Торгуєте? Cтережіться ж,
Бо лихо вам буде,
Тяжке лихо!.. Дуріть дітей
І брата сліпого,
Дуріть себе, чужих людей,
Та не дуріть Бога...
Т. Г. Шевченко
Ми переконані і повинні взяти за правило, що збереження, розвиток, удосконалення духовності, науки, освіти мають продовжувати традиції наших предків: трипільської культури, скіфів, аріїв, Київської Русі. Тобто Україна, у тому числі наука і освіта українського народу, має давню, славну історію.
Державні органи управління, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук України, профспілки науковців і освітян, спілки, асоціації, товариства навчальних закладів, науковців, освітян, педагогічні, наукові колективи об’єднують свої зусилля для захисту та забезпечення розвитку економіки, освіти і науки України. Проводилася цілеспрямована системна наукова, аналітична та організаційна робота центральних органів державного управління. Діяла єдина команда, була визначена мета, яка об’єднувала всю Україну: «Будівництво та розвиток незалежної демократичної європейської держави Україна». Пріоритети були визначені під час підготовки проектів програм і стратегій.
Так, зокрема, за 25 років проведено три Всеукраїнські з’їзди освітян України, на яких було обговорено та прийнято Державну національну програму «Освіта» (Україна XXІ століття) (1993-й), Національну доктрину розвитку освіти (2002-й), Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013-й). Кожна область розробила свою концепцію, програму розвитку освіти. Враховувались напрацювання робочих груп, науковців, освітян, державних органів управління, громадських організацій, сформованих Міністерством освіти і науки України. Розробляються нормативно-правова база, методичні рекомендації, державні стандарти, підручники, посібники для всіх типів загальноосвітніх навчальних закладів від першого по десятий клас.
Основоположні проекти документів обговорювалися у навчальних закладах, наукових установах, на серпневих педагогічних конференціях, узагальнювалися на регіональному і на загальнодержавному рівнях.
Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти безпосередньо готував проект закону про Державну програму розвитку освіти в Україні на 2005—2010 роки.
Під час роботи з’їздів була конструктивна, гаряча, напружена, гостра дискусія, працювали відповідні секції, робочі групи, вносились конкретні пропозиції.
Однак виділення коштів на реалізацію Державної національної програми «Освіта» (Україна XXІ століття), Національної доктрини розвитку освіти, Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, статті 57 Закону України «Про освіту» щодо оплати праці педагогічних, науково-педагогічних працівників було заблоковано.
Ухвалення Верховною Радою України проекту закону України про виховання дітей та молоді України було також заблоковано заступником міністра освіти і науки України. Він запевняв, що Кабінетом Міністрів України буде затверджена Концепція виховання дітей та молоді. Але цієї концепції немає донині. Системно блокується участь навчальних закладів у процесі виховання українських дітей та молоді.
Проте в Україні дорога розчищена для психологічного кодування дітей та молоді цифровими технологіями, представниками Посольства Божого, Духовного центру «Відродження», мунами, мормонами, місіонерами, екстрасенсами та іншими так званими агентами впливу. Учні, студенти під тиском залучаються до заходів, організованих представниками нетрадиційних сект, а приміщення навчальних закладів здаються під збори сект. Основний аргумент примусового залучення учнів, студентів, педагогічних, науково-педагогічних керівників до нетрадиційних релігійних заходів — організатори платять великі гроші.
Негативні процеси у сфері освіти і науки України поглибили Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року та проект Середньострокового плану пріоритетних дій уряду на період до 2020 року, які потребують науково-експертної оцінки, неупередженого аналізу та визначення основних застережень. В одній статті весь спектр окреслених проблем проаналізувати неможливо.
Керівництво Міністерства освіти і науки України без відповідної підготовки та осмислення винесло на обговорення проект концепції «Нова українська школа». Серед її авторів немає жодного представника початкової школи (представників Національної академії педагогічних наук України, які все життя займалися проблемами початкової освіти, є авторами Дидактики початкової школи, проектів документів загальнодержавного рівня, підручників, принизили і виставили за двері). Отже, сталася парадоксальна ситуація: Закон України «Про освіту» в новій редакції, що внесений до Верховної Ради України в 2016 році, ще не прийнято, а Концепцію «Нова українська школа» як політичну пропозицію (читай революційну доцільність) уже схвалено Кабінетом Міністрів України.
Концепція «Нова українська школа» є основною складовою проекту Середньострокового плану пріоритетних дій уряду на період до 2020 року, який сформований не на основі законодавства України, рекомендацій Парламентських слухань Верховної Ради України.
Під час розгляду на засіданні Колегії Міністерства освіти і науки України проекту концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти, крім членів колегії, не було запрошено жодного представника початкової школи, загальноосвітніх навчальних закладів, районних відділів освіти, департаментів освіти і науки обласних державних адміністрацій, педагогічних університетів, коледжів, інститутів післядипломної освіти, районних методичних кабінетів, керівників районних методичних об’єднань, не було враховано пропозиції науковців, освітян Львівської області, що були висловлені під час виїзного засідання Комітету з питань науки і освіти. Не були узагальнені та представлені пропозиції департаментів освіти обласних державних адміністрацій. У порушення регламенту — через чотири дні, без належного узгодження проект концепції схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р. і доручено Міністерству освіти і науки (без слова «України»?) підготувати план заходів з реалізації концепції.
