Справжній ультиматум поставили муніципальній владі Херсона фірми-перевізники, що обслуговують автобусні маршрути. У колективному листі до міського голови Володимира Миколаєнка вони вимагають чимшвидше узгодити підвищення вартості проїзду (вона не мінялася ще з серпня 2014 року), у разі відмови обіцяючи взагалі повністю припинити роботу. І схоже, що в органі місцевого самоврядування до вимог дослухалися. На розгляд міськвиконкому підготували проект рішення, згідно з яким квиток на маршрутку вже з середини лютого має подорожчати з трьох до п’яти гривень. Проте такій перспективі не зраділи не тільки пасажири, а й чимало самих перевізників. Адже нова ціна проїзду формується за старим принципом зрівнялівки і не є ринковою та справедливою, вважають вони.
У Херсоні, який широко розкинувся південним степом, довжина автобусних маршрутів дуже різна. На одних відстань між кінцевими зупинками менша від десяти кілометрів, на інших — майже тридцять. А узгоджувана владою вартість проїзду одна й та сама, що є економічною нісенітницею, і вона перетворює довгі маршрути на потенційно збиткові.
Факт
Із 38 автобусних маршрутів Херсона нині діють тільки 34, оскільки ще чотири перевізники просто відмовилися обслуговувати через їхню збитковість. З 590 пасажирських автобусів на вулиці виходять лише 470—490. Інші простоюють через відсутність коштів на їхній ремонт. Автопарк практично не оновлюється.
Раніше цінову зрівнялівку чиновники виправдовували тим, що в обслуговуванні транспортних підприємств є і довгі, і короткі маршрути. Тож збитки від одних компенсувалися за рахунок прибутків від інших. Але протягом останніх років перевізників побільшало, конкуренція стала жорсткішою, і коротких маршрутів на всіх просто не вистачає. Тож схема перестала діяти, а жодної альтернативи для неї поки що не придумали.
— Наше підприємство обслуговує дванадцять автобусних маршрутів, але коротких із них тільки чотири. Порівняйте: якщо маршрут № 6 Річпорт — мікрорайон Таврійський має дистанцію лише у вісім кілометрів, то маршрут № 3 житловий масив Корабел — селище Приозерне розтягується аж на 26 кілометрів в один кінець. Відтак, собівартість поїздки коливається від 4,8 аж до 7 гривень. Звісно, жодні прибутки від коротких маршрутів збитки на довгих тепер не компенсують, — коментує директор комунального підприємства «Херсонкомунтранссервіс» Олександр Васильєв. — Особисто я був би обома руками за диференціацію вартості проїзду на різних маршрутах. Вона, певен, дала змогу б розвантажити довгі маршрути. Адже нині пасажири сідають до будь-яких автобусів — аби лишень вони йшли у потрібному напрямку. У центрі до салонів набивається стільки людей, що мешканцям приміських селищ, котрим потрібно їхати до кінцевої зупинки, туди важко прорватися. І потім ще доводиться стояти, бо вільних місць на частину дороги немає. А якщо проїзд на автобусах довгих маршрутів стане дорожчим, їх не заповнюватимуть ті, кому треба проїхати якихось три-чотири зупинки, чи навіть менше.
Підвищення вартості проїзду в херсонських маршрутках до п’яти гривень аж ніяк не стимулює розвиток громадського транспорту, безпеку та сервіс у ньому, переконані експерти. Адже воно лише вкотре підтягне ціну до собівартості транспортної послуги — до наступного сплеску інфляції. Без встановлення економічно обґрунтованих тарифів із урахуванням дистанції проїзду та наповнюваності автобусів на маршруті про якість обслуговування пасажирів говорити годі. Проблема біжить попереду нас, а ми її все наздоганяємо і ніяк не можемо наздогнати. Найцікавіше, що й муніципальні чиновники у більшості своїй прекрасно це розуміють. Але...
