Як ми вже писали, публікації, присвячені темі служби росіян гітлерівській Німеччині («Хто катував підпільників і кричав окупантам «ура»...» — «Голос України» № 218 (6472) за 16.11.2016 та «Нацистські герої «антифашистської» Росії» — «Голос України» № 243 (6497) за 21.12.2016) надзвичайно зацікавили наших читачів. До редакції надійшло безліч звернень із проханням продовжити цю тему. На превеликий жаль, досі вона мало вивчена й тому — мало знайома. Радянська, а потім — і російська пропаганда зрадниками у Другій світовій війні переважно представляють окрему групу українців, естонців, латишів, литовців, кримських і поволзьких татар, чеченців, калмиків... Однак навіть загальна кількість усіх разом узятих представників різних національностей, записаних радянськими й російськими істориками в зрадники, не витримує жодного порівняння з кількістю росіян, які були на службі в нацистів. Але ця інформація аж ніяк не вкладається в прокрустове ложе кремлівських ідеологів. З подачі Путіна в РФ при згадуванні минулої війни навіть перестали використовувати, приміром, такі терміни, як «Радянське командування» і «Країна-переможниця — Радянський Союз», тепер активно впроваджується «Російське командування» і «Росія-переможниця».
Учасники Параду Перемоги в Москві кидають власовський триколор до підніжжя Мавзолею разом із гітлерівськими штандартами.
Заборонена в РФ картина російського художника Миколи Терехова «Живи й пам’ятай».
Ну і як у такій риториці повідомити населенню 9 Травня, що за різними підрахунками майже два мільйони росіян воювали проти свого ж народу в гітлерівських формуваннях. У вже згаданих статтях ми постаралися більш докладно розповісти лише про одну частину колаборантів — козачий рух, що нараховує сотні тисяч росіян, які воювали на боці Гітлера. І це ще не враховуючи не одну тисячу козаків-поліцаїв, жорстокість яких до мирних громадян (переважно на території Східної України) вражала навіть німців.
У німецьких архівах збереглися точні дані про число мобілізованих німцями в армію з території СРСР, і росіяни становлять близько 75%. Майже двомільйонну «армію» російських зрадників можна порівняти хіба що із сумарною кількістю мобілізованих громадян країн-союзниць Гітлера (Італія, Іспанія, Угорщина, Румунія, Фінляндія, Хорватія, Словаччина).
Майже мільйон прибічників «русского мира» у нацистській інтерпретації воювали тоді безпосередньо на фронтах. Приблизно така сама кількість служила ще й у допоміжних силах німецької армії. А це такі категорії росіян за класифікацією самих німців:
1) добровільні помічники (гіві);
2) служба порядку (оді);
3) фронтові допоміжні частини (шума);
4) поліцейські й оборонні команди (гема).
На початку 1943 року у вермахті значилося: приблизно 400 тисяч гіві, до 70 тисяч оді й 80 тисяч у східних батальйонах. Майже 180 тисяч осіб служили на залізниці на окупованій території України й Білорусі, забезпечуючи рух гітлерівських частин і військових вантажів. До кінця війни сумарна кількість гіві сягнула вже 800 тисяч чоловік.
Число бойових підрозділів також вражає. Ось основні з них:
— Російська визвольна армія вермахту (РВА), більш відома як власовська (під командуванням генерала Андрія Власова), до речі, виступала під триколором, що став прапором сучасної Росії. У РВА входили 12 охоронних корпусів, 13 дивізій, 30 бригад;
— Бойовий союз російських націоналістів (БСРН);
— РВНА (Російська визвольна народна армія) — 5 полків, 18 батальйонів;
— 1-ша Російська національна армія (РНА) — 3 полки, 12 батальйонів;
— Російська Національна Армія — 2 полки, 12 батальйонів, Дивізія «Руссланд»;
— Козачий стан;
— Конгрес визволення народів Росії (КВНР);
— Російська визвольна армія Конгресу визволення народів Росії (3 дивізії, 2 бригади);
— Військово-повітряні сили КВНР (Авіаційний корпус КВНР) — 87 літаків, 1 авіагрупа, 1 полк;
— 15-й Козачий російський корпус військ СС — 3 дивізії, 16 полків;
— 1-й Синегірський Отаманський козачий полк;
— 1-ша козача дивізія (Німеччина);
— 7-ма добровольча козача дивізія;
— Військова козача частина «Вільна Кубань»;
— 448-й козачий загін;
— 30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська);
— Бригада генерала А. В. Туркула;
— 1-ша російська національна бригада СС «Дружина» (1-й Російський національний загін СС);
— Полк «Варяг» полковника М. О. Семенова;
— Вища німецька школа для російських офіцерів;
— школа РВА у Дабендорфі;
— Російський загін 9-ї армії вермахту;
— Добровольчий полк СС «Варяг»;
— Добровольчий полк СС «Десна»;
— 1-й Східний добровольчий полк у складі двох батальйонів — «Березина» і «Дніпро» (з вересня — 601-й і 602-й східні батальйони);
— Східний батальйон «Прип’ять» (604-й);
— 645-й батальйон;
— Окремий полк полковника Кржижановського;
— Добровольчий бельгійський Валлонський легіон вермахту;
— 5-та штурмова бригада військ СС «Валлонія» при танковій дивізії СС «Вікінг»;
— Батальйон Муравйова;
— Загін Миколи Козина;
— Російські добровольці в люфтваффе;
— Російський особовий склад дивізії СС «Шарлемань»;
— Російський особовий склад дивізії СС «Дірлевангер».
Крім того, в 12-й резервний корпус вермахту в різні періоди входили великі формування східних військ, такі як:
— Козачий (російський) охоронний корпус із 15 полків;
— 162-га Навчальна дивізія Остлегіонів з 6 полків;
— 740-ва козача (російська) запасна бригада з 6 батальйонів;
— Козача (російська) Група Похідного отамана з 4 полків;
— Козаче угруповання полковника фон Панвіца з 6 полків;
— Зведено-козача (російська) дивізія польової поліції «Фон Шуленбург».
І це далеко не повний список підрозділів. Окремо можна згадати ще й колаборантів на служінні одного з головних союзників Гітлера — Японії: бригаду «Асано» — російські підрозділи Квантунськой армії, а також російські підрозділи японських і маньчжурських спецслужб Маньчжоу-го.
Але хіба у відкритому доступі в радянські часи (та й у нинішніх російських джерелах) можна було знайти цю інформацію? Не кажучи вже про шкільні підручники...
Генерала Власова було взято в полон 12 травня 1945 року. Процес над ним засекретили для того, щоб, по-перше, приховати від народу масштаби російського колабораціонізму, а по-друге — факт добровільного вступу радянських офіцерів і генералів у його армію. А він був масовим...
Влад СЕМЕНЧУК.
ЦИТАТА
Російський художник Микола Терехов: «А багато хто навіть не замислюється, хто нами править і що означає прапор, який майорить нині над Кремлем...»
