Ранкове засідання 4 березня
Незважаючи на агресивні дії збройних сил Російської Федерації, ми повертаємо стабільність в Україну. Крім Кабінету Міністрів, який приступив до виконання своїх обов’язків, відновлюємо роботу місцевих адміністрацій. У більшості областей вони працюють у нормальному режимі. Переконаний, найближчим часом вся виконавча вертикаль ефективно функціонуватиме в нашій країні — на цьому наголосив Голова Верховної Ради, в. о. Президента Олександр Турчинов, відкривши ранкове засідання.
Керівник парламенту нагадав також, що Генеральна прокуратура проводить слідство щодо масових вбивств в Україні і одним із головних фігурантів у цих справах є екс-президент Янукович. «Саме тому ГПУ звертатиметься до РФ, де нині перебуває екс-президент, з вимогою екстрадиції його до нашої країни, де буде забезпечений чесний і неупереджений суд», — наголосив О. Турчинов.
Крім того, Голова Верховної Ради переконаний, що для швидкого зняття напруження, яке сьогодні виникло в АРК, Російська Федерація має негайно повернути підрозділи своїх збройних сил ЧФ в місця постійної дислокації. Вивести з автономії всі свої військові підрозділи. Припинити втручання у внутрішні справи нашої країни. А видача Україні Януковича, наголосив він, сприяла би пришвидшенню нормалізації двосторонніх відносин наших країн.
Глава парламенту запропонував оформити цю позицію у вигляді заяви Верховної Ради України. Пропозицію О. Турчинова підтримали 239 народних депутатів.
Після виступів уповноважених представників фракцій та депутатських груп сесія зосередилася на розгляді питань порядку денного.
Зокрема, депутати у першому читанні та в цілому підтримали (280 — «за») проект закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником, Національним банком України як Агентом позичальника та Європейським Союзом як Кредитором щодо надання Україні макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі до 610 мільйонів євро. Рішення щодо цього проекту депутати ухвалили без обговорення.
Відповідно до законопроекту, Україні може бути надана макрофінансова допомога чотирма траншами у сумі 100, 10, 250 та 250 млн. євро відповідно. При цьому другий та третій транш може бути перераховано одночасно. Період між наданням першого, другого-третього та четвертого траншів становить не менш як три місяці. Строк погашення кредиту — не більше 15 років. Відсоткова ставка запозичення буде відома тільки в час виходу Європейської Комісії, що має найвищий кредитний рейтинг (ААА), на зовнішній ринок запозичень для отримання коштів, що перераховуватимуться Україні за тією ж кредитною ставкою. До того ж Україною має бути профінансовано операційні витрати на надання кредитних ресурсів Європейською Комісією.
Крім того, Верховна Рада утворила Тимчасову спеціальну комісію з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Конституції України. До її складу ввійшли представники всіх фракцій та депутатських груп. Свого представника матимуть також і позафракційні. Крім того, на пропозицію Руслана Князевича («Батьківщина»), ТСК працюватиме до моменту ухвалення у парламенті закону про внесення змін до Конституції. В цілому постанову підтримали 288 народних депутатів.
Затим сесія розглянула питання звільнення суддів.
«Верховна Рада, як і весь український народ, має дуже ретельно ставитися до питання призначення на посаду суддів, у зв’язку з тим, що судова гілка у нас деформована, скомпрометована. Правосуддя в Україні протягом останніх років було відсутнє», — зауважив Голова Верховної Ради. Водночас він повідомив, що на розгляд парламенту виносяться не всі пропозиції щодо звільнення представників Феміди, а лише ті питання, які пов’язані з виходом суддів на пенсію. Решта питань стосовно звільнення суддів розглядатимуться у парламенті лише після вивчення кожної окремої заяви профільними комітетами та робочою групою, яка, на думку глави парламенту, має бути створена.
Народні депутати у першому читанні ухвалили також проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення обліку та реєстрації платників податків. Водночас ухвалили рішення щодо підготовки його до другого читання за скороченою процедурою. Сесія також 275 голосами утворила Тимчасову спеціальну комісію з питань підготовки проекту закону «Про розвиток і застосування мов в Україні». Очолити цю ТСК, за словами голови Комітету з питань духовності і культури В’ячеслава Кириленка, погодився заступник глави парламенту Руслан Кошулинський.
Голова комітету повідомив також, що до складу комісії будуть залучені депутати всіх фракцій і груп, а також позафракційні. Він запропонував до експертної частини залучити фахівців у галузі мовних питань з усіх провідних вищих навчальних закладів України.
Водночас Нестор Шуфрич (фракція Партії регіонів) висловив переконання, що новий закон, який буде розроблено представниками всіх фракцій, безумовно, буде кращий за той, який діє нині і викликає багато запитань (як відомо, в. о. Президента заветував скасування мовного закону). «Ми маємо об’єднатися навколо мовного питання, особливо сьогодні, коли перед нами стоять значні виклики. Сподіваюся, що робота над цим законопроектом об’єднає Верховну Раду і суспільство», — сказав він.
