У Верховній Раді відбувся круглий стіл на тему «Третя річниця вбивств на Майдані: болючий досвід та наслідки регуляції свободи мирних зібрань». Необхідність проведення такого заходу зумовлена недавніми протистояннями між мітингувальниками та представниками поліції на Грушевського, які нагадали про трагічні події 2014 року, сказав народний депутат Ігор Луценко та наголосив, що «свобода мирних зібрань — це свобода №1 в нашій країні».
Основне питання, яке постало перед учасниками круглого столу, полягало в тому, чи повною мірою в нинішньому законодавстві та у практиці правоохоронних органів відображена можливість вирішення конфліктів, котрі виникали в 2013-14 роках, та рецидиви яких спостерігаємо нині. Від відповіді на це питання залежить, чи можливі знову трагічні наслідки порушення права на вільне зібрання в майбутньому та чи достатньо змінилася країна та її правоохоронні органи? Це запитання може вважатися індикатором змін у країні, вважає він, бо «коли влада не витримує випробування мирним протестом, починається політична криза».
За словами парламентарія, нині йдеться про такі основні проблеми, як незадовільна комунікація між правоохоронцями та учасниками мирних зібрань, непропорційне застосування фізичної сили і спецзасобів, анонімність правоохоронців (відсутність номерів, «любов» до балаклав тощо), практика знесення наметів та відібрання шин під час зібрань. Примітно, що встановлення наметів та символічний підпал шин, на думку І. Луценка, не є правопорушенням.
Представник Генеральної прокуратури, керівник департаменту спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк (на знімку) наголосив на тому, що в нашій країні й досі немає закону, який би обмежував право на мирні зібрання. Згідно з рекомендаціями фахівців європейських інституцій, якщо такого документа в країні немає, то заборона повинна бути мінімальною. Однак у нас реакція на відсутність закону зворотна.
У Генпрокуратурі підсумували статистику заборони проведення мирних протестів за час усього періоду перебування на посаді Президента Віктора Януковича. Маємо таке: у 2010 році в судовому порядку заборону наклали на 82,9% запитів про проведення зібрань, 2011-го — на 87,1%, 2012-го — на 87,7%, 2013-го — на 81,8%. Після Майдану ситуація почала змінюватися, але різкого зламу не відбулося: 2014-го цей показник сягнув 75,9%, у 2015-му — 52,6%, а в першому півріччі 2016-го — 50% заборон. Тож нині одне із двох мирних зібрань проводити забороняють.
Під час Майдану рішення суддів, ухвалені про заборону зібрань, внесли свою лепту в ескалацію подій, вважає С. Горбатюк. Так, із 21 по 30 листопада (протягом дев’яти днів) 2013 року винесли 51 рішення про заборону акцій. Поки що не можна стверджувати це категорично, але є інформація про те, що ці рішення судді ухвалювали під контролем тодішнього керівництва країни. За цими фактами триває слідство, яке дасть відповідь на питання про винуватість тих чи інших осіб за прийняте рішення. Адже такі рішення викликали обурення в людей, які все одно виходили на вулиці. Відтак керівники правоохоронних органів мали підстави для обґрунтування застосування сили.
Водночас, найбільш жорстокий розгін протестувальників, який відбувся 30 листопада, стався без рішення суду про визнання мітингу незаконним. Нині за цим фактом підозрюються 16 осіб, включно з тодішнім Президентом, секретарем РНБО та його заступником, керівництвом київської міліції... Загалом, за злочини, скоєні під час подій на Майдані, слідство інкримінує незаконні дії представникам влади і правоохоронцям в різних формах, включно із застосуванням насильства на вулицях, репресій, незаконних арештів, притягнення до кримінальної відповідальності, переслідування учасників руху Автомайдан. Усе це кваліфікується як вчинки, спрямовані на перешкоджання мирних зібрань.
Народний депутат Ірина Суслова зауважила, що учасники круглого столу мають дійти спільного знаменника стосовно того, як законодавчо втілити запобіжники, які не дозволять допустити подальших зловживань з боку правоохоронців під час мирних зібрань. Це можна зробити або окремим законопроектом, або шляхом внесення змін до чинного законодавства. За словами І. Суслової, передусім необхідно докласти зусиль для того, щоб правоохоронців можна було ідентифікувати, а також є намір заборонити застосування водометів за температури нижче 10 градусів тепла та взагалі обмежити підстави для застосування спецзасобів. Належить відмовитися і від протизаконного права знесення наметів у рамках мирного зібрання тощо.
Факт
За результатами розслідування подій під час Майдану, нині оголошено підозру в скоєнні злочину (в тому числі, й стосовно фактів перешкоджання проведенню мирних зібрань) 350 особам. Стосовно 221 особи обвинувальні акти спрямовано до суду. Серед них 48 високопосадовців і 190 правоохоронців — 19 слідчих, 12 прокурорів та 14 суддів.
Народні депутати Ірина Суслова, Ігор Луценко.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
