Сільгоспвиробники Сумщини не поспішають впроваджувати органічні технології. В області діє механізм відшкодування частини витрат на цю справу, але, за словами заступника голови облдержадміністрації Миколи Подопригори, наданими можливостями скористалися не так уже й багато фермерів. Вони вважають, що шкурка не варта вичинки. Кожен, хто вирішить зайнятися органічним сільгоспвиробництвом, має придбати відповідний сертифікат. Половину витрат покриють з обласного бюджету, але загальна сума компенсації для одного підприємства не повинна перевищувати 15 тисяч гривень на рік. Гроші невеликі, а мороки чимало.
— Сільгоспвиробники не довіряють державі. Вони вже кілька разів обпеклися і впевнилися в думці: якщо влада просто так дає гроші, опісля вона обов’язково забере їх сторицею, — коментує депутат Сумської обласної ради, фермер із села Слобода Буринського району Віктор Ладуха. — Хоча немає жодних сумнівів, що за органічним сільгоспвиробництвом — майбутнє. На чисті від «хімії», високоякісні, але недорогі продукти харчування вже давно чекають жителі українських міст.
— Органічне землеробство нині подається обласною владою як якесь ноу-хау, — каже фермер із села Мала Корчаківка Сумського району Володимир Грек. — Я придбав у Дніпропетровську свідоцтво виробника органічних сільгосппродуктів ще 3—4 роки тому. Два роки платив внески як член цього клубу...
— І як склався ваш особистий досвід органічного сільгоспвиробника?
— Органічні сільгосппродукти на внутрішньому ринку нині взагалі не затребувані, — зазначає Володимир Васильович. — Їх виробництво вимагає значної кількості ручної праці, а собівартість виходить дуже високою. Щоб ризикувати і «вкладатися» в такий бізнес, треба мати ресурси, а переважна більшість наших фермерів нині намагаються просто вижити. Щоб виростити чисті від «хімії» овочі, треба щонайменше три роки не вносити у ґрунт мінеральні добрива та не використовувати хімічних засобів захисту рослин. До того ж бажано, щоб «хімію» не використовували і сільгоспвиробники на сусідніх полях. Потрібно багато органічних добрив, яких сьогодні також ніде взяти, бо згорнули тваринницьку галузь. Якщо ж я якимсь дивом не «здохну», а все-таки отримаю непоганий врожай, виникне проблема реалізації органічних сільгосппродуктів за кордон, бо на внутрішньому ринку за такої собівартості покупців не знайдеш. Ось такий досвід... До речі, торік я отримав непоганий урожай звичайної, а не «суперчистої» картоплі. Але мені за неї запропонували оптову ціну, нижчу від собівартості. Тож віддав ту картоплю безплатно до дитячих закладів...
Сумська область.