Відповідно до постанови, проект закону мав бути напрацьований до 11 березня. Часу дуже мало. Але, за словами В. Кириленка, його достатньо, аби вийти на базові норми, погодити їх в ТСК і направити перший варіант проекту закону на розгляд Венеціанської комісії. «Після надання висновку комісії, а ми звернемося, щоб це було у максимально стислий термін, цей законопроект буде винесений на розгляд Верховної Ради. До слова, попередній закон про засади державної мовної політики був ухвалений всупереч усім висновкам Венеціанської комісії. Такого не потрібно повторювати», — наголосив В. Кириленко.
Після обговорення депутати вирішили винести за межі постанови перелік експертів, які братимуть участь у підготовці цього закону. Крім того, залучити до комісії провідних діячів культури, науки, зокрема, представлених в ініціативній групі «Першого грудня». Водночас до складу комісії включили голову профільного комітету, народних депутатів від АРК Валентину Лютікову та Мустафу Джемільова. Ще одну квоту залишили для позафракційного представника. Час роботи комісії продовжили до 31 березня.
Щоправда, Голова Верховної Ради закликав колег максимально прискорити час підготовки проекту закону. «Коли є можливість прискорити це питання — прискорте. Я розумію, що це має бути професійний збалансований закон. Але часу в нас не так багато, аби заспокоїти людей. Щоб не було спекуляцій щодо мовного питання», — сказав він.
Голова Верховної Ради повідомив також, що створено консультативну групу за участю народних депутатів, яка працюватиме у напрямку нормалізації ситуації в Україні.
З цього приводу з парламентської трибуни виступив Нестор Шуфрич. Говорив російською, бо це питання насамперед стосується Автономної Республіки Крим.
«В пятницу состоялась встреча представителей Верховной Рады Украины с руководством АРК. Был озвучен целый пакет тех вопросов, которые поднимаются парламентом и общественностью автономии. Принято предварительное решение о создании межпарламентской рабочей группы по изучению вопросов внесения изменений в Конституцию АРК в вопросе расширения полномочий автономии. Надо отдать должное, этот вопрос не возник сегодня и это не вопрос новой власти. Более 10 лет, в том числе и я, будучи депутатом ВР АРК, не единожды обращались к власти с инициативой начать диалог и внести изменения в Конституцию Крыма. Уверен, что на площадке, которая будет создана двумя парламентами, мы сможем найти ту дорогу компромисса и единения, которая сегодня так необходима», —сказав Нестор Шуфрич.
Насамкінець Голова Верховної Ради зазначив, що відповідно до календарного плану, цього тижня депутати мають працювати у комітетах. Питань, які потрібно ухвалити, багато, але перед тим їх мають опрацювати профільні комітети. З огляду на це у роботі парламенту було оголошено перерву до 10-ї години наступного вівторка 11 березня. Водночас з огляду на складну ситуацію наших відносин з РФ глава парламенту попросив народних депутатів не залишати межі Києва для того, щоб парламент міг зібратися у будь-який час для прийняття важливих рішень.
Із Днем народження цього дня вітали народних депутатів Олега Гелевея та Сергія Мартиняка. Крім того, головуючий повідомив про вихід із фракції Партії регіонів народних депутатів Сергія Клюєва, Володимира Наконечного та Григорія Груби.
Сесія також достроково припинила депутатські повноваження Степана Кубіва, якого призначено головою Національного банку України. А Сергія Власенка поновили у статусі народного депутата. Відповідне рішення ухвалив Вищий адміністративний суд від 28.02.2014 року. З огляду на те, що А. Яценюк склав повноваження, його місце у фракції займе С. Власенко.
Цитата
Голова Верховної Ради Олександр Турчинов:
«Рішення і процеси в Криму контролює не кримський парламент, який ухвалює іноді постанови, які суперечать Конституції та законам, а військове керівництво Російської Федерації. І це є проблема. Тому передумовою розв’язання всіх проблем є повернення російських військових в місця дислокації, залишення території АРК. Це головна передумова для того, щоб розв’язати всі проблеми. А я переконаний, що ми їх розв’яжемо обов’язково».
Дослівно
Народний депутат Нестор Шуфрич (фракція Партії регіонів):
«Сьогодні всі єдині в тому, що незалежно від місця проживання, мови спілкування та віросповідання, всі ми живемо в одній країні, а тому маємо чути та поважати один одного. Переконаний, у діалозі та єдності — наша сила».
Володимир Рибак, Григорій Смітюх.
Сергій Мартиняк, Наталія Агафонова, Ольга Бєлькова.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