— Перш ніж впроваджувати диференційовану вартість проїзду, треба навести лад із організацією автобусних маршрутів. Їх дистанції необхідно зменшити, мережу реорганізувати. Крок у цьому напрямі зробили — замовили фахівцям Харківського автодорожнього інституту розроблення нової схеми маршрутів. У бюджеті на цей проект передбачили 190 тисяч гривень, — доповнює начальник міського управління дорожньої, транспортної інфраструктури та зв’язку Аліса Вербицька. — Тільки після реорганізації маршрутів, обладнання автобусів GPS-навігаторами можна перейти до визначення справедливої ціни поїздки.
До речі, про справедливу ціну. Комунальне підприємство «Херсонкомунтранссервіс» на сьогодні — єдиний перевізник обласного центру, який ще торік за власною ініціативою встановив для дітей шкільного віку пільгову вартість проїзду у дві гривні замість трьох. Я поцікавився у директора КП, чи планує він підвищувати її після загальноміського подорожчання квитків. Олександр Васильєв відповів, що ні. І зовсім не через якісь гуманні мотиви. Просто після впровадження пільги школярі стали цілеспрямовано обирати саме дешевші для них автобуси комунальних маршрутів. Тож завдяки збільшенню кількості таких пасажирів вигідно стало возити їх і за дві гривні. Цей факт також варто було б творчо осмислити і транспортному відомству міста, і приватним перевізникам. Можливо, не все вирішує механічний перегляд тарифів — час згадати і про конкуренцію?
Херсон.
ТИМ ЧАСОМ
Подорожчання проїзду зробило легшими гаманці
Початок нинішнього року на Рівненщині подивував суттєвим підвищенням вартості проїзду на міжміських маршрутах. Для когось неочікуваним, для когось прогнозованим із огляду на підняття планки мінімальної зарплати. Бо саме на цю обставину найбільше апелюють перевізники, підвищуючи тариф. Відтак він зріс від 20 до 50 відсотків. Так, їдучи маршруткою з Дубно до Рівного, потрібно нині викласти 37 гривень, тоді як в минулому році — до 25.
Подібна розкладка і на маршруті Млинів — Рівне та й загалом на всіх напрямках...
Це вже як факт. Реакція на цей факт у перевізників, як вони кажуть, відштовхується від реалій, з яких виділяють найбільше дві: згадану 3200-гривневу мінімалку, з якої потрібно більше платити зарплати та податків, і подорожчання запчастин та пального, хоч воно насправді й не таке суттєве.
Пасажири, звичайно, реагують на нововведення негативно, хоч вони й звикли до подорожчань квитків. Але ж не настільки... А як в цій ситуації поводить себе влада, яка раніше тримала питання тарифів у своїх руках? Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, приватні перевізники самостійно формують ціну. У зв’язку з подорожчанням проїзду Рівненська ОДА оприлюднила звернення, в якому закликала перевізників під час формування цін на квитки не забувати і про пасажирів, які користуються їхніми послугами, оскільки значного зростання доходів люди не мають.
А ось у місті Дубно в райдержадміністрації зібрали нараду, щоб обговорити вартість квитків із місцевими перевізниками. Останні, зокрема, повідомили, що керуватимуться розцінкою 65 копійок за пасажиро-кілометр на приміських маршрутах, тоді як раніше така вартість становила 50 копійок. На подібній нараді у Демидівській РДА перевізники назвали ті ж самі аргументи на здорожчання квитків, додавши хіба що один — проблему з автогумою через поганий стан доріг. Водночас вони зобов’язалися надати адміністрації розрахунки на підтвердження підняття тарифів.
Хай би там як було, факт залишається фактом: незважаючи на прохання, наради, розрахунки, підняті розцінки за проїзд і не думають падати. А це означає, що «простий люд» знову став заручником ситуації, адже саме йому, користуючись не вишуканим, а простим звичайним транспортом (часто не дуже комфортним), доводиться вигрібати додатковий кошт зі своїх гаманців.
Євген ЦИМБАЛЮК, Олександра ЮРКОВА.
Рівненська область.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
