Нехай хрещенська вода дасть силу боротися за свободу

Парламентська хроніка

Ранкове засідання 19 січня

Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Андрій Парубій привітав народних депутатів та всіх українців із святом Водохреща. «Нехай сила хрещенської води дає нам усім силу і здоров’я, і в першу чергу нашим воїнам, які сьогодні на сході України б’ються із силами зла за нашу віру і за нашу свободу! Христос хрестився!» — сказав він.

Також Андрій Парубій запросив народних депутатів відвідати виставку «Блокпост пам’яті», яка експонується на першому поверсі кулуарів парламенту. «На цій виставці демонструються речі українських воїнів і воїнів-добровольців, які буквально з Майдану в перші дні російської агресії пішли на фронт і поклали свої життя за незалежність України під Савур-могилою, Іловайськом та Дебальцевим», — повідомив він і додав, що виставку також відвідають матері загиблих та побратими. «Упевнений, що ця виставка нагадає нам про головне — про завдання, які стоять перед нашим парламентом, та про те, що ми парламент воюючої країни», — підкреслив Голова Верховної Ради.

Розгляд питань порядку денного розпочався з ухвалення в цілому законопроекту про внесення змін до Закону «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» (щодо удосконалення правового статусу служб у справах дітей). За словами одного зі співавторів документа, народного депутата Артура Герасимова, хоч на сьогодні в Україні й існує понад 700 служб у справах дітей, проте загальна кількість штатних працівників недостатня. Тож цими змінами пропонується збільшити штатну чисельність служб та органів, які мають захищати права, а також життя та здоров’я дітей.

Співдоповідач, народний депутат Іван Спориш повідомив, що члени Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики спорту та туризму підтримують пропозицію про відновлення нормативів штатної чисельності служб у справах дітей, оскільки це дозволить забезпечити виконання відповідних функцій держави. Тим паче, що проблема захисту дітей значно загострилася після анексії Криму та початку бойових дій на сході країни, адже внаслідок цього зареєстровано майже 230 тисяч дітей як внутрішньо переміщені особи.

Уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба, закликавши підтримати законопроект про збільшення кількості штатних працівників, які працюють у службах у справах дітей, підкреслив, що це дасть змогу запобігти смертям та каліцтвам дітей. «Від кількості працівників у службах та органах зі справ дітей залежить, наскільки ми зможемо попередити дитяче неблагополуччя», — підкреслив він.

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про приєднання до Протоколу про внесення поправок до пункту а) частини першої статті 1 та частини першої та пункту б) частини третьої статті 14 Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)», який передбачає приведення українського законодавства в частині підвищення рівня безпеки при перевезенні небезпечних вантажів автомобільним транспортом у відповідність до норм ЄС.

Також в цілому схвалено президентський законопроект про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2017 році для участі в багатонаціональних навчаннях (реєстр. № 5636). За словами народного депутата, представника глави держави у Верховній Раді Артура Герасимова, сучасна воєнно-політична ситуація вимагає створення оперативних спроможностей для підрозділів Збройних Сил України, зокрема, шляхом проведення багатонаціональних навчань із залученням підрозділів інших держав. «Досягнуто домовленості із збройними силами держав-партнерів щодо розширення формату та строків проведення багатонаціональних навчань на території України за участі підрозділів збройних сил США, інших держав-членів НАТО, держав-учасниць програми «Партнерство заради миру», — сказав він та закликав народних депутатів схвалити відповідне рішення Президента. Законопроект підтримали 236 парламентаріїв.

Далі перейшли до освітнього блоку питань. Представляючи перший з них — законопроект про внесення змін до розділу ХV Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про вищу освіту» (щодо вступу до аспірантури та діяльності спеціалізованих вчених рад) — перший заступник голови Комітету з питань науки та освіти Олександр Співаковський зазначив, що підставою для розробки цих змін стала необхідність забезпечення прийому та підготовки аспірантів науковими установами. «На жаль, у зв’язку з невиконанням колишнім керівництвом Міністерства освіти і науки вимог закону про вищу освіту щодо початку роботи Національного агентства із забезпечення якості освіти, під загрозою зриву опинилося державне замовлення з підготовки кадрів вищої кваліфікації», — сказав він.

