У номері за 31 січня «Голос України» надрукував депутатське звернення народного депутата Олега Мусія з вимогою до НАБУ, ГПУ, СБУ, КМУ провести перевірку на наявність фактів та обставин нераціонального витрачання бюджетних коштів Міністерством охорони здоров’я України під час проведення державних закупівель за 2015 рік, а також за 2016 рік.
Наявність наданих МОЗ України інформаційних матеріалів свідчить про низку проблем, що мали місце під час їх організації із залученням спеціалізованих міжнародних організацій, зазначає він, посилаючись, зокрема, і на те, що міністерство коштом держбюджету має сплатити їм майже 111 мільйонів гривень комісійної винагороди. «Фактично те, що МОЗ раніше мав робити безплатно (організація закупівель), міжнародні організації зробили це за наші гроші», — наголошує Олег Мусій. З огляду на цей та інші факти, депутат вимагає притягнути до відповідальності посадових осіб МОЗ України, причетних до державних закупівель, які було проведено з порушенням порядку та процедури, встановлених законодавством України.
Ще не поставлено крапку в цій історії, а редакція отримала черговий сигнал про проблеми із закупівлями ліків, матеріалів та обладнання — з Рівного.
Важко змиритися з тим, що поняття «корупція» стало звичним і для медицини. Зоною «підвищеного ризику» тут є закупівлі товарів, робіт і послуг. Чи не найчастіше зловживання відбуваються наприкінці року, коли з’ясовується сума невикористаних коштів, які необхідно якомога швидше освоїти, щоб не повертати їх у державний бюджет.
Експерти ГО «Центр суспільних дій «СІВІТАС» проаналізували, як проводилися закупівлі в Рівненських обласній дитячій, центральній міській та центральній районній лікарнях, обласному клінічному лікувально-діагностичному центрі імені Віктора Поліщука, пологовому будинку. За даними системи ProZorro, у грудні 2016 року згадані медзаклади здійснили 44 закупівельні процедури, очікувана вартість яких становила понад 2,4 мільйона гривень.
Розглянемо найцікавіші з них.
Особлива увага приділялася закупівлям у сумі 199000—199999 гривень для товарів і 1499000—1499999 гривень для робіт. Такий діапазон дає змогу зловживати допорогами, адже за законом товари і послуги вартістю до 200 тисяч гривень та роботи до 1,5 мільйона гривень можуть закуповуватися без відкритого аукціону.
Як відомо, одним із показників зловживань під час закупівель є спроба уникнути тендерних процедур, встановивши занижену цінову пропозицію. Так, 1 грудня 2016 року Рівненська центральна районна лікарня уклала з ФОП Ігорем Купецьким, який до того ж є лікарем обласної лікарні, договір на закупівлю гематологічного аналізатора на 199989 гривень. Яким шляхом було визначено, що ця закупівля має бути на 11 гривень менша, ніж поріг проведення тендерної процедури, відомо тільки керівництву цього медзакладу. Прагнення уникнути тендерної процедури також простежується в діях Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру імені Віктора Поліщука, який у цей само час закупив у ФОП Андрія Мельника медобладнання на 197985 гривень.
Постачальниками в обох випадках є фізичні особи-підприємці. Тож виникає логічне запитання: чи здатний малий підприємець, не будучи безпосереднім виробником, запропонувати найкращу ціну на ринку?
У цей само період Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука провів відкриті торги із закупівлі портативної ультразвукової діагностичної системи. Переможцем із пропозицією 598023 гривні було визначено ТОВ «Топсервіс-Медтехніка», засновники і кінцеві бенефіціарні власники якого Олександр Алістренко та Ілля Карбачевський. Останній відомий як керівник благодійного фонду фармацевтичного бізнесмена Бориса Литовського «Здоров’я нації».
Рівненська центральна міська лікарня в листопаді провела чотири конкурентні допорогові закупівлі. Як повідомили експерти БО «Мережа 100% життя Рівне» на одній із них (закупівля морфіну) планувалося витратити 120 тисяч гривень, але завдяки проведеному аукціону ця закупівля стала в 64383,90 гривні, або 93,31 гривні за одну упаковку препарату (знімок 1). Однак уже 19 грудня центральна лікарня вирішила провести ще одну закупівлю, на цей раз неконкурентну: в того-таки постачальника (ПП ВКФ «Скайінвест») вартість того ж препарату становила 132,40 гривні за одиницю, а вся закупівля коштувала 55608 гривень (знімок 2).
Про ці факти повідомили начальнику управління охорони здоров’я Рівненської ОДА Юрію Осіпчуку, який пообіцяв їх детально вивчити та розібратися. До речі, Ю. Осіпчук є депутатом міськради, головою постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства та соціального захисту населення.
Загалом у грудні Рівненська центральна міська лікарня неконкурентно розподілила 26 лотів на суму 1358766,72 гривні. Левову частку з них освоює ТОВ «Будівельна компанія «Капіталінвест» (керівник Ігор Давидчук) за капітальний ремонт будівлі інфекційного корпусу. Вартість робіт — 515570 гривень.
Цікаво, що в серпні—листопаді 2016 року всі медичні заклади Рівного провели неконкурентних допорогових закупівель лише на 60 тисяч гривень. За цим показником Рівне стало найпрозорішим після Чернігова обласним центром в Україні. Чому медики вирішили змінити хороші практики у грудні, залишається загадкою.
Ще одним методом уникнення конкурентних процедур є поділ, так зване дроблення закупівель з тією ж метою — уникнення «надпорогових» обов’язкових конкурентних закупівель. У цьому разі показовим є інший медичний заклад — Рівненська обласна дитяча лікарня, де впродовж грудня було закуплено дев’ять «меблевих» лотів. Загальна сума цих закупівель — 208887,96 гривні, з яких 147070 гривень отримало ПП «ІБК «Дедал» засновником якого є Валентина Семенчук — дружина депутата Рівненської обласної ради від «Конкретних справ» Богдана Файфури. Очолює фірму сам депутат. Чому всі ці лоти не об’єднали в один і не провели закупівлю в конкурентний спосіб, невідомо.
Проведене «Центром «СІВІТАС» дослідження вкотре доводить, що лише використання конкурентних закупівель може заощадити бюджетні кошти, яких так не вистачає на задоволення медичних потреб пацієнтів.
Лише створивши рівні можливості для всіх учасників закупівель, справедливу та відкриту конкуренцію, можна забезпечити ефективне використання бюджетних коштів. Але як це зробити? Варіант № 1: народні депутати України внесуть зміни до закону та зроблять усі закупівлі, в тому числі й допорогові, винятково конкурсними. Варіант № 2: органи місцевого самоврядування, взявши приклад зі столиці та не чекаючи змін законодавства, своїм рішенням знизять пороги до однієї гривні.
(Дослідження проведено експертами ГО «Центр суспільних дій «СІВІТАС» у рамках проекту Центру «Ейдос» «Забезпечення ефективних медичних витрат» за фінансової підтримки програмної ініціативи «Громадське здоров’я» міжнародного фонду «Відродження»).
Володимир ЗИЛЬ, керівник ГО «Центр суспільних дій «СІВІТАС».
Рівне.