Останніми днями курс гривні лихоманило. У п’ятницю на міжбанку національна валюта втратила 41 копійку і впала до 27,75 гривні за долар. На вихідних на чорному ринку падіння продовжилося. Якщо офіційний курс зафіксувався на рівні 27,66 грн., то «неофіційний» сягнув 28—29 грн. Учора міжбанк відкрився котируванням на рівні 27,75—27,85 гривні за долар. Чи варто очікувати різкого падіння гривні? Фахівці Нацбанку та експерти погоджуються у тому, що обвалу національної валюти не буде. Утім, фінансисти не прогнозують гривні цього року і райдужних перспектив.


У Національному банку волатильність обмінного курсу гривні пояснили обмеженою пропозицією іноземної валюти. «У перші післясвяткові дні на міжбанківський ринок надходила для продажу валютна виручка, яка накопичувалася під час новорічних вихідних днів в Україні, які збігалися з робочими днями у США та Європі. Але цей чинник був тимчасовий. Нині нижчу, ніж у попередні місяці, пропозицію валюти зумовлює традиційний для перших місяців року сезонний спад ділової активності, який, зокрема, полягає у дещо меншому надходженні виручки від експорту врожаю агрокультур, які були основним джерелом іноземної валюти в осінні місяці», — пояснили у НБУ.

 

 

За таких умов Національний банк заявив про готовність виходити на ринок із валютними інтервенціями для згладжування надмірних коливань. Першу таку інтервенцію було проведено 13 січня, коли НБУ продав 10 мільйонів доларів.


«Валютна інтервенція у формі запиту щодо найкращого курсу виявилася ефективною — в результаті її проведення гривня на торгах перестала втрачати позиції, і торги завершилися на позначці 27,60/27,70 гривень за долар», — розповів директор департаменту відкритих ринків Національного банку Сергій Пономаренко.


Проте інтервенція НБУ — це лише «жарознижуючий», тимчасовий засіб підтримки національної валюти. Про фундаментальні причини падіння курсу та «глибину прірви» «Голос України» поговорив із фінансовим аналітиком Єгором Перелигіним.
За його словами, ситуацію, що склалася на валютному ринку, можна пояснити фундаментальними, поведінковими та банківсько-валютними чинниками.


Серед фундаментальних, передусім «просідання» циклу експорту металургійної продукції. «Незважаючи на те, що ціни на металургійну продукцію та руду піднялися на 20 процентів, кількісні показники «просіли» через сезонні чинники. Також серед сезонних факторів — збільшення імпорту природного газу, інших енергоносіїв. Відповідно, відбувається викривлення платіжного балансу. Держава завжди сподівається на те, що ці викривлення компенсують експортери. Але не варто забувати про те, що аграрний цикл зараз теж перебуває у своїй низькій точці, тому моментальний порятунок за рахунок експортерів не вдався», — розповів Перелигін.


За таких умов, за його словами, населення, яке вже звикло до сезонних коливань, намагається зберегти свою купівельну спроможність на майбутнє і конвертує гривню в іноземну валюту.


Водночас не менш важливим є й банківський чинник. «Відбуваються постійні виплати Фондом гарантування вкладів, адже кількість збанкрутілих банків досить велика, — пояснює Перелигін. — На початку року стартували виплати вкладникам ДельтаБанку, «Хрещатику» та багатьох інших. Плюс додається п’ять мільярдів гривень зі сторони Платинум Банку, і все це, безумовно, впливає на ринок. Далі не забуваймо про причину, яку дуже важко оцінити, але яка є надзвичайно вагомою — це ПриватБанк, який був приватизований за рахунок державних облігацій. Це не «живі гроші», а інструмент, що до них прирівнюється, який конвертується у гроші за потребою. Але оскільки люди починають активно забирати кошти зі своїх поточних рахунків, то конвертація держоблігацій у «живі гроші» відбувається швидше, тобто відбувається монетизація державних облігацій. А будь-яка монетизація ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики) — це вмикання друкарського верстата Національного банку. З ПриватБанком є ще одне ускладнення — зі 120 мільярдів гривень депозитного портфеля фізичних осіб основна маса була доларовою. Нині ПриватБанку, який вже є державним і забезпечується свіжонадрукованою гривнею, доведеться виходити на міжбанк і купувати валюту. А купуючи валюту, вони «розганяють» курс. Відповідно, маємо ще один чинник тиску».


На думку експерта, зважаючи на всі ці обставини, повернутися до попередніх показників курс гривні вже не зможе.


«Може бути тимчасова стабілізація, якщо Нацбанк щотижня підкріплюватиме ринок інтервенціями, але у цілому, гадаю, 29—30 гривень за долар — це абсолютна реальність», — вважає фінансист. Більше того, за його словами, слід готуватися до того, що з середини і до кінця року курс сягне 31—32 грн. за долар, бо в Україну не передбачується великих валютних надходжень, які могли б перекрити «дірку», що її створив ПриватБанк та багато інших збанкрутілих фінустанов.