Нагендер Парашар розповідає, що протези його виробництва в Україні вже носять тисячі людей. Вони високофункціональні й відповідають світовим зразкам.


Нагендер народився в Індії, 1991 року вступив до Київського авіаційного інституту, далі — дружина-українка, діти, тут і залишився. Як каже сам Нагендер, Україна — це друга Батьківщина. Заснував фірму-виробника українських комплектуючих для протезів та протезного центру «Без обмежень». Нагендер каже, що Україна імпортує багато комплектуючих для протезів. Це не українські робочі місця. Бюрократії все одно — це українське чи ні, хороший чи поганий протез.


Згідно із законодавством, у нас всі протези безоплатні. Для бійців АТО держава їх може оплатити втричі дорожче. Тобто за протез для звичайної людини держава платить 190 тисяч гривень, а для бійця АТО може заплатити 585 тисяч гривень. Нагендер Парашар розповідає: 


«Ми нині зробили кілька нових колінних вузлів для протезів і просимо — зверніть на нас увагу, ми запрошуємо державних чиновників ознайомитись з виробництвом, а вони не приходять. Держава повинна допомагати українському виробнику».
Є державні підприємства, які є монополістами, і вони можуть закуповувати комплектуючі у кого хочуть, хоч в Росії, хоч в Америці. Але, звісно, більше в Росії, Туреччині, Китаї, Німеччині...


Зазвичай підприємства купують комплектуючі й складають їх, свої не виробляють. «Можу сказати, що ми є лідерами виробництва комплектуючих для протезів», — зазначає Нагендер Парашар.


Отож він запросив народного депутата Андрія Тетерука на своє підприємство для того, щоб ознайомити з виробництвом протезів, щоб показати, що в Україні є таке виробництво світового рівня. Член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, відверто кажучи, був здивований, що в Києві, на Подолі, роблять таке і пообіцяв максимальну підтримку.

 

Андрій Тетерук і Нагендер Парашар.

Фото автора.