Водночас перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець зазначив, що хоч рік тому міністерство й було ініціатором цього законопроекту, проте тепер воно вже не наполягає на його ухваленні. За його словами, сьогодні вже понад 75 відсотків наукових установ отримали ліцензії на підготовку аспірантів. «Проблему, по суті, вирішено, бо вищі навчальні заклади отримали ліцензії на підготовку аспірантів відповідно до закону про вищу освіту», — сказав він та висловив сподівання, що найближчим часом буде обрано керівника Національного агентства із забезпечення якості освіти, яке й відповідатиме за ліцензування спеціалізованих рад із захисту дисертацій. Однак для ухвалення цього законопроекту хоча б у першому читанні голосів так і не знайшлося.

Наступний законопроект — про внесення змін до Закону «Про вищу освіту» (щодо освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст») — мав врегулювати статус коледжів та технікумів, оскільки після ухвалення Закону «Про вищу освіту» впродовж майже двох років ці освітні заклади фактично «випали» із законодавчого поля. Змінами пропонується тимчасово, до ухвалення спеціалізованого закону, надати коледжам і технікумам можливість продовжити надання неповної вищої освіти на рівні «молодшого спеціаліста».

«Якщо ми не ухвалимо цей законопроект, то на технікуми і коледжі чекатиме доля професійно-технічних училищ, фінансування яких було передано до місцевих бюджетів. Це означає, що технікуми та коледжі також будуть змушені перетворитися на ПТУ, та чи витримають місцеві бюджети ще й їх? Ні. Тому неухвалення цього рішення — це шлях до закриття технікумів та коледжів, за якими стоять сотні тисяч людей», — заявив перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Олександр Співаковський та підкреслив, що йдеться лише про тимчасове рішення, яке діятиме до комплексного врегулювання цього питання.

Однак проти ухвалення цього законопроекту висловився перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець. За його словами, освітньо-кваліфікаційний рівень «молодшого спеціаліста» завжди цінувався на ринку праці і є надзвичайно потрібним для нашої промисловості, бо в умовах високотехнологічного виробництва кваліфікація випускника ПТУ часто є недостатньою. «Така кваліфікація відноситься до вищого рівня професійної, але аж ніяк не до університетської. До того ж система підготовки «молодшого спеціаліста» за своєю природою ніколи не була вищою освітою, бо там працюють не науково-педагогічні працівники, а звичайні вчителі. Тому й було вирішено поставити все на свої місця: то має бути високий рівень доуніверситетської освіти, але це не вища освіта», — сказав він та додав, що, крім того, сьогодні вже понад 70 коледжів отримали ліцензії на підготовку бакалаврів та залишаються в системі вищої освіти. Заперечив В. Ковтунець і твердження, що неухвалення цього законопроекту фактично призведе до ліквідації технікумів та коледжів, оскільки, за його словами, нині ця система фінансується у повному обсязі, а невдовзі буде ухвалено програму підготовки «молодших спеціалістів», над якою працює міністерство. «Це має бути рішення, яке дозволить не тільки утримати, а й розвивати цю систему», — сказав він. Після обговорення цей законопроект було повернуто авторам на доопрацювання.

Так само не вдалося ухвалити в першому читанні чи бодай відправити на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи законопроект про внесення змін до розділу ХV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про вищу освіту» (щодо строків захисту дисертацій та права на отримання диплому доктора філософії). За словами доповідача, народного депутата Олексія Скрипника, цей законопроект потрібно було ухвалити ще рік тому, адже вже тоді стало зрозуміло, що спеціалізованим вченим радам та аспірантам і докторантам не вдасться виконати закладену до закону про вищу освіту норму про завершення захисту дисертацій впродовж року з часу набрання цим законом чинності. Цими змінами пропонується продовжити до вересня 2018 року час захисту дисертацій для осіб, які закінчили аспірантуру або докторантуру до набрання чинності законом про вищу освіту та надати їм можливість захистити їх фактично за старими правилами.

Після того, як цей законопроект було відхилено, а сигнальне голосування засвідчило, що в залі відсутня необхідна для ухвалення результативних рішень кількість парламентаріїв, Голова Верховної Ради назвав таку ситуацію неприпустимою та закликав обговорити проблему присутності на робочому місці у фракціях та групах. «На погоджувальній раді усі просять про розгляд багатьох законопроектів, але в результаті ми їх не можемо ухвалити», — сказав Андрій Парубій та, щоб не ставити під ризик неухвалення решту важливих документів, закрив ранкове засідання.

Факт

Допомоги та захисту держави нині потребують понад 1,2 мільйона маленьких українців, з яких 73 тисячі — це діти-сироти та діти, батьки яких позбавлені батьківських прав, 154 тисячі дітей з інвалідністю, 720 тисяч дітей з багатодітних та малозабезпечених дітей.

Анатолій Кузьменко, Олександр Співаковський, Андрій Немировський.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.