Найменше інвестицій у Львівській області припадає на прикордонні райони. Інвестор мав би бути зацікавленим, бо до межі з ЄС — лише кілька кілометрів. Але нові підприємства дедалі частіше відкриваються у віддалених від митних переходів районах. У чому причина?
Малий прикордонний бізнес
На перший погляд прикордонні райони Львівщини мають досить пристойний вигляд. Доглянуті особняки, одна-дві машини чи не на кожному подвір’ї — все це мало б справити враження благополуччя, якби не одне «але»: яка ціна питання? Адже основне заняття тутешніх мешканців — транскордонна торгівля. Значна частина, якщо не половина мешканців, зайняті тим, що кожного дня перетинають кордон. Перевозять до Польщі здебільшого сигарети та горілку, а назад — продукти та побутову техніку, залежно від того, хто на чому спеціалізується.
Як наслідок, до 40% приватних автомобілів у прикордонних районах мають переважно польську реєстрацію. А отже, кожні п’ять діб зобов’язані перетинати державний кордон. Усе це називається малим прикордонним рухом, який розповсюджується на 30-кілометрову зону вздовж державного кордону. Якщо поглянути на карту, приміром, Жовківського району, то це території аж до районного центру. Саме малий прикордонний рух є основною причиною черг на переходах, бо став частиною бізнесу місцевих мешканців.
Де найменше інвестицій
Як не дивно, але всі прикордонні райони за рівнем іноземних інвестицій на душу населення мають показники нижчі від середньообласного. При цьому найпотужнішим є Сокальський район, який за обсягом прямих іноземних інвестицій посідає восьму сходинку, і там є тенденція до зростання. Яворівський та Жовківський посідають 13-те і 14-те місця, при цьому позитивної динаміки за іноземними інвестиціями там немає, а Мостиський район — аж 24-те місце. Замикають таблицю Старосамбірський та Турківський райони. Для порівняння: в Сокальському районі обсяг інвестицій становить майже 380 доларів на особу, а в двох останніх прикордонних районах — близький до нуля. Ось такі офіційні дані Головного управління статистики у Львівській області.
Більшість опитаних схильні до думки, що головною причиною того, що інвестор не поспішає в прикордонні райони, став саме малий прикордонний рух.
— Місцевим мешканцям вигідно возити до Польщі горілку чи сигарети, а назад — олію, масло та інші товари, — розповів голова Асоціації роботодавців Львівської області Зеновій Бермес. — Цей малий прикордонний бізнес, за даними польської сторони, щорічно становить майже 100 млн. доларів, і протягом кількох років показник залишається стабільним. Люди виживають, однак території не розвиваються.
Дороги й інфраструктура
— Я неодноразово запитувала жінок, які їдуть на заробітки збирати полуницю: а ви не пробували її вирощувати та продавати вдома? Кажуть, їм вигідніше їхати за кордон, у нас стільки на полуниці не заробиш, — каже голова Жовківської РДА Надія Щур. — Інвестори, українські та іноземні, побоюються, що через цю обставину вони не зможуть набрати достатньо робочої сили для відкриття великого чи середнього підприємства.
Утім, найгірша ситуація з іноземними інвестиціями — у гірських прикордонних районах Львівщини.
— У нашого району дві проблеми: погана дорога, що сполучає з обласним центром, та відсутність прикордонних переходів, — зазначив голова Турківської РДА Олександр Лабецький.
Щоправда, першу проблему кілька місяців тому таки частково вдалося розв’язати. Зроблено капітальний ремонт частини дороги Львів—Турка.
— У нашому районі є два напрями розвитку, які, на жаль, суперечать один одному. Перший — це заготівля лісу, інвестор буде зацікавлений у тому, щоб його рубати. Другий — рекреація, тут інвестор зацікавлений у тому, щоб лісу було більше, — зазначив Олександр Лабецький.
Утім, очільник району сподівається, що найближчим часом Турківщина отримає хорошого інвестора. Турецька фірма вже займається виробництвом паливних брикетів. «Уже завезли першу партію обладнання на 2,5 млн. гривень, однак обіцяють вкласти набагато більше», — похвалився Олександр Лабецький. При цьому зазначив, що його тішить те, що новий інвестор працює з відходами деревообробної промисловості.
Саме будівництво доріг і розвиток інфраструктури зможуть посприяти припливу інвестицій, вважає голова Турківської РДА Олександр Лабецький.
У 2016-му Львівщина вклала у розвиток доріг у кілька разів більше, ніж минулими роками. Якщо ця тенденція збережеться, човникова торгівля на кордоні почне відмирати.
Львівська область.
