємців, які не встигли припинити свою діяльність до 1 січня і до яких застосують санкції за несплату ЄСВ.
Варто нагадати, що ФОП позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою, а отже, і позбавляється статусу платника єдиного внеску. Відповідно до абзацу п’ятого ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — закон), періодом, за який ФОП (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) подає звітність, є календарний рік, а у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Проте фактично ніякої пропорції у сплаті ЄСВ ФОПом, який не встиг припинити підприємницьку діяльність, немає. Тобто якщо ФОП, який не мав доходів і не встиг припинити діяльність до 1 січня 2017 року, а здійснить це, наприклад, 6 січня 2017 року, має сплатити ЄСВ не за 6 днів січня, а за весь січень, оскільки, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 7. Закону, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць. У нашому випадку — ті самі 704 грн., які щомісяця мають спла-чувати ФОПи.
ЄСВ не є податком або збором, зміни в порядку та розмірах яких мають відбуватися не раніше, ніж за півроку до початку бюджетного року, а тому нічим іншим, як намаганням держави залізти до кишені підприємців, такий порядок введення в дію змін до ЄСВ, назвати не можна.
Сергій ДЕМСЬКИЙ.