Після кризи 2014 року ринок кредитування ліг і відтоді не подає жодних ознак, які можна було б назвати оздоровленням. Щоправда, 2016-го статистка зафіксувала зростання гривневих позичок, але експерти поспішили роз’яснити, що абсолютна більшість з них — це насправді реструктуризація старих боргів. Чи є шанси цього року відродити довіру між банками і позичальниками і поновити кредитування бізнесу? На це запитання учора шукали відповідь представники банків разом із заступником голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Русланом Демчаком та директором департаменту Національного банку Віталієм Ваврищуком під час круглого столу, організованого «Фінансовим клубом».


Представники усіх трьох сфер погоджуються в одному: головна умова поновлення кредитування — детінізація економіки. Сьогодні, за оцінками Мінекономіки, 36 відсотків господарювання відбувається у тіні. А незалежні експерти вважають цю цифру надто заниженою.

 

На знімку (зліва направо): Роман Шпек — старший радник президента «Альфа-Банку»; Руслан Демчак — заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності; Сергій Мамедов — голова правління банку «Глобус».

 

Утім, й не беручи до уваги ситуацію в економіці в цілому, для відновлення ринку позик потрібні законодавчі зміни у фінансовому секторі. Передусім йдеться про необхідність ухвалити закон «Про захист кредиторів». Загалом така потреба здається незрозумілою, адже сьогодні тільки й мови про «кредитні майдани». Але насправді постраждалими тут є обидві сторони. Банки зазнали не менших втрат від того, що значна частина їхніх клієнтів відмовилася обслуговувати власні борги. При чому йдеться тут і про фізичних, і про юридичних осіб. Представник одного з великих банків на зустрічі розповів, що за останні два роки через проблемні кредити вони недоотримали 9 мільйонів доларів. Понад те, багато представників бізнесу від початку беруть кредит, розраховуючи на те, що за допомогою юристів їм вдасться знайти спосіб не повертати його повністю. «В Україні вже сформувалася культура шахрайства», — обґрунтував він необхідність законодавчо захистити банки.


Ще одна причина, через яку фінустанови вимагають від законодавців додаткового захисту, — фактична відсутність в Україні компаній з гарною репутацією. Частина використовує непрозору звітність, частина — відмовляється обслуговувати свої кредитні зобов’язання докризового періоду. Тож сьогодні банки дуже ризикують, коли видають кредит. І нічого дивного, що й коштує він дорого.


До слова, про вартість кредитів. Віталій Ваврищук спрогнозував, що найближчим часом є підстави говорити про те, що Нацбанк знизить облікову ставку, а це разом з нижчим прогнозом інфляції на 2017 рік (8 відсотків проти тогорічних 12) та очікуваним зростанням ВВП на 3 відсотки створює передумови для здешевлення банківських позичок. Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак при цьому нагадав, що цьогоріч держбюджет зарезервував 300 мільйонів гривень для підтримки аграріїв. За його словами, ці кошти буде спрямовано, зокрема, на сплату половини облікової ставки за кредитом. Тобто, наприклад, якщо фермер візьме кредит під 18 відсотків, то насправді платитиме лише 9. «Кредит під 9 відсотків — це привабливо, погодьтеся», — вважає Демчак.


Проте представники банківського сектору не розділяють такого оптимізму. Адже у них сьогодні величезні портфелі проблемних кредитів (і, до речі, вже другий рік ніхто не створює спеціальних умов для роботи з такими активами). Природно, фінустанови не хочуть створювати собі нових проблем. Тим паче, що заставного майна у фермерів здебільшого або немає взагалі, або його не можна назвати ліквідним. Не сприяють відновленню кредитування й необґрунтовані стрибки курсу гривні.

«За таких умов банки не можу брати на себе високі ризики з кредитування», — пояснив один з представників банківського сектору.


Однак учасники круглого столу все-таки знайшли позитив у ситуації, що склалася. На їхнє переконання, принаймні у банківській сфері цього року вже гірше не буде.