Загроза переступила через поріг
Восени минулого року в Україні було зафіксовано чотири випадки смерті від грипу, і половина з них припала на Сумщину. Область стала першою в державі, відкривши цей трагічний рахунок. Коли у 13-річного школяра різко підвищилась температура, його мати двічі викликала «швидку», і обидва рази лікарі рекомендували покласти хворого до стаціонару. Жінка відмовлялась, аж поки лікарі не приїхали втретє. Та було вже пізно: менш як через годину хлопець помер у реанімації від пневмонії.
Сумські медики одразу запідозрили, що смерть настала від ускладнень, спричинених вірусом грипу. Із цим не всі погодились, адже грипу «офіційно» на той час в області не було. Та столичні фахівці висновок своїх сумських колег підтвердили.
Підтвердили і в Європі: щоб диференціювати вірус, матеріали відправили ще й до Лондона.
Лікарі попереджають про другу хвилю грипу, яка в січні—березні нинішнього року непокоїтиме Україну. Циркулюватимуть три типи вірусу грипу: «Брізбен», «Гонконг» і «Каліфорнія». Усі три штами смертельно небезпечні. Від останнього, «Каліфорнії», 2015 року в нашій державі померли майже 400 людей. Абсолютно дієвих ліків від цього штаму, можна сказати, немає. Найкращі результати показує вакцинація, яка дає змогу з найменшими збитками для організму подолати ускладнення, що виникають від будь-якого грипу.
«Централізоване» щеплення не передбачене
Перші проти грипу в Україні прищепилися в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун та її заступники. Поза сумнівом, цей приклад гідний наслідування всіма людьми у білих халатах. Ризикну припустити: смерть 13-річного підлітка на Сумщині стала можлива ще й через недовіру матері до рекомендацій лікарів та через нерозуміння небезпеки «застудної» хвороби. Якби мати знала, що лікарі настільки остерігаються грипу, що всі як один роблять собі імунопрофілактику, ця трагічна історія мала б зовсім інший кінець.
В управлінні охорони здоров’я Сумської облдержадміністрації на мій запит відповіли, що вакцина проти грипу не внесена до календаря щеплень, а тому медичні заклади закуповують її для своїх працівників у межах виділеного фінансування. Поки що відомо лише про один такий випадок: Шосткинська центральна районна лікарня придбала 35 доз протигрипозної вакцини, яку використають для щеплення передусім працівників приймальних відділень. Громадяни мають купувати вакцину проти грипу за власний кошт, а керівники підприємств, котрі не хочуть, щоб їхні підлеглі масово пішли на лікарняні, можуть придбати вакцину «на всіх».
Звичайно, вакцини проти грипу — це мільйонна частка того, чого потребують та що постачається до медичних закладів. Як поінформувала начальник відділу лікувально-профілактичної допомоги та фармацевтичного забезпечення управління охорони здоров’я Сумської облдержадміністрації Галина Хомета, необхідні засоби і обладнання надходять до лікарень та поліклінік із кількох джерел. Насамперед це централізовані придбання, що здійснюються Міністерством охорони здоров’я за кошти державного бюджету. Фінансування галузі відбувається також за рахунок обласного бюджету та із міських і районних кошторисів, позаяк практично кожна місцева рада має власні комунальні заклади охорони здоров’я.
— Інформація про залишки лікарських засобів, що придбані за кошти державного бюджету та централізовано надходять до медичних закладів, обов’язково оприлюднюється на сайті нашого управління, — запевнила Г. Хомета. — Їх розподіл здійснюється згідно з потребами, які залежать від кількості хворих на конкретній території. Обладнання також розподіляється згідно з потребами закладів, наявністю «старого» обладнання та обсягами і видами допомоги, яку надають лікарні.
Коли кількість переросте в якість?
Згідно з інформацією обласного управління охорони здоров’я, на Сумщині в системі профільного міністерства зареєстровано 137 самостійних закладів. Із них 30 — лікарні обласного рівня, 7 — міські, а 18 мають статус районних. На Сумщині є також 6 поліклінік, з яких 4 — стоматологічні, 16 центрів первинної медико-санітарної допомоги, а також десятки амбулаторій та фельдшерських і фельдшерсько-акушерських пунктів, розгалужених на сотні структурних підрозділів. Невідкладну поміч населенню надає Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. У структурі останнього — 5 станцій, 13 підстанцій та 41 пункт базування бригад «швидкої допомоги». Окрім цього, медичні послуги жителям області надають заклади УМВС, СБУ, МНС та Державної пенітенціарної системи. Перші три відомства мають на Сумщині по одному медзакладу, а останнє — 4. Збереглись і 4 медико-санітарні частини на деяких промислових підприємствах області. У сфері охорони здоров’я задіяно також приватні підприємства і підприємці. Таких юридичних осіб зареєстровано 33, а фізичних — 223. Переважно вони займаються діагностуванням та наданням стоматологічних послуг.
Комунальні аптеки: «останні із могікан»
Виконуючи розпорядження міського голови Сум Олександра Лисенка, сумські чиновники якось пройшлися продуктовими магазинами та аптеками обласного центру і подивилися на цінники. Про магазини нині говорити не будемо, а лише про аптеки: як і в лікарнях, персонал там також працює у білих халатах. З’ясувалося, що за останні кілька місяців ціни в сумських аптеках «у середньому» майже не змінились. Цитрамон, анальгін та корвалол вітчизняного виробництва коштують, як і коштували, аспірин та лоратадин приблизно на 12 відсотків подешевшали, а парацетамол і ремантадин подорожчали. Вартість першого препарату зросла на 7 відсотків, а другого — на 15.
Перевіряли здебільшого фармацевтичні заклади комунальної власності. Загалом, аптек нині на Сумщині — сотні, але комунальних залишилось лише 14. Саме завдяки їм, порівняно «керованим», і тримаються приблизно однакові ціни на ліки у всіх аптеках, незалежно від форми власності. Але приватним аптекам такі ціни дають змогу заробляти на «хліб із маслом», а деякі комунальні чомусь ледве зводять кінці з кінцями. Показово, що розказують про це вже не менш як десять років, а ситуація не міняється.
Сумська область.
