Щороку майже 150 тисяч українців потерпають від насилля в рідних стінах. Такі дані оприлюднила директор департаменту сімейної та гендерної політики й протидії торгівлі людьми Міністерства соціальної політики Наталя Федорович під час розгляду в парламенті проекту закону про запобігання та протидію домашньому насильству. 

 

Народні депутати ухвалили його в першому читанні й нині триває процедура підготовки документа до другого. Спеціально для цього створили робочу групу на чолі з першим заступником голови Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Миколою Величковичем. До неї також увійшли парламентарії, представники органів виконавчої влади, судової системи, громадських та релігійних організацій. Усі вони працювали над тим, щоб врахувати висловлені зауваження, які торкалися передусім запровадження через закон категорії гендеру та сексуальної орієнтації. На недопущенні цього наголошували представники Опозиційного блоку та Радикальної партії, посилаючись на застереження, висловлені Всеукраїнською радою церков.


Під стенограму розробники законопроекту пообіцяли вилучити будь-яке згадування гендерних понять. Нині в профільному комітеті вже не такі оптимістичні. Там кажуть, що під час підготовки документа надійшли сотні поправок від народних депутатів.

Майже всі їх опрацювали, однак на заключному етапі діло застопорилося. Дискусія триває довкола розділу VІ прикінцевих положень проекту документа, яким вносяться зміни до закону про забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків.

Для того, щоб вирішити всі спірні моменти, додаткового часу попросили представники Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Водночас, представники профільного комітету запевнили, що вже в лютому повернуться до роботи над документом і він потрапить до сесійної зали повністю готовий до ухвалення в цілому.


«Жертвами цієї маленької війни є 90 відсотків жінок, — сказала представниця «Народного фронту» Світлана Войцеховська під час обговорення законопроекту про запобігання та протидію домашньому насильству. — У 2000-х роках фіксувалося 80 тисяч звернень щороку, а за останніми даними, це вже 150 тисяч жертв домашнього насильства. Але й ця цифра не остаточна, бо вважається, що це лише 10—15 відсотків реальних випадків. 35 відсотків жінок, які потрапляють до лікарні швидкої допомоги, перебувають там через тілесні ушкодження».


Чинні нормативні акти, які стосуються запобігання насильства в сім’ї, є недосконалими, а відтак неефективними, кажуть законотворці. Запропоновані зміни торкнуться багатьох законів і спрямовуватимуться передусім на запобігання та недопущення застосування сили одним із членів родини. «Ми пропонуємо новий підхід, — наголосила Н. Федорович. — Суть якого — комплексність надання допомоги, функціонування служб підтримки та цілодобових гарячих ліній». Законом передбачатиметься створення спеціалізованих притулків, залучення громадських організацій та експертів. Одне із важливих нововведень полягатиме в тому, що дитину, яка стала свідком насильства, визнаватимуть жертвою, яка може отримувати комплексну допомогу. Новинкою стане також запровадження обмежувального припису. Рішення про його видачу або продовження прийматиме суд. Однак терміновий заборонний припис, а це можливість ізолювати жертву від кривдника терміном до десяти днів, видаватиме працівник органу внутрішніх справ.


Пропонують розширити й поняття «економічного насильства». Тепер воно вбиратиме в себе факти умисного позбавлення документів або можливості користування ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з реабілітації або адаптації, заборони працювати або примушення до праці тощо. Усі види систематичного насильства мають намір криміналізувати. Чітко прописується й стаття про моральну і матеріальну компенсацію за завдання шкоди.
Норми проекту закону розробляли відповідно до положень Державної цільової соціальної програми підтримки сім’ї до 2016 року та Європейської соціальної хартії, спираючись на Національну стратегію у сфері прав людини. Необхідність прийняття акта зумовлювалася й підготовкою до ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цим явищем.


Тим часом, Державна дума Росії днями ухвалила в другому читанні закон про декриміналізацію домашнього насильства. Згідно з опитуванням, майже 20 відсотків росіян вважають, що вдарити дружину, чоловіка або дитину — нормальне явище.

Натомість, в українському парламенті різночитань з приводу посилення відповідальності за насилля в родині не було. Тож маємо підстави сподіватися, що сімейний затишок незабаром стане не лише вибором окремих людей, а цілком законним поняттям.