Не враховується позиція науковців, освітян, батьків, а нав’язана згори шкільна реформа може нашкодити, та не відбутися. Головна вимога батьків — забезпечити їхній вплив на: науковий зміст освіти, якість освіти, організацію навчально-виховного процесу, апробацію інноваційних технологій навчання, реалізацію прав дітей, молоді на якісну освіту та фінансування «безплатної» освіти.
Уже завчасно визначені провідні учасники реалізації концепції — це агенти впливу, агенти змін, резиденти, експерти, координатори, фахівці з питань реформ. Усі вони вимагають додаткової та відповідної заробітної плати, надбавок, фінансування, оснащення, обладнання.
Якщо порівняти Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року з концепціями та програмами розвитку освіти областей України, то вона на статус концепції, а тим паче загальнодержавну стратегію навряд чи може претендувати.
Основне нововведення концепції — компетентність. Компетентність уперше в наукове вживання педагогами України було введено в 1945 році. У 1958-му цей принцип розглядався в розширеному контексті зв’язку школи з життям та реалізацією формули: наукові знання, практичні вміння і навички. Визначальне місце проблемам компетентності, професіоналізму у своїх працях надавали, зокрема, Герой України Євген Березняк (легендарний майор Вихор — «Шляхи розвитку освіти на Україні», «Шляхи підвищення якості знань учнів», «Управління сучасною школою»), всесвітньо відомий філософ і педагог, Герой Соціалістичної Праці — Василь Сухомлинський («Серце віддаю дітям», «Сто порад учителеві», «Розмова з молодим директором»).
Вільне трактування підходів щодо навчання дітей молодшого шкільного віку техніки читання, таблички множення фактично знищує основу подальшого розумового, інтелектуального розвитку учнів та молоді.
Введення нових методів навчання, наприклад, вивчити дитині, учневі вірш чи табличку множення, стрибаючи, крім шкоди нічого доброго не дасть. І виникає запитання, як у таких випадках вимірювати зміну частоти пульсу дітей та за якою методикою відновлювати їхнє дихання? Водночас педагогічні працівники вимушені шукати «нові методи навчання». Ось один із «нових методів». Учителі ставлять завдання учням: «Шановні діти, у вас на партах підручники (2015—2016 років випуску), які написали дорослі із креативним, склеротичним мисленням. Ваше завдання поставитися до авторів підручників толерантно і знайти помилки, які вони допустили під час написання підручників???»
У концепції констатовано наявність істотного сегмента високоякісної освіти, насамперед математичної та природничої (елітарної освіти), що не відповідає дійсності. Підготовка необхідних підручників, посібників, збірників задач, дидактичних матеріалів з фізики, математики та їх апробація не проводяться. Введення терміна «елітарний» навчальний заклад не враховує психологічних, фізіологічних, біологічних особливостей розвитку учнів і має тенденцію до сегрегації суспільства.
Неприйнятними є заклики, гасла, навіть від імені «патріотів», щодо ліквідації безплатного харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів, особливо у сільській місцевості та гірських районах, ліквідації районних департаментів (управлінь) з питань освіти, районних методичних кабінетів (центрів), районних методичних об’єднань, шкільних бібліотек тощо.
Концепція «Нова українська школа» не враховує реальні проблеми мережі навчальних закладів І—ІІІ ступенів у сільській місцевості, яка включає в себе у тому числі понад 5 000 навчальних закладів із наповнюваністю до 200 учнів. Незрозумілим є критерій формування територіальних об’єднань з наповнюваністю 250 учнів у школі та постійна реклама-заклик до територіальних об’єднань — «Закрийте школу — матимете гроші»??? В Україні нині є 490 районів, створено 495 територіальних об’єднань, а планується створити 200—250 опорних шкіл, максимум 350, тобто навіть у кожному районі, територіальному об’єднанні не буде опорної школи. То про який доступ до якісної освіти йдеться? Очевидно, ідеологи концепції не знають, не читали ні Дидактики початкової школи, ні Дидактики школи, ні Дидактики, а про закони, закономірності розвитку освіти українцям взагалі забороняють говорити.
Не взято до уваги те, що нині у більш як 500 загальноосвітніх навчальних закладах навчання учнів проводиться у 2—3 зміни.
Виведення базових навчальних предметів в 10—11 класах — алгебра, геометрія, фізика, хімія, біологія у варіативну частину (підкреслено не обов’язкову) є необачним кроком та не формує рівний доступ до якісної освіти, особливо у сільській місцевості.
Затвердження Кабінетом Міністрів України Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року спричинило низку ініціатив. Відбулася презентація проектів «Стратегії бачення розвитку освіти в Україні від імені Реанімаційного пакета реформ» та «ОСВІТА — Секторальна стратегія» USAІD (від імені американського народу), Асоціації міст України. Вони поставили український народ на чергову розтяжку, своєрідний фільтр. Окремі проблеми розвитку освіти пропонується обговорити на «дискусійній панелі»??? Наступним кроком, очевидно, будуть політбої.
Борис ЧИЖЕВСЬКИЙ, завідувач секретаріату Комітету з питань науки і освіти, заслужений працівник освіти України.
